24.01.2020 Справа №607/422/20
провадження № 1кс/607/274/2020
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 розглянувши клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваної:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Обава, Мукачівського району, Закарпатської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, одруженої, не працюючої, зі слів на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 185 КК України, -
Як вбачається із клопотання, заступником начальника відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010001111 від 08 квітня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185 ч.3 ст.185, ч.2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08 квітня 2019 року у ОСОБА_7 , яка вступила в злочинну змову з ОСОБА_8 , та перебувала по АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_7 , яка перебувала спільно з ОСОБА_8 в дворі будинку АДРЕСА_2 побачила потерпілу ОСОБА_9 , якій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 представились працівниками комунальної служби тепломереж. В подальшу під приводом перевірки показників лічильника, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спільно з потерпілою потрапили в приміщення квартири АДРЕСА_3 .
Далі, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , скориставшись тим, що потерпіла записує показників лічильників та за ними не спостерігає, таємно з корисливих мотивів, викрали приміщення вказаної квартири грошові кошти в сумі 10000 гривень.
В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покинули місце вчинення злочину, чим спричинили потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 10000 гривень.
Таким чином ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинено за попередньою змовою групою осіб.
Крім цього досудовим розслідуванням встановлено, що 19.09.2019 року близько 13 год. у ОСОБА_7 , яка перебувала в дворі будинку АДРЕСА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_7 , яка перебувала в дворі будинку АДРЕСА_4 побачила потерпілу ОСОБА_10 , якій ОСОБА_7 та представилась працівником комунальної служби тепломереж. В подальшу під приводом перевірки показників лічильника, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_7 спільно з потерпілою потрапили в приміщення квартири АДРЕСА_5 .
Далі, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_7 , скориставшись тим, що потерпіла записує показники лічильників та за нею не спостерігає, таємно з корисливих мотивів, викрала з приміщення вказаної квартири грошові кошти в сумі 17 000 гривень, 800 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 21152 грн. та 8 найменувань золотих виробів загальною вартістю 15000 гривень.
В подальшому ОСОБА_7 покинула місце вчинення злочину, чим спричинила потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 53 152 гривні.
Таким чином ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинено повторно.
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що 13 червня 2019 року близько 18 год. у ОСОБА_7 , яка вступила в злочинну змову з ОСОБА_8 , та перебувала по АДРЕСА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_7 , яка перебувала спільно з ОСОБА_8 в дворі будинку АДРЕСА_6 побачила потерпілу ОСОБА_11 , якій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 представились працівниками комунальної служби «Тернопільгаз». В подальшу під приводом заміни газових камфорок, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спільно з потерпілою потрапили в приміщення квартири АДРЕСА_7 .
Далі, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_7 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , скориставшись тим, що потерпіла записує показників лічильників та за ними не спостерігає, таємно з корисливих мотивів, таємно викрали приміщення вказаної квартири грошові кошти в сумі 21000 гривень, 5800 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 13.06.2019 року становить 153120 грн., 175 євро що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 13.06.2019 року становить 5230,75 грн., 100 польських злотих що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 13.06.2019 року становить 701,62 грн., 5 найменувань золотих виробів загальною вартістю 10000 гривень.
В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 покинули місце вчинення злочину, чим спричинила потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 190 052,37 грн.
Таким чином ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинено повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди для потерпілого.
Також, досудовим розслідуванням встановвлено, що 10.09.2019 року близько 15 години у ОСОБА_7 , яка перебувала в двору будинку АДРЕСА_8 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умиесл, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_7 , 10.09.2019 року близько 15 год., перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_8 побачивши потерпілу ОСОБА_12 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, повідомила потерпілій ОСОБА_12 неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_7 є працівником соціальної служби.
В подальшому ОСОБА_7 зловживаючи довірою потерпілої ОСОБА_12 , з метою заволодіння чужим майном під приводом виплати пенсії разом, з метою незаконного збагачення, з потерпілою потрапила в приміщення вкартири АДРЕСА_9 . Перебуваючи в приміщенні вказаної квартири ОСОБА_7 повідомила потерпілій завідомо неправдиву інформацію проте, що пенсії в подальшому будуть виплачуватись в валюті євро та запропонувала потерпілій ОСОБА_12 здійснити обмін наявних в неї грошових коштів на євро, на що потерпіла погодилась та передала ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 50000 гривень, а ОСОБА_7 заволодівши вказаними грошовими коштами, передала потерпілій сувенірні купюри із написом 500 євро в кількості 80 штук.
В подальшому ОСОБА_7 покинула місце вчинення кримінального правопорушення, чим спричинила потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 50 000 гривень.
Таким чином ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненому повторно.
19 грудня 2019 року відносно ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України.
20 грудня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019210010001111 від 08.04.2019 року зупинено, ОСОБА_7 оголошено в розшук.
11 січня 2020року ухвалою Тернопільського міськрйонного суду надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просить його задовольнити. Вважає, що лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_7 .
Захисник ОСОБА_4 заперечив з приводу задоволення клопотання та зазначив, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення є лише припущеннями, а підозра необґрунтована.
Підозрювана ОСОБА_7 заперечила з приводу клопотання та підтримала думку свого захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
На думку слідчого судді ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом огляд місця події; повідомленням Тернопільського НДЕКЦ МВС України; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками; протоколом огляду місця події; повідомленням Тернопільського НДЕКЦ МВС України; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_12 ; протоколом пред'явлення для впізнання; протоколом огляду місця події; повідомленням Тернопільського НДЕКЦ МВС України; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 ; протоколом огляд місця події; повідомленням Тернопільського НДЕКЦ МВС України; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками.
Метою застосування щодо ОСОБА_7 , запобіжного заходу у виді тримання під вартоює забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні.
Ризиком того, що ОСОБА_7 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона усвідомлюючи міру покарання за вчинені нею кримінальні правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_7 , може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрювана, вчиняла умисні корисливі злочини, не має постійного джерела доходу, що свідчить про небажання останньої ставати на шлях виправлення.
Крім того, підозрювана ОСОБА_7 , може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.
Тому, в разі застосування до ОСОБА_7 , більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти її спілкуванню з іншими співучасниками злочину, свідками та потерпілими, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджанню нею в розслідуванні цього кримінального провадження та знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, характер вчинених кримінальних правопорушень, особу підозрюваної ОСОБА_7 , яка не працює, має не стійкі соціальні зв'язки, переховувалася від органів досудового розслідування, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваної ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.
Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_7 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 185 КК України, її вік, стан здоров'я, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України у розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали встановити до 23 год. 59 хв. 18 березня 2020 року.
Визначити підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 45 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 94590 гривень (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот дев'яносто гривень ) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_7 » у кримінальному провадженні №12019210010001111 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 січня 2020 року).
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними особами, свідками, потерпілими.
Роз'яснити ОСОБА_7 , що якщо вона, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника відділення СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 .
Копію ухвали вручити підозрюваній ОСОБА_7 негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1