номер провадження справи 18/192/18
27.01.2020 справа № 908/3091/19
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут В.В. (до зміни прізвища - Носівець В.В.)
розглянувши матеріали справи № 908/3091/19
за позовом фізичної особи-підприємця Рубіної Наталії Ігорівни ( АДРЕСА_1 )
до відповідача публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
про стягнення 13287,71 грн. та 6431,08 грн.
Без виклику учасників справи
Розглядаються позовні вимоги про стягнення 13287,71 грн. та 6431,08 грн. переплати за договором про постачання електричної енергії № 1599 від 01.08.2008 та договором про постачання електричної енергії № 399 від 16.02.2017, відповідно.
Ухвалою суду від 28.11.2019, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3091/19, справі присвоєно номер провадження 18/192/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Тридцятиденний термін, наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 28.12.2019.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 27.01.2020.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 27.01.2020.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що господарські відносини сторін врегульовані аналогічними за змістом договорами про постачання електричної енергії № 1599 від 01.08.2008 та № 399 від 16.02.2017, за умовами яких відповідач продає електричну енергію позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а позивач оплачує відповідачу вартість використаної (купленої) електричної енергії. За результатами наданих послуг з постачання електроенергії у позивача станом на 01.01.2019 рахується переплата в розмірі 6431,08 грн. за договором №1599 та 13287,71 грн. за договором № 399, що підтверджується рахунком № 1599/12а від 31.12.2018 та рахунком № 399/12а від 31.12.2018, а також складеними ПАТ «Запоріжжяобленерго» актами звірки за цими договорами станом на 01.01.2019. За доводами позивача, в порушення умов Договору та приписів чинного законодавства, відповідач на неодноразові звернення про повернення надмірно сплачених коштів не відреагував, переплату не повернув. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 509, 525, 526, 598, 693 ЦК України, ст.ст. 193, 263, 275, 276 ГК України, позивач просив позов задовольнити.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 03.12.2019 та повноважному представника відповідача 03.12.2019.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що з 01.01.2019 відповідач не є постачальником електричної енергії, а є оператором системи розподілу електричної енергії, відповідно, з цього часу не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії. У зв'язку із цим, станом на 01.01.2019 виникла кредиторська заборгованість ПАТ "Запоріжжяобленерго" перед споживачами електричної енергії (юридичними та фізичними особами), що здійснювали відповідачу (як постачальнику) попередню оплату за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії, в т.ч. і перед позивачем. Відповідач зазначив, що відповідно до Закону України "Про електроенергетику" грошові кошти споживачів зараховувались на поточні рахунки із спеціальним режимом використання в ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України" відповідно до встановленого НКРЕКП алгоритму на поточний рахунок ДП «Енергоринок". ПАТ "Запоріжжяобленерго" зверталося до банка з вимогами про повернення коштів, які надходили від споживачів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача і являлись попередньою оплатою за електричну енергію. Однак, ПАТ "Державний ощадний банк України" безпідставно повертає без виконання платіжні доручення відповідача, які спрямовані на повернення коштів споживачам. При цьому відповідач відзначив, що постановою НКРЕКП від 11.12.2018 №1833 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго», яка набрала чинності з 01.01.2019, не передбачено такого напрямку використання коштів, як повернення переплати (кредиторської заборгованості) юридичним та фізичним особам. Також зазначив про намір укласти з позивачем мирову угоду, для чого просив суд надати додатковий час. Крім того у відзиві відповідач вказав на доцільність надання судом розстрочки виконання судового рішення з огляду на фінансовий стан та особливості правового статусу відповідача. З урахуванням викладеного, відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд
Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (постачальник електричної енергії, відповідач у справі) та приватним підприємцем Рубіною Наталією Ігорівною (споживач, позивач у справі) 01.08.2008 укладено договір про постачання електричної енергії № 1599 (надалі - Договір № 1599). В подальшому приватного підприємця Рубіну Н.І. перейменовано на фізичну особу-підприємця Рубіну Наталію Ігорівну, а назву відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" змінено на публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго".
Також, публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" (постачальник електричної енергії, відповідач у справі) та фізичною особою-підприємцем Рубіною Наталією Ігорівною (споживач, позивач у справі) 16.02.2017 укладено договір про постачання електричної енергії № 399 (надалі - Договір № 399).
Умови Договору № 1599 та Договору № 399 є аналогічними за змістом.
Відповідно до умов розділу 1 Договорів постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу".
Згідно з п. 2.3.4 Договорів споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".
За визначенням п. 7.4 Договорів, розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» з урахуванням умов додатка № 7 «Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку». Розрахунки за компенсацію перетікання реактивної енергії обумовлюються додатком № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії».
Відповідно до п. 6 додатка № 4 до договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну-вимогу доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.
Обставини справи свідчать, що на виконання умов Договору № 1599 та Договору № 399 відповідачем протягом 2018 року виставлялись позивачу рахунки на попередню оплату за електроенергію, а позивачем перераховувалися відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати вартості активної електричної енергії, розмір яких перевищував вартість поставленої відповідачем електричної енергії.
Згідно направленого відповідачем рахунку № 1599/12а від 31.12.2018 станом на 01.01.2019 переплата за Договором № 1599 на користь позивача становить 6431,08 грн.
Також, в рахунку № 399/12а від 31.12.2018 відповідачем зазначено сальдо на користь споживача, яке станом на 01.01.2019 дорівнює 13287,71 грн.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13.11.2018 прийнято постанову № 1415 "Про видачу ПАТ "Запоріжжяобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом".
Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ "Запоріжжяобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).
У пункті 2 постанови НКРЕКП вказано: анулювати ПАТ "Запоріжжяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130926) з 01 січня 2019 року ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 73, та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 74, на підставі пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".
Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є електропостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.
У зв'язку із змінами у законодавстві ПАТ «Запоріжжяобленерго» направлено ФОП Рубіній Н.І. заяви-приєднання про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах Договору № 1599 та Договору № 399, які позивачем підписано 26.12.2018.
Залишок коштів попередньої оплати за Договором № 1599 та Договором № 399 відповідачем у добровільному порядку не повернуто, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Господарські взаємовідносини сторін врегульовано договорами про постачання електричної енергії № 1599 від 01.08.2008 та № 399 від 16.02.2017.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6 та 7 статті 276 ГК України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Закон України "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності 11.06.2017, визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
У відповідності до ст.ст. 8, 45 вказаного Закону господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.
З 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415. Ліцензія позивача на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом з цього ж часу анульована.
Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ "Запоріжжяобленерго" не є енергопостачальником та не може згідно вимог закону здійснювати діяльність з постачання електричної енергії.
Вищевикладене свідчить, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" на теперішній час не має можливості виконувати свої зобов'язання за договором постачання електричної енергії №1599 від 01.08.2008 та договором про постачання електричної енергії № 399 від 16.02.2017 по постачанню у 2019 році електричної енергії.
Суд приймає до уваги, що у наданих позивачу рахунках № 1599/12а від 31.12.2018 та № 399/12а від 31.12.2018 станом на 01.01.2019 переплата за Договором № 1599 та Договором № 399 на користь позивача становить 6431,08 грн. та 13287,71 грн., відповідно.
Також, у направлених позивачу актах звірки взаєморозрахунків, які містять підпис посадової особи ПАТ «Запоріжжяобленерго» та печатку підприємства, зафіксовано, що за позивачем станом на 01.01.2019 рахується переплата за Договором № 1599 в сумі 6431,08 грн. та за Договором № 399 в сумі 13287,71 грн.
Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.
Отже, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
Наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що станом на 01.01.2019 у ПАТ "Запоріжжяобленерго" виникла кредиторська заборгованість перед позивачем у справі, як споживачем електричної енергії, в розмірі 6431,08 грн. Договором № 1599 та в розмірі 13287,71 грн. за Договором № 399 попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. (ч. 2 ст. 714 ЦК України)
За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач належних та допустимих доказів повернення позивачу 6431,08 грн. та 13287,71 грн. попередньої оплати за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, суду не надав.
У відзиві на позов відповідач не заперечив того факту, що станом на 01.01.2019 у ПАТ "Запоріжжяобленерго" виникла кредиторська заборгованість перед споживачами електричної енергії (в тому числі і перед позивачем у даній справі) по попередній оплаті за електричну енергію в розмірі більшому за обсяги спожитої електричної енергії. Розмір заборгованості у визначеній позивачем сумі відповідачем також не оспорюється.
Отже, правові підстави для утримання відповідачем попередньої оплати відсутні. Праву покупця вимагати повернення суми попередньої оплати кореспондує обов'язок продавця повернути попередню оплату.
Доводи відповідача про те, що постановою НКРЕКП від 11.12.2018 № 1833 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПАТ «Запоріжжяобленерго» не передбачено такого напрямку використання коштів, як повернення переплати (кредиторської заборгованості) юридичним та фізичним особам, не спростовують встановленого факту наявності переплати та відсутності підстав для утримання коштів.
Щодо посилання відповідача у відзиві на позов на наміри укладення з позивачем мирової угоди суд відзначає, що доказів здійснення таких дій з боку відповідача суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з ПАТ "Запоріжжяобленерго" 6431,08 грн. та 13287,71 грн. надмірно сплачених коштів за електричну енергію, обсяги якої не були спожиті, є такою, що ґрунтується на законі, та заявлена до стягнення правомірно.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про виконання ним обов'язку щодо повернення позивачу надмірно сплачених за договором коштів не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» суми 6431,08 грн. та суми 13287,71 грн. надмірно сплачених ФОП Рубіною Наталією Ігорівною за договорами про постачання електричної енергії № 1599 від 01.08.2008 та № 399 від 16.02.2017 коштів в повному обсязі.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
У відзиві на позов відповідач посилався на доцільність надання судом розстрочки виконання судового рішення та наводив обставини щодо тяжкого фінансового стану підприємства та особливості його правового статусу, проте, відповідного клопотання не заявив та не зазначив строку, на який він просить надати розстрочку, вказавши, що наведені ним обставини є підставою для відмови у позові. Зважаючи на наведене, суд питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення не розглядає, оскільки належним чином оформленого клопотання відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) на користь фізичної особи-підприємця Рубіної Наталії Ігорівни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 6431,08 грн. (шість тисяч чотириста тридцять одну грн. 08 коп.) надмірно сплачених коштів за договором про постачання електричної енергії № 1599 від 01.08.2008, 13287,71 грн. (тринадцять тисяч двісті вісімдесят сім грн. 71 коп.) надмірно сплачених коштів за договором про постачання електричної енергії № 399 від 16.02.2017 та 1921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 30.01.2020.
Суддя В.В. Левкут