ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
27 січня 2020 року м. Київ № 320/5343/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 через представника звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії за період з 01 лютого 2019 року по 30 квітня 2019 року, - протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату пенсії за період з 01 лютого 2019 року по 30 квітня 2019 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року адміністративну справу №320/5343/19 за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921 грн.
Тобто, позивачу при зверненні до суду з даною позовною заявою сплаті підлягає судовий збір у сумі 768,40 грн. Однак, до позовної заяви доказів його сплати не долучено, а навпаки заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, мотивоване тим що предметом позову є захист соціальних прав.
Розглянувши подане клопотання, суд при його вирішенні виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас Законом України "Про судовий збір" передбачені умови, коли враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Зокрема, якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовано законом, а передумовою застосування вказаних приписів законодавства є саме майновий стан особи, яка звертається з клопотанням про звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, особа, яка заявляє клопотання згідно статті 133 КАС України, статті 8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Окрім того, суд звертає увагу, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом суду, що використовується судом за наявності підстав, визначених законодавства, і доказів, наданих особою на підтвердження існування обставин, що унеможливлюють або значно ускладнюють сплату судового збору.
Разом з тим, суд зазначає, що представником позивача до клопотання про звільнення від сплати судового збору не надано жодних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану ОСОБА_1 , який би перешкоджав останньому сплатити судовий збір, зокрема довідки податкового органу щодо отриманих позивачем доходів.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наведені представником позивача у клопотанні обставини не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
При цьому слід зазначити, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а частиною другою статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року №R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність наразі підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору у сумі 768,40 грн на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: "Отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "*;101;_______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суду міста Києва" або клопотання з відповідно підтверджуючими його доказами.
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак