ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 січня 2020 року м. Київ № 826/1406/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства «Укрпошта»
доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в якому просить:
- визнати протиправними дії Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників по нарахуванню пені УДППЗ «Укрпошта» в розмірі 23 111,45 грн та внесення даних про нарахування цієї пені до акту №5951-20 від 22.10.2015 p.;
- зобов'язати Міжрегіональне головне управління ДФС-ЦО з ОВП вилучити дані в акті №5951-20 від 22.10.2015 p. про нарахування пені УДППЗ «Укрпошта» в розмірі 23 177,45 грн;
- скасувати в автоматизованій системі «Податковий блок» та в інтегрованій картці УДППЗ «Укрпошта» «Податок на додану вартість, код платежу 14010100» даних пов'язаних із розміром пені у сумі 23 177,45 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2016 року відкрито провадження у справі.
У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.
Ухвалою від 24.05.2017 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.08.2017, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Ухвалою від 24.01.2020 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено первісних позивача і відповідача на акціонерне товариство «Укрпошта», Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на відсутність у відповідача правових підстав для нарахування пені в сумі 23 177,45 грн.
Відповідач проти позову заперечує, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи. Посилається на те, що нова редакція п.129.1.1 Податкового кодексу України, яка набрала чинності 01.09.2015 не має зворотної дії в часі, внаслідок чого нарахування пені по уточненій податковій декларації, яка подана 30.09.2015 за червень 2015 року є цілком правомірним і обґрунтованим.
Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
20.07.2015р. Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» подано до Міжрегіонального головного Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників декларацію з податку на додану вартість за звітний період червень 2015р. № 9153042132, кінцевий термін сплати зобов'язань - 30.07.2015р.
Згідно вказаної декларації підприємством визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного періоду та відповідно сплаті в бюджет у розмірі 9 284 722 грн. (рядок 25 декларації).
Сплата ПДВ за червень 2015 року у сумі 9 284 722 грн. підтверджується платіжним дорученням № 3985 від 28.07.2015р.
30.09.2015р. внаслідок самостійно виявлених помилок, УДППЗ «Укрпошта» подано до МГУ ДФС-ЦООВП уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 р. № 9200737302, згідно якої задекларовано збільшення податкових зобов'язань на суму 379 022 грн та одночасно розраховано штраф в сумі 11 371 грн.
01.10.2015р. УДППЗ «Укрпошта» провело звіряння розрахунків з Відповідачем щодо нарахування в інтегрованій картці платника податків «Податок на додану вартість, код платежу 14010100» сум відповідно до поданого уточнюючого розрахунку, за наслідками чого позивачу стало відомо про нарахування відповідачем пені в сумі 23 177,45 грн за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, визначеного в податковій декларації за червень 2015 року.
Листом від 08.10.2015р. № 2113-2035 УДППЗ «Укрпошта» звернулось до Відповідача з вимогою про здійснення коригування суми нарахованих зобов'язань в ІКПП підприємства, в частині проведення сторно нарахованої пені в сумі 23 177,45 грн. на підставі уточнюючого розрахунку № 9200737302.
Листом від 29.10.2015 № 24354/10/28-10-42-1-47 відповідач повідомив позивача про те, що всі операції в ІКП проведено в межах діючого законодавства, а пеню нараховано на підставі п.129.1.1. ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.09.2015р.), тобто до набрання чинності Законом України №655-VII від 17.07.2015р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків».
На підставі листа УДППЗ «Укрпошта» від 19.10.2015р. № 2113-184 Відповідачем був складений акт звіряння розрахунків № 5951-20 від 22.10.2015р., (станом на 30.09.2015 включно) згідно якого в порівнянні з попереднім актом звіряння № 6942-20 від 09.09.2015 p. (станом на 08.09.2015 p.) вбачається нарахування станом на 30.09.2015 p. пені Позивачу в розмірі 23 177,45 грн.
Не погоджуючись з правомірністю дій контролюючого органу по нарахуванню пені, позивач посилається на те, що платник податків, який самостійно виявив помилки та самостійно нарахував суми грошового зобов'язання після набрання чинності наведених змін до Податкового кодексу України (тобто після 01.09.2015 p.), не повинен нараховувати пеню, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим кодексом.
Суть позиції позивача зводиться до того, що оскільки ним 30.09.2015 p. було подано уточнюючий розрахунок з ПДВ за звітний період - червень 2015р., тобто на 60 календарний день після закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання за червень 2015р, дана обставина виключає можливість нарахування пені, адже уточнюючий розрахунок подано в межах 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання (30.07.2015).
Також позивач просить суд прийняти до уваги наявність переплати в ІКП станом на дату нарахування пені.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст.90 КАС України наявні документи в матеріалах справи, з урахуванням пояснень представників позивача та відповідача, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому та об'єктивному досліджені доказів, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу:
або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до пп.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
При цьому Законом України від 17 липня 2015 року N 655-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі - Закон N 655-VII) внесено зміни до пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу, які набрали чинності з 01.09.2015 р.
Так, після закінчення встановлених п. 57.1 ст. 57 Кодексу строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Законом № 655-VII передбачено, що нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. N 1-рп/99 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте, надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Враховуючи відсутність прямої вказівки у Кодексі на зворотну дію у часі Закону № 655-VII, застосування положень ст. 129 Кодексу у редакції, чинній з 01.09.2015 р., застосовується до правовідносин, які виникли з 01.09.2015 р., тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов'язання припадає на дату, починаючи з 01.09.2015 р.
За таких обставин посилання позивача на необхідність обрахунку 90-денного (пільгового) строку, починаючи з 30.07.2015, судом відхиляються, адже станом на 30.07.2015 нормами п.129.1 Податкового кодексу України такого передбачено не було.
В той же час, на переконання Окружного адміністративного суду міста Києва дії відповідача по нарахуванню позивачу 30.09.2015 пені не можна вважати правомірними, з урахуванням наступного.
Імперативна норма абз.1 п.129.1.1 Податкового кодексу України, як в редакції до 01.09.2015, так і в редакції від 01.09.2015 визначає, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.
Як зазначає позивач та підтверджується витягом з ІКП позивача по податку на додану вартість, станом на дату нарахування пені - 30.09.2015 за позивачем обліковується переплата в сумі 390 170,64 грн.
Дана обставина свідчить на користь відсутності у відповідача правових підстав для нарахування позивачу пені на підставі п.129.1.1 Податкового кодексу України, адже навіть з урахуванням заниження позивачем ПДВ в декларації за червень 2015 та уточнення даного показника податкової звітності у бік збільшення 30.09.2015, в будь якому випадку станом на дату нарахування пені за позивачем обліковувалась переплата, а отже, підстави для застосування контролюючим органом норм абз. «а» п.129.1.1 відсутні.
З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про нарахування пені УДППЗ «Укрпошта» в розмірі 23 111,45 грн є обґрунтованими.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників по внесенню даних про нарахування пені до акту №5951-20 від 22.10.2015 p. та зобов'язання Міжрегіональне головне управління ДФС-ЦО з ОВП вилучити дані в акті №5951-20 від 22.10.2015 p. про нарахування пені УДППЗ «Укрпошта» в розмірі 23 177,45 грн, задоволенню не підлягають, за відсутності порушеного права в цій частині позовних вимог, адже акт звіряння розрахунків жодним чином не призводить до виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків позивача в рамках спірних правовідносин - не призводить до виникнення у позивача обов'язку по сплаті до бюджету сум грошових зобов'язань, штрафів, пені.
Позовні вимоги в частині скасувати в автоматизованій системі «Податковий блок» та в інтегрованій картці УДППЗ «Укрпошта» «Податок на додану вартість, код платежу 14010100» даних пов'язаних із розміром пені у сумі 23 177,45 грн, задоволенню не підлягають, як такі, що є передчасними, адже матеріали справи не містять в собі будь-яких доказів того, що за наслідками набрання даним рішенням законної сили податковим органом не буде вчинено дій по вилученню з баз даних інформації про пеню в сумі 23 177,45 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників по нарахуванню пені УДППЗ «Укрпошта» в розмірі 23 111,45 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРПОШТА» (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 22, код ЄДРПОУ 21560045).
ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ (04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11 Г, код ЄДРПОУ 39440996).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.О. Григорович