вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" січня 2020 р. Справа№ 910/14633/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Сітайло Л.Г.
Кропивної Л.В.
За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.
представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Репета Ю.Ю.( довір. №05-2020 від 01.01.2020);
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2019
у справі № 910/14633/19 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"
про стягнення 47 914, 16 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/14633/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 47 694,63 грн. страхового відшкодування, 219,53 грн. 3% річних та 1 921,00 грн. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що:
- внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась в результаті порушення ОСОБА_1 п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, пошкоджено автомобіль «WIELTON NW3», який застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування;
- виплата позивачем страхового відшкодування власнику автомобіля «WIELTON NW3» (страхувальнику) підтверджується матеріалами справи, отже до позивача, перейшло в межах суми 49 694,63 грн право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 у справі №910/6400/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:
- на адресу відповідача надійшла заява про виплату страхового відшкодування, однак до заяви не було додано жодного документа, на підтвердження правомірності викладених в заяві вимог, та заява направлена без опису вкладення. На адресу позивача було надіслано вимогу №01-04-15958 від 21.05.2019, щодо надання необхідних документів, надсилалось простим листом без повідомлення про вручення, натомість вищезазначений лист позивачем проігноровано;
- позивач в порушення норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не сприяв відповідачу в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме не надав відповіді на вимогу відповідача про витребування підтверджуючих документів щодо спірної дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційної скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон", розгляд справи призначено на 27.01.2020.
Від позивача, 23.01.2020 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про те, що:
- з моменту отримання відповідачем заяви про відшкодування витрат в порядку суброгації ( в додатку до заяви зазначено перелік доданих документів), яку відповідач отримав 20.05.2019, і по день отримання позовної заяви, відповідач вимоги не визнав і добровільно не відшкодував шкоду;
- відповідач не обґрунтував та не довів, невиконання позивачем яких обовязків призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
В судове засідання апеляційного господарського суду 27.01.2020 не з'явився представник позивача.
Враховуючи те, що позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, неявка позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги у справі по суті, про причини неявки позивач суд не повідомив, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності позивача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача судовою колегією встановлено.
19.12.2018 на 489 км 100 м автомобільної дороги М-14 - Одесса - Мелітополь - Новоазовськ (на м. Таганрог) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "WIELTON NW3", державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "MAN 19", державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою № 3018355544163654 про дорожньо-транспортну пригоду Управління патрульної поліції в Запорізькій області від 08.01.2019.
Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_1 п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 14.02.2019 у справі № 202/592/19-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено автомобіль "WIELTON NW3", державний номер НОМЕР_1 , який застрахований у позивача - Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІКА" (страховик) на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО CORPORATE" № 009022/4100/0000320 від 19.09.2018 (надалі - договір страхування). Строк дії договору страхування визначений 00:00 год. 20.09.2018 до 24:00 год. 19.09.2019.
Згідно п.3 ст.20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком в межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до ст. 5 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Статтею 29 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
З матеріалів справи та положень статей 512, 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування" вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача у порядку суброгації.
Згідно зі статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України "Про страхування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Внаслідок вказаної ДТП пошкоджено автомобіль "WIELTON NW3", державний номер НОМЕР_1 , та власнику автомобіля завдано шкоду.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 3225 щодо визначення матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ "WIELTON NW3", державний номер НОМЕР_1 , в результаті ДТП, складеного судовим експертом Филем О.П. 08.01.2019, вартість відновлювального ремонту КТЗ та розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ "WIELTON NW3", державний номер НОМЕР_1 , в наслідок ДТП, становить 55 019,63 грн.
За страховим випадком згідно складеного страхового акту № 00283120 від 11.04.2019 по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 49 694,63 грн, виплата якого підтверджується позивачем наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 082001 від 15.04.2019.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 49 694,63 грн право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільна відповідальність водія транспортного засобу марки "MAN 19", державний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "WIELTON NW3", державний номер НОМЕР_1 , на момент спірної ДТП була застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4197411.
Відповідно до умов полісу № АМ/4197411 страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля "MAN 19", державний номер НОМЕР_2 .
Таким чином, у зв'язку із виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "MAN 19", державний номер НОМЕР_2 , застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/4197411, обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу, покладається на відповідача.
13.05.2019 позивач направив на адресу відповідача заяву № 24908 на виплату страхового відшкодування, відповідно до якої просив останнього здійснити відшкодування шкоди в розмірі 49 694,63 грн. Вказана заява була отримана відповідачем 20.05.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 03067 0631286 4.
Заява про виплату страхового відшкодування була подана позивачем впродовж установлених строків.
Заперечуючи проти позову в апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що до заяви № 24908 на виплату страхового відшкодування позивачем не долучено жодного підтверджуючого документу, у зв'язку з чим 21.05.2019 відповідачем було направлено на адресу позивача лист за вих. № 01-04-15958 СК "ЕТАЛОН" про необхідність надання документів на підтвердження правомірності викладених в заяві № 2857 від 13.05.2018 вимог, однак вказаний лист залишений позивачем без відповіді та задоволення.
Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
За змістом статей 78-79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пунктом 33-1.1 статті 33-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено обов'язок страхувальник, іншої особи, відповідальність якої застрахована, водія транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особи, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
Статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у заяві про страхове відшкодування має міститися:
а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;
б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;
в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;
г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;
ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
До заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
Документи, зазначені у підпунктах "а" - "ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.
Особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов'язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов'язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди.
Наявними в матеріалах справи доказами, а саме - рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 03067 0631286 4, підтверджено, що позивач у передбачений чинним законодавством строк звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування. Зазначений факт відповідачем не заперечується.
Не можуть бути покладені в основу рішення доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачем не було додано до вказаної заяви документів на підтвердження правомірності викладених в заяві № 2857 від 13.05.2018 вимог, оскільки відповідачем не доведено той, факт, що він дійсно не отримував від позивача таких документів.
Щодо доводів відповідача про те, що позивач повинен був направити заяву № 2857 від 13.05.2018 з доданими до неї документи з описом вкладення, то чинним законодавством не передбачено обов'язок страхової компанії направляти заяви про страхове відшкодування саме з описом вкладення.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що якщо лист позивачем надсилався разом зі стандартним пакетом документів, маса буде значною, є лише припущенням, оскільки як зазначає відповідач на адресу відповідача надійшла відповідь АТ «Урпошти» надана на запит відповідача, відповідно до якої для надання інформації, щодо ваги листа необхідно надати чек, який є у позивача.
Положеннями пункту 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено обов'язок страховика не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (пункт 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
В матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можливо встановити, що відповідачем було прийняте вмотивоване рішення про відмову позивачу у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), як то передбачено ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Крім того, відповідачем не надано суду належних доказів направлення на адресу позивача листа № 01-04-15958 СК "ЕТАЛОН" про необхідність надання документів на підтвердження правомірності викладених в заяві № 2857 від 13.05.2018 вимог.
Господарським судом міста Києва встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений висновком № 3225 від 08.01.2019, страховим актом № 00283120 від 11.04.2019 по договору страхування та платіжним дорученням № 082001 від 15.04.2019.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Франшиза за полісом № АМ/4197411 становить 2 000,00 грн.
Судова колегія погоджується з висновоком місцевого господарського суду про те, що до виплати із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 47 694,63грн. (49 694,63грн. (вартість відновлювального ремонту автомобіля) - 2 000,00грн. (франшиза за полісом № АМ/4197411)).
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Статтею 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).
Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням. Правовідношення з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.
Позивач просить стягнути з відповідача 219,53 грн 3% річних за період з 21.08.2019 по 15.10.2019, розмір яких, за перевіреним розрахунком суду, відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача 219,53 грн 3% річних за період з 21.08.2019 по 15.10.2019 підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 219,53 грн.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у справі №910/14633/19 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 30.01.2020
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді Л.Г. Сітайло
Л.В. Кропивна