Справа № 726/2122/19
Провадження №2/726/36/20
Категорія 65
(заочне)
16.01.2020 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Байцар Л. В., при секретарі Осипчук Ю.М., розглянувши у судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В позові посилається на те, що вона проживає та є власницею будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що відповідно до довідки виписки з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію № 22 д / 8945, виданою Відділом ведення реєстру територіальної громади м. Чернівців Чернівецької міської ради від 11.10.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - власник; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,- дочка; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - внук; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - внук; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - зять.
Вказує на те, що ОСОБА_2 протягом 4(чотирьох) останніх років та на даний час за вказаною адресою фактично не проживає, кореспонденції не отримує, за комунальні послуги не сплачує та витрат на утримання будинку не несе.
Зазначає, що факт не проживання ОСОБА_2 підтверджується нотаріально посвідченою заявою свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 18.10.2019 року. Де зазначено та підтверджено свідками, що в житловому будинку за номером АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактично не проживає та за вказаною адресою не перебуває, будь - яких його речей у житловому будинку немає.
Вказує на те, що через реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 у її будинку, вона не може в повній мірі реалізовувати свої права щодо володіння, користування та розпорядження будинком, зокрема, щодо отримання субсидії.
Просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, проте через канцелярію подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно вимог статі 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідачка була повідомлений належним чином про слухання справи, не повідомила суду про причини своєї неявки. Позивач не заперечував проти заочного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згілно договором дарування від 27.07.1987 року ОСОБА_1 , проживає та є власницею будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вищезазначений будинок підтверджується
Судом встановлено, що згідно довідки виписки з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію № 22д/8945 виданою Відділом ведення реєстру територіальної громади м. Чернівців Чернівецької міської ради від 11.10.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що згідно нотаріально посвідченою заявою свідків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 18.10.2019 року. зазначено, що в житловому будинку за номером АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , фактично не проживає та за вказаною адресою не перебуває, будь - яких його речей у житловому будинку немає.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У силу ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до вимог ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна мас право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Конституція України у ст.47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Згідно з ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою.
Відповідно до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 р. зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради за зверненням заінтересованої особи на підставі відповідного рішення суду, що набрало законної сил про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Відповідно до стаття 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Відповідно до ст.150 ЖК України власник житла має право користуватися ним на власний розсуд.
Судові витрати, згідно ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до задоволення позовних вимог.
Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 319, 405 ЦК України, ст..ст. 263-265, 280, 281-283 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь позивачки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 768,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30-ти з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцятиднів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя Л. В. Байцар