ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 січня 2020 року м. Київ № 640/24528/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Маруліної Л.О., розглянувши Заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доГенеральної прокуратури України
про визнання протиправним та скасування наказу
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 14.11.2019 №1482ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора організаційно-методичного відділу Головного слідчого управління (на правах Департаменту) Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 20 листопада 2019 року;
- поновити ОСОБА_1 в органі прокуратури (ідентифікаційний код 00034051) та на посаді прокурора організаційно-відділу Головного слідчого управління (на правах Департаменту) Генеральної прокуратури України або на посаді аналогічної кваліфікації з 20 листопада 2019 року;
- стягнути з Генеральної прокуратури України (вул.. Різницька, 13/15, місто Київ, 01011, ідснтифікаїдійний код 00034051) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.11.2019 по дату фактичного поновлення на посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21101.2020 року представником Офісу Генерального прокурора Ступаком Дмитром Валентиновичем подано Заяву щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ознайомившись із вищезазначеною заявою суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.
Відповідно до частини 3 статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до пункту 19 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
У відповідності до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Згідно з частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Згідно зі статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної особи.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VІ.
Відповідно до частини першої статті 6 вказаного Закону, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з частиною першої статті 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Отже, з 01.01.2020 року представництво інтересів позивача має здійснюватись адвокатом.
Судом встановлено, що Заява позивача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження підписана представником Офісу Генерального прокурора за довіреністю.
Разом з тим, доказів на підтвердження своїх повноважень, як адвоката, представником позивача не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про повернення Заяви щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження без розгляду.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2020 року у справі №420/4829/19 (адміністративне провадження №К/9901/2040/20).
Крім того, згідно з пунктом першим частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є, у тому числі справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» відповідальне та особливо відповідальне становище.
Приміткою до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у тому числі, є прокурори.
З огляду на те, що у справі №640/24528/19 оскаржується наказ про звільнення з посади прокурора організаційно - методичного відділу Головного слідчого управління (на правах Департаменту) Генеральної прокуратури України (тобто про звільнення з публічної служби особи, яка у значені Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне становище) та заявляє вимогу про поновлення на відповідній посаді, суд дійшов висновку про перехід до розгляду адміністративної справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до частини шостої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Враховуючи викладене, а також те, що судом в порядку підготовки справи до судового розгляду проводяться необхідні процесуальні дії, передбачені статтею 180 Кодексу адміністративного судочинства України, для забезпечення всебічного, об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку судом прийнято рішення про проведення підготовчого засідання.
Керуючись статтями 12, 180, 260 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Заяву представника відповідача від 20.01.2020 року №05/2/2-55258-19 щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження - повернути без розгляду.
2. Перейти до розгляду справи №640/24528/19 в порядку загального позовного провадження.
3. В порядку підготовки справи до розгляду:
- надіслати копії даної ухвали особам, які беруть участь у справі.
4. Призначити справу до розгляду в підготовчому засіданні на 02.03.2020 року об 11:00 год. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, блок "А", зал судових засідань №6.
5. Зобов'язати відповідача подати до суду відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
6. Встановити:
відповідачу - п'ятнадцять днів з дня вручення (отримання) цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача;
позивачу - десять днів, з дня наступного за днем отримання відзиву, для подання відповіді на відзив;
відповідачу - десять днів, з дня наступного за днем отримання відповіді на відзив, для подання заперечень.
7. Звернути увагу відповідача, що у разі неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
8. Запропонувати сторонам подати до суду усі наявні заяви клопотання до закінчення підготовчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна