Провадження: №33/821/5/20 Справа: №705/4239/19 Головуючий по 1 інстанції Гудзенко В.Л.
Категорія: ч. 1 ст.130 КУпАПДоповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І.А.
24 січня 2020 р. Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю правопорушника ОСОБА_1 та його захисника Непокульчицького В.С., розглянувши в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2019 року щодо останнього за ч.1 ст. 130 КУпАП , -
Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2019 року, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладене стягнення у вигляді штрафу в сумі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягненням судового збору на користь держави в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (сорок) коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, водій ОСОБА_1 18.08.2019 року о 02 год. 00 хв. в м. Умань по вул.. Тищика, 31 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР.
ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції вину не визнав та пояснив, що 18.08.2019 року він керував автомобілем ВАЗ та був зупинений працівниками поліції без поважних причин. В нього при собі не було посвідчення водія, тоді він сів у машину працівників поліції і вони повезли його додому за документами, для встановлення особи. Його дружина винесла посвідчення і вони поїхали на пост, де був складений протокол за керування автомобілем без посвідчення водія та винесено штраф, який він сплатив. Він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, йому не пропонували пройти огляд, протокол не вручали. Потім відвезли до своєї машини на вул.. Тищика і він поїхав. Просить справу закрити за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Непокульчицький B.C. в судовому засіданні суду першої інстанції просив провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 пропонували пройти медичне обстеження не по місцю проживання, а протокол був складений не по місцю зупинки.
Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладене стягнення у вигляді штрафу в сумі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягненням судового збору на користь держави в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (сорок) коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив: скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.10.2019, та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
При цьому обґрунтовує свої вимоги тим, що постанова є незаконною та необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню, тому що вона винесена з порушенням вимог чинного законодавства.
Додає, що оскаржуване рішення вважає таким, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення без додержання норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.
Так, суд першої інстанції під час розгляду даної справи повністю проігнорував клопотання мого захисника від 29.10.2019 p., яке було долучено до справи під час судового засіданням 29.10.2019 р., та не дав правової оцінки обставинам, викладеній в ній, не викликав та не допитав свідків-очевидців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були в автомобілі під час зупинки транспортного засобу під моїм керуванням, незважаючи на те, що мій захисник в клопотанні та під час судового засідання наполягав на їх виклик та допит, суд посилався на те, що вони не були свідками під час складання протоколу про адміністративне правопорушення; не допитав мою дружину ОСОБА_4 , яка надала 18.08.2019 р. працівникам поліції мої документи, суд не долучив пояснення вказаних осіб до справи, незважаючи на те, що дані пояснення були долучені до клопотання захисника, ап. Тільки долучив саме клопотання, та повернув вказані пояснення мені. Більш вказані свідки прибули разом зі мною на судове засідання і ніякого затягування часу розгляду справи не було. Також судом не викликано та не допитано ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які, як g стверджує суд, були понятими коли працівниками поліції пропонували мені пройти огляд на стан сп'яніння, суд посилався на те, що вони проживають в м. Чернівці, а строки розгляду справи обмежені, судом також проігнорував та не викликав та не допитав працівників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , і про відмову в їх виклику та допиту суд навіть не пояснив і не обґрунтував. Всі вищезазначене особи могли б підтвердити або спростувати обставини, викладені в протоколі про скоєння мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наголошує, що суд першої інстанції не звернув увагу та проігнорував те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №309263 від 18.08.2019 р. відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП зазначено: «18.08.2019 року 02 год. 00 хв. Черкаська обл. Умань вул. Тищика 31 водій керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння», в постанові про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП (про керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії) серія НОМЕР_3 зазначено: «18.08.2019 року 02 год. 00 хв. А/д М-05 Київ-Одеса 210 км. водій керував т.з. не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії», вказана постанова набрала законної сили і штраф в сумі 425 грн. він сплатив.
Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 який подав апеляційну скаргу та підтримав її в повному обсязі та доводи його захисника, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що водій ОСОБА_1 18.08.2019 року о 02 год. 00 хв. в м. Умань по вул. Тищика, 31 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними матеріалами справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 309263 від 18.08.2019 року, де зазначено, що водій ОСОБА_1 18.08.2019 року о 02 год. 00 хв. в м. Умань по вул.. Тищика, 31 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5.ПДР України.за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність (а.с. 1);
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії НК №352819 від 18.08.2019 року, де зазначено, що водій ОСОБА_1 18.08.2019 року, керував транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.п. 2.10 ПДР України. (а.с.3);
- даними пояснень свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що 18.08.2019 року, він був запрошений в якості свідка, коли гр. ОСОБА_1 в його присутності відмовився від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння (а.с.4);
- даними пояснень свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що 18.08.2019 року, вона була запрошена в якості свідка, коли гр. ОСОБА_1 в її присутності відмовився від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння (а.с.4);
- показами свідка ОСОБА_5 , допитаної в ході апеляційного розгляду за клопотанням сторони апелянта, яка пояснила, що дійсно 18.08.2019 року в нічний час, вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 була запрошена працівниками поліції в якості свідка; працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти освідування на стан сп'яніння, за збігом часу вона не пам'ятає де пропонувалось пройти освідування на місці чи в лікарні; після чого вона підписала пояснення; також показала, що від ОСОБА_1 було чути запах алкоголю, на пропозицію пройти освідування ОСОБА_1 мовчав;
- даними рапорту поліцейського взводу патрульної поліції в . Умань УПП в Черкаській області капрала поліції ОСОБА_7, який пояснив, що близько 02 год. 00 хв. в м. Умань по вул.. Тищика, 31 було зупинено ТЗ ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого порушив ПДР, а саме, рухався із не підсвіченим д.н.з., також даний водій не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії. Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, проте водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.(а.с.5).
- показами свідка ОСОБА_9 , допитаного в ході апеляційного розгляду за клопотанням сторони апелянта, який пояснив, що являється працівником поліції та 18.08.2019 року під час несення служби в м. Умань на вул.. Тищика був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який був з ознаками алкогольного сп'яніння, документів у ОСОБА_1 не було, тому для встановлення особи та надання документів проїхали за місцем проживання ОСОБА_1 , а після цього на «стаціонарний пост» для складання протоколу; протокол складали не на місці зупинки автомобіля, так як не можливо було встановити особу водія через відсутність документів; свідків запросили при складанні протоколу на «стаціонарному посту»; також пояснив, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти освідування на місці або в Уманській лікарні, на що він відмовився; в бланку пояснень свідків значиться медичний заклад КЗ «ЧОНД», але це помилка, так як даний бланк є поясненням зразку періоду роботи в м. Черкаси, насправді ОСОБА_1 пропонувалось пройти освідування в медичному закладі - Уманська лікарня.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 2.5. ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, у відповідності до вимог п.2.5. ПДР України та ч.1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за відмову від проходження в установленому законом порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а не за керування транспортним засобами особою в стані сп'яніння.
За таких обставин, суддя районного суду дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Доводи сторони апелянта про те, що протокол відносно ОСОБА_1 складено з порушенням вимог ст.. 266 КУпАП, пояснення свідків складено на заготованих бланках, складений протокол (а.с.3) за керування т.з. без документів вказує на невідповідність протоколу (а.с.1) в частині місця вчинення правопорушення, судом не враховані пояснення свідків ОСОБА_2 (а.с.32), ОСОБА_3 (а.с. 34) та ОСОБА_4 (а.с. 36), правопорушнику пропонувалось пройти освідування не в найближчому медичному закладі, а в КЗ «ЧОНД», що знаходиться в 200 км. від місця події, є необґрунтованими та такими, що не спростовують вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 32,34,36), не спростовують відмову ОСОБА_1 від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння, дані особи не були свідками цієї події. Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засвідчили лише факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 без документів та їх спільний виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 для встановлення особи ОСОБА_1 , а дружина ОСОБА_4 підтвердила факт приїзду ОСОБА_1 з працівниками поліції додому для встановлення особи ОСОБА_1 за особистими документами.
Суд апеляційної інстанції вважає, що протокол складений без порушень вимог ст.. 266 КУпАП. Так, дана стаття Закону не передбачає, що протокол складається обов'язково на місці зупинки транспортного засобу, складення протоколу в іншому місці Законом не заборонено. Крім того свідок ОСОБА_9 показав, що скласти протокол на місці зупинки т.з. було неможливим по причині відсутності у ОСОБА_1 будь-яких документів посвідчуючих особу.
Дані протоколу про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.3) в частині того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без документів на автодорозі Київ-Одеса, не мають значення для правильного вирішення справи щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції вважає, що в протоколі (а.с.3), працівником поліції помилково вказане місце керування т.з. оскільки як сам ОСОБА_1 так і свідки показали, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції в м. Умань по вул.. Тищика.
Складення пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на заготовленому бланку, на думку суду апеляційної інстанції не є порушенням прав ОСОБА_1 , так як судом апеляційної інстанції встановлено, що дане пояснення дійсно відбиралося у свідків та вони особисто засвідчили це власноручним підписом. (а.с.4).
Зазначення в бланку пояснень (а.с.4) тої обставини, що ОСОБА_1 запропоновано пройти освідування в КЗ «ЧОНД», на думку апеляційної інстанції пов'язано з тим, що даний бланк пояснень є стандартним бланком пояснень для опитування свідків у справах подібної категорії. Крім того, свідок ОСОБА_9 пояснив, що даний стандартний бланк пояснень був виготовлений під час проходження служби в органах поліції в м. Черкаси, насправді під час складання протоколу, ОСОБА_1 пропонувалось пройти освідування в Уманській лікарні.
В суді апеляційної інстанції було вирішено завершити розгляд справи за відсутності свідка ОСОБА_6 , так як свідок ОСОБА_5 показала, що ОСОБА_6 є її чоловіком і в теперішній час перебуває на довготривалому працевлаштуванні закордоном, тому з метою недопущення порушення розумних строків розгляду даної справи суд обмежився допитом свідка ОСОБА_5 .
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в 10200 (десять тисяч двісті) гривень та один рік позбавлення права керування транспортними засобами та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп..
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 29.10.2019 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок