490/8816/19 27.01.2020
нп 1-кс/490/198/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/8816/19
22 січня 2020 року м.Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дачу-Борзой, Грозненського району, Чеченської Республіки, Російської Федерації, громадянина Російської Федерації, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину 2007 року народження, працюючого на посаді менеджера з продажу у ТОВ "МПК Амарант", раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.146, ч.1 ст.147, ч.1 ст.263, ч.3 ст.289, ч.1 ст.357 КК України, -
15 січня 2020 року до Центрального районного суду м.Миколаєва надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.146, ч.1 ст.147, ч.1 ст.263, ч.3 ст.289, ч.1 ст.357 КК України.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, у провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150190001374 від 25.08.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.146, ч.1 ст.147, ч.1 ст.263, ч.3 ст.289, ч.1 ст.357 КК України.
01.11.2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.126, ч.1 ст.357, ч.2 ст.146, ч.1 ст.147 КК України, за ч.3 ст.289 КК України.
02.11.2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.263 КК України.
12.12.2019 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
Згідно вказаного повідомлення, приблизно у серпні 2019 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме спеціалізованим вантажним автомобілем «DAF FT XF H4EN3», д.н. НОМЕР_1 , та спеціалізованим напівпричепом «BENALU C32CMS01», д.н. НОМЕР_2 , до нього, які перебували на правах користування у мешканця м.Вознесенська Миколаївської області ОСОБА_7 та фактично на праві власності належали ОСОБА_8 .
Для вчинення вказаного злочину ОСОБА_5 вирішив підшукати осіб, які разом із ним вчинять вказаний злочин під його безпосереднім керівництвом та відповідно до його вказівок.
Реалізуючи свій злочинний умисел, підшукуючи співучасників задуманого ним злочину, 18.08.2019 року, у денний час, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_9 та місцевими мешканцями м.Вознесенськ - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , яким запропонував вчинити незаконне заволодіння вищевказаними транспортними засобами, на що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 надали свою згоду.
ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 змовились, що для незаконного заволодіння транспортними засобами їм необхідно здійснити незаконний тиск шляхом застосування насильства та погроз його застосування на користувача транспортних засобів - ОСОБА_7 , який на їх вимогу передасть їм ключі від транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сам автомобіль з напівпричепом, після чого, вони ними незаконно заволодіють.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 18.08.2019 року, перебуваючи у м.Вознесенську Миколаївської області, ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які тривалий час знайомі з ОСОБА_7 , попри що привезти ОСОБА_7 , незалежно від волі останнього, за адресою: м.Вознесенськ, вул.Тимірязєва, 173, за місцем розташування TOB «ВІТТАР», де він буде чекати разом із ОСОБА_9 , тобто, незаконно позбавити ОСОБА_7 волі.
Близько 16:00 год., 18.08.2019 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , виконуючи вказівку ОСОБА_5 , з'ясували місцезнаходження ОСОБА_7 , а саме біля ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , куди в подальшому направились на автомобілі Toyota Hilux, д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_10 ..
Перебуваючи у вказаному місці у вказаний час, ОСОБА_11 , користуючись довірою ОСОБА_7 , з яким знайомий тривалий час, запросив останнього сісти до автомобіля Toyota Hilux, на що ОСОБА_7 погодився. Після цього, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 без будь-яких пояснень своїх дійсних намірів, під приводом того, що з ОСОБА_7 хтось хоче поспілкуватись, повезли ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_3 , де на нього очікували ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ..
ОСОБА_7 , перебуваючи в автомобілі Toyota Hilux, д.н. НОМЕР_3 , через короткий проміжок часу, який рахується хвилинами, звертаючи увагу на підозрілу поведінку ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , напрямок руху автомобіля, зрозумів куди його везуть, після чого, висловив своє небажання їхати разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за вказаною адресою та виявив бажання залишити автомобіль. Попросив зупинити його і випустити. ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , діючи відповідно до вказівок ОСОБА_5 та за попередньою змовою з останнім та ОСОБА_9 , відмовились зупинити автомобіль та відпустити ОСОБА_7 , продовживши рух автомобіля на швидкості, що позбавляло можливості ОСОБА_7 безпечно залишити автомобіль за власної волі.
Прибувши за адресою: м.Вознесенськ, вул.Тимірязєва, 173, ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , контролюючи пересування та рухи ОСОБА_7 , не даючи йому змогу вільно іти, завели останнього до одного з приміщень, де перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ..
Перебуваючи у приміщенні, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , спрямований на незаконне заволодіння транспортними засобами - автомобілем «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01», почали вимагати від ОСОБА_7 інформацію про знаходження транспортних засобів, передачу їм офіційних документів - свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та ключів від автомобіля «DAF FT XF H4EN3», супроводжуючи свої незаконні вимоги погрозами застосування фізичного насильства відносно нього, які ОСОБА_7 сприймав як реальні.
Отримавши від ОСОБА_7 відмову у наданні інформації про місцезнаходження транспортних засобів та передачу офіційних документів - свідоцтв про реєстрацію і ключів від автомобіля, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_9 , діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу, почали погрожувати ОСОБА_7 фізичною розправою над ним та членами його сім'ї, рідними та близькими, шляхом застосування фізичного насильства.
Після цього, отримавши від ОСОБА_7 чергову відмову підкорятися їх незаконним вимогам та виконувати їх, з метою спонукання останнього до вчинення необхідних їм дій, а саме надання інформації про місцезнаходження транспортних засобів та передачу свідоцтв про реєстрацію і ключів від автомобіля, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на взяття у заручники родича ОСОБА_7 , а саме молодшого брата - ОСОБА_12 , розраховуючи, що під погрозою застосування фізичних насильницьких дій до останнього, ОСОБА_7 виконає його вимоги.
Після цього, ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 аналогічним чином привезти ОСОБА_12 до нього за тією ж адресою.
Близько 17:00 год., ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , з'ясували місцезнаходження ОСОБА_12 , а саме: по вул.Михайлівська в м.Вознесенську, де зустріли останнього та, користуючись знайомством із останнім, зловживаючи довірою, запросили ОСОБА_12 сісти в автомобіль Toyota Hilux, на якому прибули.
Після цього, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , поводячи себе грубо та агресивно, одразу повідомили про те, що у його брата ОСОБА_7 серйозні проблеми та дали зрозуміти, що він не повинен сперечатися та має їхати з ними. Після чого, проти волі відвезли ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_3 , та завели в одне з приміщень, де на них очікував ОСОБА_5 , під контролем та психологічним тиском, якого, поєднаним з погрозами застосування фізичного насильства весь цей час перебував ОСОБА_7 ..
Далі, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , продемонструвавши ОСОБА_7 , що його молодший брат знаходиться у них у заручниках, та серйозність своїх намірів, почали по черзі погрожувати ОСОБА_7 застосуванням насильства до ОСОБА_12 , небезпечного для життя та здоров'я останнього, вимагаючи від ОСОБА_7 вчинення бажаних ними дій, а саме розповісти про місцезнаходження транспортних засобів, передати офіційні документи - свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та ключі від автомобіля «DAF FT XF H4EN3». При цьому, ОСОБА_9 утримував у руках ніж, демонстрував його ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , погрожуючи його застосуванням відносно останніх, а саме відрізати обом пальці рук у разі не виконання його та ОСОБА_5 вимог. Під час вказаних злочинних дій, ОСОБА_9 наніс один удар в область грудної клітини ОСОБА_7 , а ОСОБА_5 в свою чергу, наніс ОСОБА_7 удар палкою в область спини, чим спричинив останньому побої, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Після цього, ОСОБА_7 , розуміючи та суб'єктивно сприймаючи загрозу своєму життю та здоров'ю, а також загрозу життю та здоров'ю своєму молодшому брату ОСОБА_12 , як реальну, та те, що його брата звільнять лише після виконання ним незаконних вимог вищевказаних осіб, розповів, що ключі від автомобіля перебувають за місцем його мешкання, автомобіль перебуває на стоянці біля Вознесенського відділу поліції за адресою: м.Вознесенськ, вул.Київська, 24, а свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів перебувають у власниці транспортних засобів - ОСОБА_8 , погодившись при цьому вигнати автомобіль з причепом зі стоянки.
У подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , контролюючи пересування ОСОБА_7 , на автомобілі Тоуоіа Нііих направились за місцем мешкання останнього, де він забрав ключі від автомобіля «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01», при цьому спроб покинути вказане місце, або звернутись за допомогою не намагався, оскільки його брат ОСОБА_12 весь цей час залишався у заручниках під наглядом ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та розумів, що його життю та здоров'ю загрожує небезпека, що спонукало його до виконання незаконних вимог ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ..
Після цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , контролюючи пересування ОСОБА_7 , на автомобілі Toyota Hilux направились за місцем знаходження, автомобіля «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01».
На стоянці ОСОБА_7 сів за кермо автомобіля «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01». ОСОБА_9 , контролюючи всі його дії, сів поряд на пасажирське місце, та наказав їхати на виїзд з міста Вознесенськ, що ОСОБА_7 виконав.
Весь цей час, ОСОБА_10 , керуючи автомобілем Toyota Hilux, супроводжував автомобіль «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01».
Приблизно через 20 хвилин, близько 22:00 год., перебуваючи біля нафтобази по Київському шосе, на виїзді з м.Вознесенськ, ОСОБА_9 наказав ОСОБА_7 зупинитись біля припаркованого на узбіччі автомобіля, що останній виконав.
З припаркованого автомобіля, біля якого зупинився ОСОБА_7 , вийшов ОСОБА_5 , підійшов до автомобіля «DAF FT XF H4EN3» та наказав ОСОБА_7 залишити вказаний автомобіль з напівпричепом «BENALU C32CMS01», залишивши ключ в замку запалювання, а двигун запущеним та пересісти до автомобіля Toyota Hilux, що останній виконав та в автомобілі залишився лише ОСОБА_9 .
Після цього, ОСОБА_10 на автомобілі Toyota Hilux відвіз ОСОБА_7 до м.Вознесенськ та висадив його там.
Тим часом, після фактичного заволодіння транспортними засобами, ОСОБА_12 також звільнили.
Таким чином, за викладених обставин, у вказаний спосіб, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме спеціалізованим вантажним автомобілем «DAF FT XF H4EN3», д.н. НОМЕР_1 , вартістю 925 510 гривень та спеціалізованим напівпричепом «BENALU C32CMS01» д.н. НОМЕР_4 , вартістю 642 538 гривень, протиправно вилучивши їх у ОСОБА_7 всупереч його волі.
Крім того, у невстановлений в ході проведення досудового розслідування час та місці, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав у невстановленої особи (осіб) пістолет моделі Glock - 19 та патрони калібру 9-мм у кількості 15 одиниць.
Вказаний пістолет Glock - 19 та патрони калібру 9-мм у кількості 15 одиниць, ОСОБА_5 переніс до автомобілю «Toyota land cruiser», д.н. НОМЕР_5 , який перебуває у його користуванні на праві родинних зв'язків, та зберігав і транспортував у ньому протягом невстановленого досудовим розслідуванням часу.
01.11.2019 року під час проведення санкціонованого обшуку автомобіля «Toyota land cruiser», д.н. НОМЕР_5 , який було зупинено під час безпосереднього керуванням ним ОСОБА_5 , виявлено та вилучено пістолет моделі Glock - 19, магазин якого споряджений 15-ма патронами калібру 9-мм.
Відповідно до висновку судової балістичної експертизи від 01.11.2019 року №457, наданий на експертизу пістолет, вилучений 01.11.2019 року під час обшуку автомобіля «Toyota land cruiser», д.н. НОМЕР_5 , є ручною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю - пістолетом Glock-19 калібру 9x19мм Parabellum.
Патрони у кількості 15 одиниць, є боєприпасами - 9-мм патронами Parabellum.
02.11.2019 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави строком дії до 25.12.2019 року.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 24.12.2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019150190001374 продовжено до чотирьох місяців, а саме до 01.03.2020 року.
24.12.2019 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено до 23.01.2020 року включно.
В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити. В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що станом на теперішній час не змінились і продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були предметом розгляду та вже встановлені слідчим суддею Центрального районного суду м.Миколаєва при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 02.11.2019 року.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечували та просили змінити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 4 ст.199 КПК України встановлено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016 року №5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 зазначених кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження №12019150190001374 від 25.08.2019 року, долученими до клопотання та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- витягом з ЄРДР №12019150190001374 від 25.08.2019 року;
- заявою потерпілої ОСОБА_8 про незаконне заволодіння транспортними засобами;
- протоколами допитів у якості потерпілої ОСОБА_8 , відповідно до яких остання надала покази відносно обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме незаконного заволодіння транспортними засобами;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_7 , який надав покази, щодо обставин при яких його незаконно позбавили волі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та привезли до ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які в подальшому спричинили йому побої, вимагали свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, та фактично незаконно заволоділи транспортними засобами;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_12 , який надав покази, щодо обставин при яких його незаконно позбавили волі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та привезли до ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , та утримували його в заручниках до моменту, коли його брат ОСОБА_7 не виконав усіх вимог, щодо передачі транспортних засобів;
- заявою ОСОБА_7 щодо спричинення йому побоїв ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ;
- протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 , під час якого останній показав та розповів на місцевості про обставини зазначені у допитах, вказав маршрут його руху, та в деталях описав про обставини вчиненого кримінального правопорушення;
- протоколом слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 , під час якого останній показав та розповів на місцевості про обставини зазначені у допитах, вказав маршрут його руху, та в деталях описав про обставини вчиненого кримінального правопорушення;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що ОСОБА_5 , через посередників пропонує йому повернути транспортні засоби за грошову суму 10000 доларів США, крім того погрожує вбивством та розправою у разі невиконання його вимог;
- протоколом негласної слідчої дії - аудіо-відео контроль особи, під час якого встановлена причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення;
- протоколом допиту ОСОБА_14 , який надав покази, щодо передачі йому ОСОБА_5 транспортного засобу «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01»;
- протоколом допиту ОСОБА_15 , яка надала покази щодо передачі ОСОБА_14 транспортні засоби «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01»;
- протоколом обшуку за адресою: м.Южноукраїнськ, вул.Комунальна зона, 7-«з», у ході якого вилучено транспортні засоби «DAF FT XF H4EN3» з напівпричепом «BENALU C32CMS01»;
- протоколом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_14 , під час проведення якого виявлено відомості, які свідчать про причетність ОСОБА_5 до незаконного заволодіння транспортних засобів;
- протоколом аудіо-відео контролю ОСОБА_13 , під час якого встановлено причетність ОСОБА_5 до вчинення незаконного заволодіння транспортних засобів та факт посередництва між вимаганням за повернення транспортних засобів за гроші у валюті;
- протоколом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 , під час якого останній погрожує ОСОБА_13 ;
- висновком експерта №457 щодо встановлення належності вилученого у автомобілі, під керуванням якого перебував ОСОБА_5 , пістолету до вогнепальної зброї;
- протоколом аудіо-відео контролю відносно ОСОБА_11 , під час якого встановлено причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення;
- протоколом освідування ОСОБА_9 ;
- протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_14 ;
- протоколами пред'явлення до впізнання за фотокартками за участі ОСОБА_12 та ОСОБА_7 ;
- висновком авто-товарознавчої експертизи щодо встановлення вартості викрадених транспортних засобів;
- протоколами проведення додаткових слідчих експериментів за адресою: АДРЕСА_3 , за участі ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ;
- протоколами проведення одночасних допитів між потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
- протоколами аудіо-, відеоконтролю місця відносно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об'єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126, ч.2 ст.146, ч.1 ст.147, ч.1 ст.263, ч.3 ст.289, ч.1 ст.357 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню №12019150190001374 відносно ОСОБА_5 ..
Під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як ризики, задля запобігання яких щодо ОСОБА_5 було застосовано цей запобіжний захід, 02.11.2019 року слідчим суддею Центрального районного суду м.Миколаєва було враховано, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають суттєве значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших учасників у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На наявність ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 4, ч.1 ст.177 КПК України вказує те, що ОСОБА_5 на даний час підозрюється у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до різного ступеню тяжкості, одне з яких за ч.3 ст.289 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Будучи обізнаним про покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винним за вироком суду, та маючи громадянство іншої країни, ОСОБА_5 може виїхати за межі України або на територію, не підконтрольну Україні. Крім того, на даний час Ленінським районним судом м.Миколаєва відносно ОСОБА_5 та інших осіб здійснюється судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12017150000000298 від 06.04.2017 року за ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України. 23.04.2018 року за результатами розгляду клопотання прокурора у вказаному проваджені про продовження обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегією Ленінського районного суду м.Миколаєва продовжено строк тримання останнього під вартою та одночасно визначено суму застави. 24.04.2018 року за ОСОБА_5 внесено заставу у сумі 502 170 грн., після чого, його звільнено з під варти. Крім цього, відносно ОСОБА_5 здійснюється судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019150040000131 від 11.01.2019 року за ч.1 ст.263 КК України Заводським районним судом м.Миколаєва. 22.02.2019 року Заводським районним судом м.Миколаєва відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у сумі 150 000 грн.. 23.02.2019 року за ОСОБА_5 внесено заставу, після чого, його звільнено з під варти. Таким чином, ОСОБА_5 після внесення застави та будучи звільненим з під варти, знову підозрюється у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжкого злочинів, що свідчить на його схильність до вчинення злочинів.
Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, як особисто, так і за допомогою посередників, будучи обізнаним про місце мешкання потерпілих, свідків та інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні, може здійснювати на них незаконний тиск, з метою зміни показів під час судового розгляду, шляхом вмовляння або погроз, що зашкодить кримінальному провадженню, може іншим чином навмисно вживати заходи, що будуть перешкоджати завершенню досудового розслідування у розумні строки.
До теперішнього часу вказані ризики не зменшилися та інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам, виходячи з наступного.
Так, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований відносно підозрюваного, оскільки, як встановлено під час судового засідання ОСОБА_5 , будучи звільненим з під варти, знову підозрюється у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжкого злочинів, обвинувачується у кримінальних провадженнях за вчинення ряду злочинів, які перебувають на розгляді в Ленінському та Заводському районних судах м.Миколаєва, що в свою чергу може свідчити про не ефективність застосування даного запобіжного заходу; - особиста порука, оскільки у слідчого судді відсутні дані щодо осіб, які заслуговують на довіру та які можуть поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; - застава, оскільки у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; - домашній арешт, оскільки, знаходячись за місцем мешкання, ОСОБА_5 буде мати можливість вільного використання засобів зв'язку (мобільний телефон, Інтернет, тощо), які зможе використати для впливу на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
Разом з цим, завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливає 23.01.2020 року, перешкоджає необхідність здійснити певний комплекс слідчих дій, а саме: виконати вимоги ст.290 КПК України з підозрюваними, захисниками, та надати їм достатній час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 24.12.2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019150190001374 продовжено до чотирьох місяців, а саме до 01.03.2020 року.
З урахуванням викладеного, вважаю, що прокурором доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушеннях, збереження у теперішній час наведених в клопотанні слідчого ризиків та неможливість їх запобіганню шляхом застосування менш суворих, ніж тримання під вартою запобіжних заходів.
Вирішуючи клопотання захисника про застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає, що воно є необґрунтованим та безпідставним і задоволенню не підлягає.
Як на одну із підстав продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваному ОСОБА_5 , прокурор посилається на необхідність виконати вимоги ст.ст. 290-291 КПК України з потерпілими, підозрюваними та їх х захисниками, та надати їм достатній час для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
На даний час стороні захисту були відкриті матеріали досудового розслідування, але ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороною захисту та в послідуючому вручення обвинувального акту ОСОБА_5 до 23.01.2020 року є неможливим.
Враховуючи те, що з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування ступінь суспільної небезпеки не зменшився, а також є високий ризик того, що після спливу терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 виправдаються вказані вище ризики, виникла необхідність у продовженні терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою ознайомлення та виконання вимог передбачених ст.ст.290-291 КПК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Частиною 3 ст.219 КПК України передбачено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Таким чином, в силу норм п.5 ч.1 ст.3 та ст.219 КПК України, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, однак, воно не вважається закінченим, оскільки у даному випадку обвинувальний акт до суду не направлено, у зв'язку з тим, що здійснюється виконання вимог ст.290 КПК України - ознайомлення з матеріалами досудового розслідування стороною кримінального провадження, на виконання яких строки досудового розслідування не поширюються.
Ризики, які враховувались судом під час застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме те, що він підозрюється у вчиненні ряду злочинів, в тому числі тяжких та особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чим може зашкодити виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Все вищевикладене у сукупності свідчить, що продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного та обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким чином відповідає практиці ЄСПЛ.
Таким чином, під час розгляду клопотання прокурор довів, що вказані вище обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою що, враховуючи продовження строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, згідно ст.199 КПК України, є підставою для задоволення вказаного вище клопотання.
Разом з тим, слід врахувати, що визначення строків не повинно бути формальним і обмежуватись максимальними межами. Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до 01.03.2020 року, тобто до закінчення строку досудового розслідування, визначеного в ухвалі слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 24.12.2019 року.
З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що для досягнення цілей досудового розслідування та з врахуванням обсягу процесуальних дій, які залишилось виконати, виправданим буде продовження строку дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 до 05.02.2020 року включно.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.197, 199 КПК України, -
В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою - відмовити.
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити до 05.02.2020 року включно.
На ухвалу протягом п'яти днів з моменту її оголошення до Миколаївського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1