пр. № 1-кп/759/254/20
ун. № 759/11019/19
29 січня 2020 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019100080002242 від 25.03.2019р. відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачені - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_6 ,
19.06.2019 року до Святошинського районного суду м.Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100080002242 від 25.03.2019р. відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання та просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обґрунтовуючи їх тим, що ОСОБА_4 , раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, на даний час також обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, отже, може ухилитися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, які не допитані в судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_3 проти клопотання прокурора заперечували. Сторона захисту просила змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 з тримання під вартою на домашній арешт або ж визначити розмір застави, посилаючись на те, що клопотання прокурора є необґрунтованим, ризики не доведені, сторона захисту наполягає на допиті заявлених ними свідків, у зв'язку з чим відсутній ризик впливу на них. Крім того, докази вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину відсутні, а його вина не доведена.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких та пов'язаний із застосуванням насильства, що було небезпечне для життя потерпілого, а тому являє собою значну суспільну небезпеку. Обвинувачений не має постійного місця проживання та реєстрації на території м.Києва, офіційно не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення тяжких злочинів. Крім того, суд враховує і стадію судового розгляду - допит свідків захисту, закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами та судові дебати. Такі обставини дають підстави вважати, що на даній стадії судового розгляду продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, що є підставою для продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також суд відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема вік та стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою та не визнає його соціальні зв'язки сталими.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 судом, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено. Тому залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність вказаних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не встановлено.
Оскільки дане кримінальне провадження стосується злочину, який вчинено із застосуванням насильства, то суд, керуючись правилами ч.4 ст.183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 197, 331, 369 КПК України, суд-
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на шістдесят днів, тобто до 28.03.2020 року включно та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м.Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1