Ухвала від 04.12.2019 по справі 876/14/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА

04.12.2019 м.Дніпро Справа № 876/14/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді - доповідача: Верхогляд Т.А.

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від ПАТ "АрселорМіттал": Стаднік Яна Вікторівна представник, довіреність №14-384юр від 25.10.2019 року;

від ТОВ "Техенергохім": Волтер Олег Веніамінович директор, протокол №75 від 05.07.2018 року;

від Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя: Вербицька Людмила Григорівна представник, довіреність №б/н від 21.11.2019 року;

розглядаються скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" на дії державного виконавця від 17.09.2019 року, 19.09.2019 року, 03.10.2019 року, 10.10.2019 року, 18.11.2019 року, 19.11.2019 року, 20.11.2019 року у третейській справі № 14/24К-18 про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.11.2018 року

за позовом Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОР МІТТАЛ КРИВИЙ РІГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ"

про стягнення 588 000,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2018 року було прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОР МІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.11.2018 року у третейській справі № 14/24К-18.

Розгляд справи призначено на 09.01.2019 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019 року заяву Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОР МІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" задоволено.

31.01.2019 року видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.11.2018 року у третейській справі № 14/24К-18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" (69034, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, будинок 54, код ЄДРПОУ 22161169) на користь Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОР МІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Орджонікідзе, буд. 1, п/р № НОМЕР_1 у ПАТ "Сітібанк", МФО 300584, код ЄДРПОУ 24432974) 168000,00 грн. (Сто шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) - штрафу за порушення строків виконання робіт передбачених умовами договору №2892 від 10.10.2016 (на виконання проектно-вишукувальних робіт), 420000,00 грн. (Чотириста двадцять тисяч гривень 00 копійок) - неустойки за порушення строків виконання робіт передбачених умовами договору №2892 від 10.10.2016 (на виконання проектно-вишукувальних робіт) та 5880,00 грн. (П'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок) - витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" на користь Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОР МІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в розмірі 881, 00 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2019 року прийнято до розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" на дії державної виконавчої служби з виконання наказу, виданого Центральним апеляційним господарським судом 31.01.2019 року у третейській справі № 14/24К-18, які надійшли на електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду 17.09.2019 року та 19.09.2019 року, судове засідання призначено на 16.10.2019 року.

03.10.2019 року та 10.10.2019 року на електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" ще дві скарги на дії державного виконавця.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2019 року прийнято до розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" на дії державного виконавця від 03.10.2019 року та від 10.10.2019 року, об'єднано їх в одне апеляційне провадження з скаргами від 17.09.2019 року та від 19.09.2019 року.

17.10.2019 року, 18.11.2019 року, 19.11.2019 року та 20.11.2019 року від заявника надійшли ще скарги на дії державного виконавця, які також були об'єднані в одне провадження з раніше поданими скаргами відповідно до ухвали суду від 04.12.2019 року.

За змістом скарги від 17.09.2019 року заявник вважав неправомірними дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області по стягненню з банківського рахунку боржника ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ"655 125,74 грн.

В обгрунтування скарги заявник зазначав, що відповідно до наказу Центрального апеляційного господарського суду №876/14/18 від 31.01.2019 року було вказано суму стягнення 594761,00 грн.

З урахуванням наведеного просив визнати дії Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області по стягненню з банківського рахунку ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ" 655125,74 грн. неправомірними і зобов'язати орган державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення стягнутих сум на банківський рахунок.

За змістом скарги від 19.09.2019 року заявник зазначав, що:

- в порушення п. 1 ст. 28 Закону "Про виконавче провадження" виконавець направив йому постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2019 року тільки 10.09.2019 pоку, тобто після того, як 09.09.2019 року відбулось стягнення 655125,74 грн. з банківського рахунку ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ" на виконання наказу Центрального апеляційного господарського суду №876/14/18 від 31.01.2019 року;

- за договором №730/09/03/19 від 27.03.2019 року стягувач у даному виконавчому провадженні винен боржнику ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ" близько 2,5 млн. грн., і неналежним повідомленням про відкриття виконавчого провадження виконавець позбавив заявника можливості повідомити про фактичне виконання в повному обсязі рішення третейського суду.

З урахуванням наведеного заявник просив визнати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2019 року неправомірною і зобов'язати орган державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом повернення стягнутих сум на банківський рахунок.

Відповідно до скарги, поданої 03.10.2019 року, заявник зазначав, що:

- 09.09.2019 року відбулось стягнення 655125,74 грн. з банківського рахунку ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ" на виконання наказу Центрального апеляційного господарського суду №876/14/18 від 31.01.2019 року;

- 13.09.2019 року головний державний виконавець своєю постановою закінчив виконавче провадження;

- 30.09.2019 року головний державний виконавець надіслав до банку AT "ПУМБ" постанову про арешт коштів боржника від 02.09.2019 року в сумі 655125,74 грн., тобто, відбулось здійснення виконавчого провадження за межами (після закриття) виконавчого провадження;

- надіславши постанову про арешт коштів боржника, після закінчення виконавчого провадження, головний державний виконавець позбавив заявника права розпоряджатися власними грошовим коштами, на які він наклав арешт.

Заявник просив суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по надсиланню 30.09.2019 року до банку AT "ПУМБ" постанови про арешт коштів боржника від 02.09.2019 року в сумі 655125,74 грн.

За змістом скарги від 10.10.2019 року заявник зазначав обставини, аналогічні доводам скарги від 03.10.2019 року, а також зазначав, що:

- відповідно до ч 3. ст. 56 Закону "Про виконавче провадження" арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі;

- державний виконавець вже наклав арешт на грошові кошти заявника, які знаходяться в АТ "ПУМБ"; накладення арешту на грошові кошти заявника, які знаходяться в АТ "СБЕРБАНК", є накладенням арешту у розмірі подвійної суми стягнення.

Просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по надсиланню 30.09.2019 року до банку AT "СБЕРБАНК" постанови про арешт коштів боржника від 02.09.2019 року в сумі 655125,74 грн. і дії по накладанню арешту у розмірі подвійної суми стягнення.

У скарзі від 17.10.2019 року скаржник зазначав на неправомірність дій державного виконавця по направленню 30.09.2019 року, після винесення 13.09.2019 року постанови про закінчення виконавчого провадження, до банку AT "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" постанови про арешт коштів боржника від 02.09.2019 року в сумі 655125,74 грн., що позбавило заявника права розпоряджатися власними грошовим коштами, на які виконавець наклав арешт.

Апелянт зазначав, що державний виконавець вже наклав арешт на грошові кошти заявника, які знаходяться в АТ "ПУМБ" та АТ "СБЕРБАНК".

Накладення арешту на грошові кошти заявника, які знаходяться в AT "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", є накладенням арешту у розмірі потрійної суми стягнення.

Просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по надсиланню 30.09.2019 року до банку AT "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" постанови про арешт коштів боржника від 02.09.2019 року в сумі 655125,74 грн. і дії по накладанню арешту у розмірі потрійної суми стягнення.

За змістом скарги на дії державного виконавця від 18.11.2019 року боржник зазначав, що:

- на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019 року про примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.11.2018 року у третейській справі № 14/24К-18, Центральним апеляційним господарським судом 31.01.2019 року було видано виконавчий документ;

- 18.11.2019 року підприємству ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ" надійшла копія клопотання державного виконавця № 33779 від 10.11.2019 року, в якому зазначено про накладення 02.09.2019 року арешту та оголошено розшуку транспортних засобів одночасно з накладенням арешту;

- згідно п.5 ст 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на належне боржнику майно звертається тільки у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача;

- згідно наданих виконавцем пояснень і документів, такої необхідності не було, виконавець не встановив обставину - відсутність у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача;

- підстав для звернення стягнення на майно не було, отже не було підстав його заарештовувати, а тем паче оголошувати в розшук;

- розмір стягнення - 655 125,74 грн., виконавець наклав арешт і оголосив в розшук майно, вартість якого за даними бухгалтерського обліку складає 1 297 440,98 грн.

Отже, внаслідок самоусунення виконавця від опису майна боржника, виконавець сам позбавив себе можливості використати відомості щодо вартості майна за даними бухгалтерського обліку і наклав арешт у розмірі, який перевищує суму стягнення, чим порушив п.6 ст. 48 та п. З ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо:

- оголошення в розшук транспортних засобів заявника;

- накладання арешту на майно у розмірі, який перевищує суму стягнення;

- накладання арешту на основні засоби, поперед накладанню арешту на майно, що безпосередньо не використовується у виробництві.

В поданій 19.11.2019 року скарзі заявник зазначав, що:

- 18.11.2019 року підприємству ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ" надійшла копія клопотання державного виконавця № 33779 від 10.11.2019 року, в якому зазначено: що згідно відповіді Державної фіскальної служби України за боржником зареєстровані рахунки на які 02.09.2019 року було накладено арешт на суму 655125,74 грн та 03.09.2019 року направлені платіжні вимоги для списання наявних на рахунках коштів, для виконання вищевказаної постанови.

Заявник вважає, що:

- виконавець наклав арешт не на суму 655125,74 грн., а на суму 4585 880,18 грн., оскільки заарештував по 655125,74 грн. у кожному з семи банків, в які він надіслав одну й ту ж постанову про арешт коштів боржника.

- виконавець протиправно зробив сім оригінальних примірників постанови про арешт коштів боржника і надіслав їх для виконання до семи банків, оскільки Центральний апеляційний господарський суд видав тільки один наказ на виконання рішення третейського суду;

- виконавець прийняв тільки одну постанову про арешт коштів боржника, на виконання тільки одного наказу Центрального апеляційного господарського суду, але виготовив сім її оригінальних примірників і розіслав до семи банків.

Просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виготовлення семи оригінальних примірників постанови про арешт коштів боржника від 02.09.2019 року і розсилання їх до семи банків.

У скарзі від 20.11.2019 року заявник зазначав, що:

- 18.11.2019 року підприємству ТОВ "ТЕХЕНЕРГОХІМ" надійшла копія клопотання державного виконавця № 33779 від 10.11.2019 року, в якому зазначено, що 03.09.2019 року були направлені платіжні вимоги для списання наявних на рахунках коштів, для виконання постанови державного виконавця про накладення арешту;

- до клопотання додано копію реєстру платіжних вимог, за якою виконавець надіслав 19 (дев'ятнадцять) платіжних вимог для стягнення грошових коштів з 19 рахунків у 7 банках на загальну суму 12 447 389,06 грн.

Вважає, що виконавець протиправно зробив дев'ятнадцять платіжних вимог для стягнення грошових коштів з 19 рахунків у 7 банках, внаслідок такого тиражування виконавець фактично дав наказ банкам стягнути 12 447 389,06 грн.

З урахуванням наведеного просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо виготовлення та одночасного надсилання 19 (дев'ятнадцяти) платіжних вимог для стягнення грошових коштів з 19 рахунків у 7 банках на загальну суму 12 447 389,06 грн.

У поясненнях на подані скарги позивач по даній справі та державний виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області спростовують доводи скаржника та зазначають на правомірність дій державного виконавця. Просять всі заявлені боржником вимоги залишити без задоволення.

Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019 року заяву Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОР МІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" задоволено.

31.01.2019 року видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група" від 30.11.2018 року у третейській справі № 14/24К-18 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" (69034, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Ульянова, будинок 54, код ЄДРПОУ 22161169) на користь Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОР МІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Орджонікідзе, буд. 1, п/р № НОМЕР_1 у ПАТ "Сітібанк", МФО 300584, код ЄДРПОУ 24432974) 168000,00 грн. (Сто шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) - штрафу за порушення строків виконання робіт передбачених умовами договору №2892 від 10.10.2016 (на виконання проектно-вишукувальних робіт), 420000,00 грн. (Чотириста двадцять тисяч гривень 00 копійок) - неустойки за порушення строків виконання робіт передбачених умовами договору №2892 від 10.10.2016 (на виконання проектно-вишукувальних робіт) та 5880,00 грн. (П'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 00 копійок) - витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" на користь Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОР МІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення в розмірі 881, 00 грн.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.326 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).

Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення Європейського Суду з прав людини від 07.06.2005 року у справі «Фуклев проти України» заява № 71186/01 п.84).

Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України "Про виконавче провадження" та інші нормативно-правові акти.

Згідно до вимог ст. 1 Закону України " Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 3 та ч.1 статті 5 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Закон України "Про виконавче провадження" зобов'язує державного чи/або приватного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника, тобто виконавче провадження має послідовні стадії виконання виконавчого документу і порушувати цей порядок або ставити виконання рішення суду в залежність від певних обставин незаконно.

Згідно ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно приписів ст.18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Статтею 26 Закону врегульований початок примусового виконання рішення.

Так, згідно п.1 ч.1 вказаної статті, виконавець розпочинає примусове

виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З наданої до Центрального апеляційного господарського суду копії виконавчого провадження №ВП 59911040 вбачається, що підставою для відкриття виконавчого провадження стала заява Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОР МІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" від 22.08.2019 року (том 1 а.с.166).

29.08.2019 року головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження (том 1 а.с.169).

29.08.2019 року відповідно до листа головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області направлена сторонам виконавчого провадження (том 1 а.с.168).

Отже, доводи скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" від 19.09.2019 року про порушення п. 1 ст. 28 Закону "Про виконавче провадження" та направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2019 року тільки 10.09.2019 pоку жодним доказом не підтверджено, скарга не обгрунтована та задоволенню не підлягає.

Початок примусового виконання рішення суду врегульовано ст.26 Закону.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що з боржника стягнуто виконавчий збір в розмірі 59476,10 грн.

Відповідна постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем 29.08.2019 року (том 1 а.с.171).

З урахуванням того, що згідно ч.1 ст.27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України., то загальна сума стягнення з боржника буде більшою, ніж зазначена у наказі господарського суду. Тому доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" від 17.09.2019 року про неправомірність дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області по стягненню з банківського рахунку боржника 655 125,74 грн. є безпідставними.

Судом встановлено, що державним виконавцем у відповідь на запит від 29.08.2019 року отримано від Державної фіскальної служби відповідь щодо наявності у боржника банківських рахунків (том 1 а.с.172).

Всього встановлено наявність у боржника 25 рахунків у різних банках України (том 1 а.с.172).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Закону виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Як встановлено судом, фактичне виконання рішення відбулося шляхом списання з рахунку боржника у АТ ПУМБ 03.09.2019 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням (том 1 а.с.176).

Відповідно до постанови від 13.09.2019 року виконавче провадження закінчено (том 1 а.с.185).

Тому доводи скарги боржника від 03.10.2019 року про вчинення виконачвих дій по списанню грошових коштів на виконання наказу суду 30.09.2019 року поза межами (після закриття) виконавчого провадження, необгрунтовані, оскільки такі дії державним виконавцем не вчинялись. Судом відхиляються також доводи скарг боржника від 10.10.2019 року, 17.10.2019 року, 19.11.2019 року та 20.11.2019 року, в яких зазначено на неправомірність дій виконавця щодо одночасного накладення арешту на рахунки боржника у різних банках, на суму, що перевищує суму стягнення, неправомірність виготовлення та одночасного надсилання 19 (дев'ятнадцяти) платіжних вимог для стягнення грошових коштів з 19 рахунків у 7 банках на загальну суму 12 447 389,06 грн., оскільки такі доводи суперечать вимогам ст.26 та ст.48 Закону України "Про виконавче провадження".

Скарга боржника від 18.11.2019 року щодо неправомірності дій виконавця по накладенню арешту на майно Товариства, інші доводи щодо позбавлення боржника права на розпорядження його грошовими коштами, посилання на договірні відносини з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", про які державному виконавцю не було (та і не могло бути) відомо, а саме про наявність договору №730/09/03/19 від 27.03.2019 року відповідно до якого вже ПАТ " АрселорМіттал Кривий Ріг" мав певні грошові зобовязання перед ТОВ " ТЕХЕНЕРГОХІМ", всі ці доводи не входять до предмету доказування по даній справі та відхиляються судом.

Боржник помилково вважає, що виникнення нових грошових зобов'язань, в яких ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" є боржником, позбавляє його необхідності виконати рішення суду та сплатити свою заборгованість вказаному підприємству за іншим договором.

Враховуючи правову природу вимог, які можуть бути зарахованими, як однорідні, необхідно, щоб ці вимоги були не тільки зустрічними, а і мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом. Тобто оплата штрафних санкцій та оплата отриманого товару не є однорідними вимогами.

Тож, на підставі викладеного, та фактичних обставин справи, доводи скаржника про подвійне стягнення суми боргу за виконавчим документом є безпідставними.

Скаржник не вказав жодної правової підстави для визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною, та всупереч статтям 73, 74 Господарського процесуального Кодексу України не надав жодних доказів на підтвердження своєї правової позиції щодо неправомірності дій та рішень державного виконавця, які ним оскаржуються.

Тож, на підставі викладеного всі подані скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 232, 234, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОХІМ" на дії державного виконавця від 17.09.2019 року, 19.09.2019 року 03.10.2019 року, 10.10.2019 року, 18.11.2019 року, 19.11.2019 року, 20.11.2019 року у третейській справі № 14/24К-18 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Повний текст складено 30.01.2020 року

Cуддя: Т.А. Верхогляд

Попередній документ
87244064
Наступний документ
87244066
Інформація про рішення:
№ рішення: 87244065
№ справи: 876/14/18
Дата рішення: 04.12.2019
Дата публікації: 31.01.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (26.11.2019)
Дата надходження: 21.12.2018
Предмет позову: стягнення 588 000,00 грн