Справа № 464/1503/19 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б.
Провадження № 22-ц/811/3349/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:37
21 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,
секретар: Бадівська О.О.,
за участі в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Постигач О.Б. від 03 вересня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення коштів, -
ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03 вересня 2019 року клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи задоволено. Призначено по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення коштів автотоварознавчу експертизу.
Проведення експертизи доручено спеціалістам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, на розгляд яких поставлено такі запитання:
-Яка реальна ринкова вартість була у автомобіля «Scoda Octavia» 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП, а саме на 23.06.2017р.
-Який розмір матеріальної шкоди був завданий автомобілю «Scoda Octavia» 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП, яка мала місце 23.06.2017р.
-Який розмір пошкодження (у відсотках) зазнав автомобіль «Scoda Octavia» 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП, яка мала місце 23.06.2017р.
-Чи підлягав автомобіль «Scoda Octavia» 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 відновлювальному ремонту після ДТП, яка мала місце 23.06.2017р.
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача, при цьому роз'яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
На час проведення експертизи зупинено провадження у справі.
Вказану ухвалу оскаржило ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».
В апеляційній скарзі просять скасувати ухвалу та відновити провадження по справі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» судові витрати за подачу апеляційної скарги у сумі 1921 грн. 00 коп. Вважають, що дана ухвала є незаконною та винесеною з порушенням норм процесуального законодавства, так як відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюються за доказами, які надані в матеріалах справи. Зазначають, що суд виносячи ухвалу про призначення експертизи, зазначає, що вона необхідна для з'ясування обставин справи, так як відповідач не визнає розміру матеріальної шкоди. Вказують на те, що суд не бере до уваги, що в матеріалах справи наявний висновок незалежного судового експерта з визначенням вартості матеріальної шкоди, а замовлення повторної експертизи з визначення вартості матеріальної шкоди є лише задоволенням клопотання відповідача, яке полягає у затягуванні судового процесу. Вказують, що покладення обов'язку на позивача з приводу оплати клопотання відповідача про призначення експертизи є порушенням ч.2 ст. 135 ЦПК України. вважають, що ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 03.09.2019р. винесена з порушенням норм процесуального законодавства, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а питання, які поставлені на вирішення експертам, не мають відношення по суті спору.
В судове засідання окрім представникавідповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , решта учасників справи (їх представники) не з'явилися, однак суд вважав заможливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, а також, зокрема, і те, що інтереси відповідача у судовому засіданні захищав представник, а також надійшов відзив на апеляційну скаргу, а від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів позовної заяви, клопотання про призначення експертизи, апеляційної скарги та відзиву на неї, а також пояснень представника відповідача в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.ч. 1, 4 ст. 103 ЦПК України, та призначаючи експертизу, виходив з того, що відповідач не визнає розміру матеріальної шкоди, а також те, що для з'ясування обставин справи необхідні спеціальні знання, суд вважав за необхідне призначити у справі автотоварознавчу експертизу. При цьому, проведення вказаної експертизи суд доручив спеціалістам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, як просив представник відповідача.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена без дотримання вимог закону та підлягає скасуванню.
13.03.2019р. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося в суд з позовної заявою до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 147120 грн., як відшкодування витрат, заподіяних Позивачеві. Стягнути з ОСОБА_1 на корить Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» суму судового збору 2206 грн. 80 коп.
16.05.2019 року суддею Залізничного районного суду м. Львова відкрито спрощене провадження у справі з врахуванням, що справа підлягає під ознаки малозначної та постановлено: «прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Судове засідання для розгляду справи по суті провести о 11 год. 00 хв. 03 червня 2019 року в приміщенні Залізничного районного суду м. Львова за адресою: м. Львів, вул. Ст. Бандери, 3/16 з повідомленням сторін.Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://zl.lv.court.gov.ua/. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати учасникам справи».
Судове засідання для розгляду справи до суті неодноразово відкладалося та 21.06.2019р. ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав суду клопотання, у якому просив призначити по справі автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити спеціалістам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд експерта пропонував поставити такі питання:
-яка реальна ринкова вартість була у автомобіля «Scoda Octavia» 2016 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент вчинення ДТП, а саме на 23.06.2017р.
-матеріальна шкода в якому розмірі була завдана вказаному автомобілю в результаті зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos» ВС 7339ВМ, яке сталося 23.06.2017р.
-який розмір пошкодження (у відсотках) зазнав автомобіль «Scoda Octavia» в результаті ДТП;
-чи підлягав автомобіль «Scoda Octavia» відновлювальному ремонту після ДТП.
Також зазначив, що оплату за проведення експертизи гарантують.
В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що відповідач у справі ОСОБА_1 не погоджується із розміром завданої шкоди, розрахованої позивачем.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Крім цього за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до розділу ІІІ ЦПК України позовне провадження може здійснюватися в порядку загального (зокрема глави 6-9 розділу ІІІ ЦПК України) або спрощеного (зокрема глава 10 розділу ІІІ ЦПК України) позовного провадження.
Із вказаних частин ЦПК України вбачається, що загальне позовне провадження, включає в себе певні стадії, які відповідно не містить спрощене позовне провадження.
Так, однією із важливих відмінностей цих проваджень є стадія підготовчого судового засідання (ст.ст. 196-198 ЦПК України), яка наявна у загальному позовному провадженні та відповідно у спрощеному - відсутня.
Так, відповідно до ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Також, згідно ст. 197 ЦПК України, підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд:
1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів;
2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;
3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;
4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;
5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;
6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;
7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;
8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;
9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;
10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;
11) направляє судові доручення;
12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;
13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;
14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;
15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;
16) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;
17) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;
18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;
19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
За статтею ж 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно підготовче судове засідання є надзвичайно важливою та невід'ємною частиною загального позовного провадження та така стадія у спрощеному провадженні відсутня і відповідно питання, які вирішуються на стадії підготовчого судового засідання не вирішуються у такий же спосіб під час спрощеного позовного провадження, що нівелювало б цю різницю проваджень.
Крім цього, відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
З вказаного вище вбачається, що питання про призначення експертизи вирішується виключно у підготовчому судовому засіданні, яке може бути проведене виключно у загальному позовному провадженні.
Як вказано вище та вбачається із матеріалів справи ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16 травня 2019 року відкрито саме спрощене провадження у справі та вказано, що дана справа підпадає під ознаки малозначної.
Зважаючи на вказане, слід вважати, що судом першої інстанції вирішено клопотання про призначення експертизи у спрощеному позовному провадженні, що не передбачено чинним процесуальним законом.
Крім цього, слід вказати про те, що клопотання про призначення експертизи було вирішено в судовому засіданні без участі представника позивача та без заслуховування думки сторони позивача з цього приводу.
Згідно ч.2 ст. 135 ЦПК України, суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.
З оскаржуваної ухвали ж вбачається, що з клопотанням про призначення експертизи звернувся до суду представник відповідача, однак судом оплату за проведення експертизи покладено на позивача, який не заявляв такого клопотання та навіть не висловлював своєї думки з приводу такого в судовому засіданні 3.09.2019 року.
Крім цього, в резолютивній частині ухвали судом помилково зазначено, що ухвала може бути оскаржена лише в частині зупинення провадження у справі, хоча згідно п. 12, 14 ч.1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: призначення експертизи, зупинення провадження у справі.
Також, ст. 209 ЦПК України передбачає, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Крім цього параграф 3 глави 6 розділу ІІІ ЦПК України передбачає порядок з'ясування обставин справи та дослідження доказів.
Статтями ж 263-265 передбачено вимоги, яких повинен дотримуватись суд при постановлені рішення за наслідками розгляду справи.
При аналізі по суті вказаних вище норм закону колегія суддів вважає, що дійсно суд першої інстанції при здійсненні розгляду справи в межах заявлених підстав та предмету позову зобов'язаний повно та всебічно з'ясувати не лише предмет, підстави позову і обставини, на які посилався позивач у позовній заяві, як предмет доказування, але, також і ті обставини та правовідносини, які мали місце між сторонами та стосуються предмету доказування у справі та які непрямо, завуальовано або помилково вказані у позовній заяві, що може мати місце виключно після надання вичерпних пояснень усіма учасниками у справі, дослідження доказів наданих сторонами, вчинення інших процесуальних дій по справі.
При цьому головуючий суддя у справі наділений дискреційними повноваженнями, що стосується надання можливості сторонам представити свою справу, свої аргументи та доводи, а також докази на підтвердження заявлених позовних вимог їх заперечень та обраних способів захисту.
Такі повноваження головуючого судді по справі при вчиненні певних процесуальних дій можуть бути перевірені у певних випадках (що має місце у даному випадку), однак виключно у певних межах, зокрема, у частині дотримання порядку встановленого законом щодо вчинення певної процесуальної дії, не допущення свавільності при їх вчиненні, тощо.
Суд вищої інстанції не вправі втручатись у процесуальні дії головуючого судді при розгляді справи по суті вказуючи свою думку щодо того чи іншого процесуального питання, зокрема, порядку ведення справи, отримання, дослідження того чи іншого доказу, (зокрема, і висновку експерта), детально перевіряти необхідність отримання чи не отримання того чи іншого доказу для вирішення справи по суті та співставлення такої необхідності із заявленими позовними вимогами, підставами позову, тощо.
Однак у даному випадку якраз має місце порушення встановленого порядку для вирішення такого роду процесуальної дії, на що посилається, зокрема, і сторона позивача.
Тому, зважаючи на те, що клопотання про призначення експертизи було вирішено та задоволено: у спрощеному позовному провадженні, що законом не передбачено; без заслуховування думки усіх учасників справи та з іншим процесуальними порушеннями, про які йшлося вище, - колегія суддів не втручаючись в дискреційні повноваження суду першої інстанції вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм цивільного процесуального закону, а відтак така підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення клопотання про призначення експертизи, що повинно бути вирішено відповідно до чинних вимог процесуального закону.
А саме суд повинен або відмовити у вчиненні такої процесуальної дії, як така, що не передбачена у цьому виді провадження або ж за можливості та необхідності перейти до розгляду справи у загальному позовному провадженні та вирішити заявлене клопотання по суті.
Відповідно до вказаного слід частково задовольнити апеляційну скаргу визнавши її доводи частково обґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - задовольнити частково.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 03 вересня 2019 року- скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для вирішення клопотання про призначення експертизи.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 29 січня 2020 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Л.Б. Струс
М.М. Шандра