Справа № 761/49151/19
Провадження № 2-з/761/83/2020
28 січня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти дії у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна про визнання заповіту недійсним, -
24 грудня 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна про визнання заповіту недійсним.
26 грудня 2019 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Фролової І.В.
1.20 січня 2020 року до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо наступного майна: земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:85:227:0095, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 а та житловий будинок, що розташований на земельній ділянці;земельної ділянки площею 0,085 га, кадастровий номер 8000000000:72:252:0014, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та житловий будинок, що розташований на земельній ділянці;автомобіля марки Peugeot модель 5008, рік випуску 2018, держ. номер НОМЕР_1 ; VIN-код НОМЕР_2 ;автомобіля марки Peugeot модель 3008, рік випуску 2017 держ. номер НОМЕР_7, VIN-код НОМЕР_3 .MJ НОМЕР_4 НОМЕР_5 ;частки ОСОБА_7 у розмірі 305 184,00 грн., що складає 48 % в статутному капіталі ТОВ «АТП-13562», код ЄДРПОУ 31564435;а також, заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гречаній Руслані Тарасівні ( АДРЕСА_3 ) видавати ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) чи будь-яким іншим особам свідоцтво про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з заповітом посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Змисловською Т.В. 26.04.2019 року та зареєстрованого 17.05.2019 року у спадковій справі № 4/2019.
Подану заяву мотивує тим, що предметом позовної заяви, із якою звернувся позивач до суду, є визнання недійсними заповіту ОСОБА_7 , померлого, ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова маса якого складається з: земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:85:227:0095, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 а та житловий будинок, що розташований на земельній ділянці; земельної ділянки площею 0,085 га, кадастровий номер 8000000000:72:252:0014, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та житловий будинок, що розташований на земельній ділянці; автомобіля марки Peugeot модель 5008, рік випуску 2018, держ. номер НОМЕР_1 ; VIN-код VF3MJAHXVHL086454; автомобіля марки Peugeot модель 3008, рік випуску 2017 держ. номер НОМЕР_7, VIN-код НОМЕР_3 .MJ НОМЕР_4 НОМЕР_5 ; частки ОСОБА_7 у розмірі 305 184,00 грн, що складає 48 % в статутному капіталі ТОВ «АТП-13562», код ЄДРПОУ 31564435.Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення та ефективний захист прав позивача.
Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу визнання недійсними заповіту, спадкова маса якого складається з: земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:85:227:0095, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 а та житловий будинок, що розташований на земельній ділянці; земельної ділянки площею 0,085 га, кадастровий номер 8000000000:72:252:0014, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та житловий будинок, що розташований на земельній ділянці; автомобіля марки Peugeot модель 5008, рік випуску 2018, держ. номер НОМЕР_1 ; VIN-код VF3MJAHXVHL086454; автомобіля марки Peugeot модель 3008, рік випуску 2017 держ. номер НОМЕР_7, VIN-код НОМЕР_3 .MJ НОМЕР_4 НОМЕР_5 ; частки ОСОБА_7 у розмірі 305 184,00 грн, що складає 48 % в статутному капіталі ТОВ «АТП-13562», код ЄДРПОУ 31564435.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник у своїй заяві лише зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом із тим, заявником не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження підстав вважати, що виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову, може бути утрудненим чи неможливим.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Відтак, заявник не обґрунтував належним чином необхідність вжиття вказаного заходу забезпечення позову і не зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 149 ЦПК України, суддя,
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти дії у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Змисловської Тетяни Василівни, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна про визнання заповіту недійсним - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: