Справа № 760/1050/20
Провадження № 1-кс/760/509/20
20 січня 2020 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 (свідоцтво № 001172 від 29.09.2016р. про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер) та ОСОБА_6 (свідоцтво № 5995/10 від 24.03.2017р. про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер), підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, працює директором ТОВ «Спектрум Європа», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 32018110000000020 від 06.03.2018р., у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисників та підозрюваного, -
До Солом'янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , подане в рамках кримінального провадження № 32018110000000020 від 06.03.2018р., яке розслідується за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що слідчими СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, в ході досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «Спектрум Європа» ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством порядок виробництва та обігу підакцизних товарів, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, не будучи зареєстрованим як суб'єкт господарської діяльності, що має відповідну ліцензію на виготовлення і торгівлю тютюновими виробами, в порушення вимог ст. 215, п.п. 226.2, 226.9, 226.11 ст. 226 Податкового Кодексу України, ст. ст. 2, 9, 10, 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. 7 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п. 15 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки України Кабінету Міністрів України № 218 від 24.07.2002, у період часу до серпня 2017 заздалегідь домовились між собою про вчинення протягом тривалого часу злочинів у сфері господарської діяльності, пов'язаних з незаконним придбанням, виготовленням, зберіганням та збутом тютюну та тютюнових виробів (тютюну для кальянів) в складських приміщеннях розташованих за адресою АДРЕСА_3 .
06.03.2018р. відомості про вказані злочини внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України під № 32018110000000020.
27.12.2019р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України.
09.01.2020р. ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.
В клопотанні слідчим, за погодженням з прокурором, постановлено питання про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до десяти років, та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні.
Під час судового розгляду прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_7 просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки пред'явлена органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою та не підтверджується здобутими під час досудового розслідування доказами.
Крім того, захисники зазначили, що стороною обвинувачення не було надано вагомих доказів, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а наведені в клопотанні доводи є не більш ніж припущення.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважаю, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України, а саме: у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою тютюну, та збуті незаконно виготовлених тютюнових виробів, а також у незаконному виготовленні тютюнових виробів, що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, вчиненими за попередньою змовою групою осіб.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_7 підозри, слідчим долучені до матеріалів клопотання зібрані під час досудового розслідування докази.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, під час судового розгляду клопотання, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про існування ризику незаконного впливу ОСОБА_7 на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, оскільки прокурором не надано слідчому судді обґрунтованих доказів, які б свідчили про наявність вказаного ризику.
Разом з тим, в ході судового розгляду клопотання встановлено існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, та з моменту повідомлення ОСОБА_7 про підозру пройшов незначний проміжок часу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
У практиці Європейського суду з прав людини визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, проте суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення ЄСПЛ у справі «Смирнова проти Росії»). У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.
Враховуючи, що слідчому судді прокурором не доведено наявність обставин, які вказують про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, особу підозрюваного ОСОБА_7 , його майновий та сімейний стан (одружений, працює директором ТОВ «Спектрум Європа»), а також те, що він раніше не судимий, вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Крім того, слідчий суддя вважає обґрунтованим та достатнім задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 покласти на нього наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, які повинні достатньою мірою гарантувати та забезпечити, у подальшому, його належну процесуальну поведінку у даному провадженні.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 184, 193-194, 196, 481, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_4 - задовольнити частково.
В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ФР Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді особистого зобов'язання та зобов'язати його прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.02.2020р., включно, наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи,
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Попередити підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокуратуру Київської області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1