вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"27" січня 2020 р. Cправа № 902/844/18
Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Кузьменко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця Савел'євої Зої Петрівни ( АДРЕСА_1 )
до: Приватного акціонерного товариства "Ямпільський кар'єр" (вул. Козачинського, 4, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500; вул. Шевченко, 6, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)
про усунення перешкод в користуванні майном шляхом його звільнення
Представники сторін не з'явились
26.12.2018 фізична особа - підприємець Савел'єва Зоя Петрівна звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Ямпільський кар'єр" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 1,2965 га, кадастровий номер 0525610100030010001, шляхом зобов'язання ПрАТ "Ямпільський кар'єр" звільнити зазначену земельну ділянку та майно.
Рішенням 08.04.2019 у задоволенні позову відмовлено.
15.04.2019 від представника ПрАТ "Ямпільський кар'єр" - адвоката Мунтяна Євгена Володимировича надійшла заява про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.04.2018 р., залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 заяву задоволено. Стягнуто з ФОП Савел'євої З.П. на користь ПрАТ "Ямпільський кар'єр" грошові кошти у сумі 15600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись із додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 22.04.2019 і постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 у справі № 902/844/18, ФОП Савел'єва З.П. звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 22.04.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 у справі №902/844/18 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
16.01.2020 до Господарського суду Вінницької області повернулися матеріали справи №902/844/18 після її перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020 справу №902/844/18 передано на розгляд судді Маслію І.В..
Ухвалою від 17.01.2020 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 27.01.2020 для розгляду заява про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.
На визначену судом дату представники сторін не з'явились.
Щодо повідомлення сторін суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 244 ГПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвала від 17.01.2020 направлена сторонам за вказаними в матеріалах справи адресами, відповідно до витягу з офіційного сайту Укрпошта відправлення з 22.01.2020 знаходяться у точці видачі/доставки і станом на 27.01.2020 (день слухання справи) інші дані на сайті відсутні.
Відповідно до ст. 113 ГПК України, строки, в межахї яких вчиняються процесуальні дії, встановлюється законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частиною 3 ст 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участь в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Як зазначалось вище 16.01.2020 до Господарського суду Вінницької області повернулися матеріали справи №902/844/18 після її перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020 справу №902/844/18 передано на розгляд судді Маслію І.В. та ухвалою від 17.01.2020 прийнято до свого провадження та призначено судове засідання в межах десяти днів, оскільки строк визначений ч.3 ст. 244 ГПК України є присічним.
Відповідно до ч. 1, ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом, або призначеного судом строку.
Враховуючи, що строк розгляду обмежений, суд вважає, що ужив усіх заходів щодо повідомлення учасників про даті та місце розгляду справи.
Одночасно суд звертає увагу, що Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 справу у частині прийняття додаткового рішення передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області, а тому сторони володіли інформацією про розгляд справи відповідним судом, а строки прийняття додаткового рішення встановлені законом та не можуть бути продовжені.
Так, розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
08.04.2019 р. господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 902/844/18, яким в задоволенні позову відмовлено.
15.04.2019 р. від представника приватного акціонерного товариства "Ямпільський кар'єр" адвоката Мунтяна Євгена Володимировича надійшла заява про стягнення з Фізичної особи - підприємця Савел"євої Зої Петрівни на користь Приватного акціонерного товариства "Ямпільський кар'єр" 15 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В даній заяві зазначено, що у відзиві на позовну заяву ним зроблено заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про те, що протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення відповідач подасть до суду докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу, яку він має сплатити у зв'язку із розглядом справи.
До заяви було надано докази понесених витрат, а саме: договір № 01-210119 про надання правової допомоги від 21.01.2019 р. укладений між Адвокатським бюро "Євгена Мунтяна", в особі керуючого Мунтяна Євгена Васильвича та Приватним акціонерним товариством "Ямпільський кар"єр".
Між сторонами підписано Акт виконаних робіт (від 10.04.2019р.) яким засвідчено факт прийняття замовником від виконавця визначених умовами Договору послуг загальною вартістю 15 600,00 грн.
На виконання умов Договору відповідачем перераховано на рахунок адвокатського бюро "Євгена Мунтяна" 27000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 266 від 12.04.2019 р.
За таких обставин відповідач вважає, що понесені витрати на професійну правничу допомогу повинні бути стягнуті з позивача додатковим рішенням.
Вирішуючи питання щодо відшкодування понесених Відповідачем витрат на правову допомогу суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, наведеною нормою визначено, що суд, який ухвалив рішення у справі, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У положеннях ГПК України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (стаття 124 ГПК). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин 5-7 статті 129 ГПК попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ч. 1 чт. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Скасовуючи судові акти, суд касаційної інстанції визначив, що склад і розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, а відтак ненадсилання копій відповідних доказів фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18).
За таких обставин, у випадку недотримання позивачем вимог щодо належного направлення відповідних копій документів відповідачеві, а також у разі ненадання суду підтвердження факту такого надсилання суд з огляду на положення статті 80 ГПК України не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що до прийняття рішення у справі відповідачем до суду було направлено відзив, у якому було зазначено про застосування частини 8 статті 129 ГПК, у якій вказано, що Приватне акціонерне товариство "Ямпільський кар"єр" очікує понести судові витрати на послуги адвоката у розмірі 10 000,00 грн., а докази про розмір витрат, які позивач має сплатити у зв'язку з розглядом справи, будуть подані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення у справі.
У подальшому в строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК, Приватне акціонерне товариство "Ямпільський кар"єр" подало заяву про винесення додаткового рішення про стягнення судових витрат, до якої долучено докази на підтвердження витрат на правову допомогу, а саме: договір № 01-210119 про надання правової допомоги від 21.01.2019 р. укладений між Адвокатським бюро "Євгена Мунтяна", в особі керуючого Мунтяна Євгена Васильвича та Приватним акціонерним товариством "Ямпільський кар"єр"; Акт виконаних робіт (від 10.04.2019р.) яким засвідчено факт прийняття замовником від виконавця визначених умовами Договору послуг загальною вартістю 15 600,00 грн; платіжне дорученням № 266 від 12.04.2019 р. на суму 27000,00 грн.
Водночас матеріали справи не містять доказів того, що зазначена вище заява разом з додатками була направлена іншому учаснику справи - ФОП Савельєвій З.П. чи її представнику, що позбавило останніх права на подання заяви про зменшення розміру судових витрат, у звязку з чим, суд вказані докази до уваги не приймає.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача понесених судових витрат у розмірі 15 600,00 грн. слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 91, 126, 129, 221, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні заяви (вих. № канц. 01-120419 від 12.04.2019 р.) представника приватного акціонерного товариства "Ямпільський кар'єр" адвоката Мунтяна Євгена Володимировича про стягнення з Фізичної особи - підприємця Савел"євої Зої Петрівни на користь Приватного акціонерного товариства "Ямпільський кар'єр" грошових коштів в сумі 15 600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
2. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 30.01.2020 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу АДРЕСА_1
3 - відповідачу (вул. Козачинського, 4, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500; вул. Шевченко, 6, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210)