15 січня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
представника ОСОБА_6
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме на автомобіль SKODA Octavia TOUR 1.9 TD 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_7 та на два комплекти ключів до вказаного автомобіля.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Так, апелянт зазначає, що ОСОБА_7 є добросовісним набувачем майна і на момент придбання вказаного автомобіля не знав і не міг знати про його незаконне походження. Також, згідно доводів апеляційної скарги, слідчим пропущено строк на звернення до суду з клопотанням про арешт майна, оскільки з моменту вилучення автомобіля до подачі клопотання про його арешт минуло більш ніж чотири місяці.
Одночасно представник ставить питання про поновлення пропущеного строку, посилаючись на ті обставини, що вони не повідомлялись про дату розгляду клопотання, копію постановленого судом рішення не отримували, а про її існування дізналися з реєстру 28 жовтня 2019 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення власника цього майна, а про постановлене судом рішення вони дізналися 28 жовтня 2018 року з реєстру, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його.
Разом з тим, дослідивши надані суду матеріали, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів апелянта щодо необґрунтованості та незаконності ухвали слідчого судді, у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Так, слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100090002248 від 25 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, 25 лютого 2016 року автомобіль SKODA Octavia TOUR 1.9 TD 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований ВРЕР-6 УДАІ в місті Києві 27 червня 2008 року, було поставлено на облік «АРМОР», щодо угону вище вказаного автомобіля.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 січня 2014 року наглядно знайомий ОСОБА_9 самовільно всупереч встановленому законом порядку заволодів автомобілем SKODA Octavia, д.н.з. НОМЕР_3 , який належав громадянину ОСОБА_10 .
Згідно заяви потерпілого ОСОБА_10 , він являється власником даного автомобіля, який у 2008 році надав у користування ОСОБА_9 . При цьому, на ім'я останнього було видано тимчасовий реєстраційний талон на право керування терміном дії до 28 січня 2014 року.
Після закінчення терміну дії тимчасової реєстрації ОСОБА_10 направив ОСОБА_9 претензію з вимогою повернути автомобіль та документи на нього, але вказана вимога виконана не була.
01 червня 2019 року слідчий Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_11 , на підставі обліку «АРМОР», щодо угону вищезазначеного автомобіля, здійснив огляд місця події та в подальшому вилучив автомобіль SKODA Octavia TOUR 1.9 TD 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_7 та два комплекти ключів до вказаного автомобіля.
Таким чином, виникла необхідність в проведенні трасологічної експертизи та встановлення законного власника зазначеного автомобіля.
Постановою слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_8 вилучений автомобіль визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12016100090002248.
Також, в рамках даного кримінального провадження слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, зазначивши, що метою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що автомобіль SKODA Octavia TOUR 1.9 TD 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_7 та два комплекти ключів до вказаного автомобіля, можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті протиправним шляхом, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.
Таким чином, посилання апелянта на відсутність у арештованого майна ознак речового доказу спростовуються вище наведеними обставинами.
Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що ОСОБА_7 є добросовісним набувачем майна та не перебуває у статусі підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12016100090002248, то слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і посилання представника на порушення слідчим вимог кримінального процесуального закону щодо строку на звернення до суду з клопотанням про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою його забезпечення.
У зв'язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання представника ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року, задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме на автомобіль SKODA Octavia TOUR 1.9 TD 2008 року випуску, сірого кольору, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_7 та на два комплекти ключів до вказаного автомобіля, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/234/2020 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12
Доповідач: ОСОБА_1