Справа № 210/5863/19
Провадження № 2/210/636/20
іменем України
"28" січня 2020 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Недолуги Л.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.08.1993 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З травня 2017 року шлюбні відносини не підтримують, відповідач став мешкати за іншою адресою. Спільне життя між ними не склалось, оскільки відсутнє взаєморозуміння, відчуття любові та поваги один до одного, спільне господарство не ведуть, наміру зберегти сім'ю не мають. Тому, просить суд розірвати шлюб, після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_4 »; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі.
Позивач до початку судового засідання надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити.
Відповідач до початку засідання надав заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження по справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, у випадку визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що 06.08.1993 року між сторонами по справі, Інгулецьким відділом РАЦС м. Кривий Ріг, було укладено шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №185 (а.с. 9).
За час шлюбу у сторін народилось двоє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10, 13).
У відповідності до положень ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
З урахуванням вимог статті 112 СК України судом з'ясовано фактичні взаємини подружжя, дійсні причини про розірвання шлюбу, взято до уваги ті обставини, що шлюбні відносини між сторонами припинені, не ведуть спільного господарства, сім'я фактично розпалася, поновлення сімейних стосунків та примирення вважають неможливим.
Судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, що має істотне значення, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище взяте у шлюбі - ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Крім того, з відповідача на користь позивача суд стягує судові витрати враховуючи наступне.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано суду договір про надання правничої допомоги від 26.09.2019 року, копію свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №1309 ОСОБА_5 , квитанцію про сплату за юридичні послуги від 26.09.2019 року на суму 500,00 грн. та акт наданих юридичних послуг від 27.09.2019 року (а.с. 15, 16, 17, 18).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений при зверненні до суду в розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 105, 109, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 12, 76-81, 113, 114, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований 06.08.1993 року Інгулецьким відділом РАЦС, актовий запис №185 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище, взяте під час шлюбу -ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 (п'ятсот) гривень.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. В. Хлистуненко