Справа №587/905/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження 22-ц/816/449/20 Суддя-доповідач - Ткачук С. С.
Категорія - 39
30 січня 2020 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі судді
Ткачук С. С., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Сумського районного суду Сумської області від 15 серпня 2013 року
в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 15.08.2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент - Банк» 34 615,48 грн заборгованості за кредитним договором без номеру від 07.02.2008 року, 346,15 грн повернення судового збору, а всього 34961,63 грн.
Розгляд справи здійснено в порядку загального позовного провадження.
Вказане рішення, повний текст якого складено 15.08.2013 року, набрало законної сили та в апеляційному порядку учасниками справи не оскаржувалось.
17.01.2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Крім того, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що жодного повідомлення про судовий розгляд справи йому вручено не було, на проголошенні рішення присутнім не був, копію рішення ним отримано було лише 16.01.2020 року, після того як він у грудні 2019 року дізнався про виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Тобто особа, яка залучена до участі у розгляді, зокрема, цивільного спору, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має процесуальний статус відповідача у даній справі. Ухвалою місцевого суду від 05.04.2013 року розгляд справи було призначено на 10.04.2013 року (а.с. 34).
Розгляд справи було відкладено на 25.04.2013 року у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, повторено виклик сторін у справі (а.с. 37).
21.04.2013 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи призначеного на 25.04.2013 року на травень місяць у зв'язку з знаходженням за межами Сумської області, тому слухання справи було відкладено на 26.05.2013 року (а.с. 43, 44).
22.05.2013 року ОСОБА_1 повторно подано заяву про відкладення розгляд справи на 17.06.2013 року у зв'язку з знаходженням за межами Сумської області (а.с. 46).
В подальшому розгляд справи відкладався на 20.06.2013 року та на 15.08.2013 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, про що повідомлялися учасники справи (а.с. 47, 50).
Про розгляд справи, призначений на 15.08.2013 року, відповідач ОСОБА_1 був повідомлений 03.07.2013 року особисто, про що свідчить рекомендоване повідомлення, проте в судове засідання не з'явився (а.с. 52, 54).
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд даної справи, про дату, час та місце її слухання, і в той же час з апеляційною скаргою звернувся до суду лише 17.01.2020 року, зазначаючи про те, що про розгляд справи не повідомлявся, а про рішення від 15.08.2013 року дізнався лише у грудні 2019 року під час примусового виконання рішення суду органами ДВС, однак наведене спростовується матеріалами справи.
Крім того, як вже зазначалось, пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Зважаючи на вищевикладене, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити на підставі ч. 2 ст. 358 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи і наведенні ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 15.08.2013 року не свідчать про пропуск такого строку внаслідок виникнення обставин непереборної сили
Керуючись ст. 358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського районного суду Сумської області від 15 серпня 2013 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя Сумського апеляційного суду С.С. Ткачук