Справа № 171/2224/19
1-кп/171/66/20
іменем України
29 січня 2020 року м. Апостолове Дніпропетровської області
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019040410000798 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Заозерне Любомльського району Волинської області, громадянина України, має професійно-технічну освіту, перебуває в шлюбі, має на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , що проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 ,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
потерпілий ОСОБА_5
представник потерпілого адвокат ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_3 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
05 вересня 2019 року, приблизно о 14:30 годині, ОСОБА_3 , знаходився поблизу Широчанського навчально-виховного комплексу, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Широчани, вул. Калинова, 21, де у вказаному місці зустрів раніше йому знайомого ОСОБА_5 . В цей час між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 виникла сварка на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході якої у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, біля паркану свого будинку взяв дерев'яну палицю, довжиною приблизно 70 см, та, наблизившись до ОСОБА_5 , на ґрунті особистих неприязних відносин наніс не менше двох ударів дерев'яною палицею в область задньої поверхні лівої верхньої кінцівки потерпілого ОСОБА_5 . Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_3 наніс йому ще один удар дерев'яною палицею в область задньої поверхні грудної клітини зліва.
В результаті злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: садна на внутрішній поверхні лівої верхньої кінцівки на межі нижньої та середньої третин; два садна на задній поверхні лівої верхньої кінцівки в місці проекції ліктьового суглобу; садна на задній поверхні грудної клітини ліворуч у середній її третині, які за свої характером, як у сукупності так і кожне окремо, відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні вказаного злочину визнав повністю, з обставинами вчинення злочину, що вказані в обвинувальному акті, та кваліфікацією його дій, погодився та пояснив, що він разом зі своєю сім'єю проживає в с. Широчани біля навчально-виховного комплексу, що розташований по вул. Калинова, 21. 05.09.2019 року близько 14-30 год. він зустрів потерпілого ОСОБА_5 , з яким у нього виникла сварка. В ході сварки він умисно наніс потерпілому дерев'яною палицею декілька ударів по лівій руці та спині. У вчиненому щиро кається та шкодує про вчинене.
Цивільний позов визнав частково на суму 1000 грн., вважає, що моральну шкоду на суму 5000 грн. потерпілому його діями не завдано, крім того, просить врахувати, що він не працює, не має постійного заробітку та має на утриманні трьох малолітніх дітей.
Провівши судове слідство, ґрунтовно та всебічно дослідивши усі докази, надані сторонами провадження, суд приходить до переконання про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, вина якого підтверджується наступними доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_5 показав, що він працює у Широчанському навчально- виховному комплексі завгоспом. 05.09.2019 року в обід на його замовлення до вказаного навчального закладу приїхав асенізатор для відкачування стоків. Колодязь для стоків розташований поблизу будинку, де проживає обвинувачений. Коли асенізатор почав відкачувати стоки, підбіг обвинувачений та почав кричати на нього, а потім схватив дерев'яну палицю та наніс йому удари по руці та спині, внаслідок чого йому було завдано тілесні ушкодження. Про вчинене він повідомив поліцію. Позов підтримує в повному обсязі та просить стягнути з обвинуваченого на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Згідно витягу з ЄРДР від 12.09.2019 року до вказаного Реєстру на підставі заяви ОСОБА_5 внесено відомості щодо завдання йому тілесних ушкоджень 05.09.2019 року приблизно о 15 год. в с. Широчани Апостолівського району.
Висновком експерта № 130/161-Е23 від 30.10.2019 року підтверджено, що при судово-медичному обстеженні ОСОБА_5 виявлено наступні тілесні ушкодження: садно на внутрішній поверхні лівого передпліччя, на межі нижньої і середньої його третин; два садна на задній поверхні лівої верхньої кінцівки, в місці проекції ліктьового суглоба; садно на задній поверхні грідної клітки ліворуч, у середній її третині, які за свої характером, як у сукупності так і кожне окремо, відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів. Тілесні ушкодження виникли від ударно-ковзаючої або дотиково-ковзаючої дії тупих твердих предметів або різними контактуючими поверхнями одного предмета.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.11.2019 року свідку ОСОБА_7 було пред'явлено слідчим для впізнання фотознімки та запропоновано впізнати чоловіка, який 05.09.2019 року поблизу навчально-виховного комплексу в с. Широчани побив ОСОБА_5 , на що свідок вказав на фотознімок № 4, на якому розміщено фотознімок ОСОБА_3 .
В ході слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_5 показав та розповів про обставини та механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2019 року. Так, під час проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_5 вказав, що ОСОБА_3 наніс йому не менше двох ударів палицею в область задньої поверхні лівої верхньої кінцівки, після чого потерпілий розвернувся на пів оберта до обличчя ОСОБА_3 , який наніс йому ще один удар в область задньої поверхні грудної клітки зліва, а потім отримав ще два удари по задній поверхні тім'яної частини. Також потерпілий вказав, що удари ОСОБА_3 були нанесені дерев'яною палицею, довжиною приблизно 70 см, в напрямку зверху до низу з великою силою.
Згідно висновку експерта № 161/168-додатковий від 07.11.2019 року не виключена вірогідність заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 при механізмі та способі, які були продемонстровані ним в ході слідчого експерименту.
Вищевказані докази суд покладає в основу обвинувачення, оскільки відповідно до положень статей 85 та 86 КПК України вказані докази є належними та допустимими.
Покази потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 є логічними, послідовними, чіткими, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими доказами у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за обставин, встановлених судом.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро покаявся, тому у відповідності до положень ч.1 ст.66 КК України суд враховує вказану обставину як таку, що пом'якшує покарання обвинуваченого.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд не встановив.
Відповідно до положень ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує наступне.
Злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_3 , відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, не зайнятий суспільно-корисною працею, має на утриманні трьох малолітніх дітей, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 , обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що його обтяжує, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження нових злочинів є призначення покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у вигляді громадських робіт.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні, запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Потерпілим заявлено вимоги про стягнення завданої моральної шкоди в сумі 5000 гр. В обґрунтування позовних вимог потерпілим вказано, що неправомірними діями обвинуваченого йому було завдано легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки, а також моральну шкоду, яка полягає у пережитих душевних стражданнях у зв'язку з фактом спричинення тілесних ушкоджень, не можливістю користуватися всіма благами та перевагами та неможливістю вести звичайний спосіб життя.
Судом встановлено, що обвинувачений завдав потерпілому ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, що в свою чергу спричинило завдання потерпілому фізичного болю та моральних страждань, оскільки завдання йому тілесних ушкоджень спричинило емоційні переживання і хвилювання. Суд вважає, що завдана потерпілому шкода у відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України підлягає відшкодуванню з винної особи - обвинуваченого ОСОБА_3 . Вирішуючи питання щодо розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує тяжкість завданих потерпілому тілесних ушкоджень та вважає, що достатньою сумою шкоди є 1000 гр., оскільки потерпілим не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо неможливості в зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями вести звичний спосіб життя та користуватися всіма благами та перевагами.
Керуючись ст.ст.368-371,373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 60 годин.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 1000 грн. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1