Справа № 199/10220/19
(3/199/298/20)
іменем України
29 січня 2020 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 ,
- який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 1224 КУпАП,
30.10.2019 о 09:19 годині водій ОСОБА_1 у м. Дніпро по проспекту Мануйлівському № 65 керуючи транспортним засобом «Great Wall Hover» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , став учасником ДТП, місце пригоди залишив, до поліції не повідомив
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи не з'явився, а тому з урахування положень ст. 268 КУпАП судовий розгляд можливо здійснити за відсутності останнього.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1224 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №343208 від 09.12.2019, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- рапортом працівника поліції, відповідно до якого, дійсно було зафіксовано факт залишення місця ДТП саме ОСОБА_1
- відповідно до ксерокопій матеріалів доданих працівниками поліції, а саме: фототаблицею, поясненнями учасника ДТП - ОСОБА_2 , свідка - ОСОБА_3 , та самою схемою з місця пригоди, вбачається наявність складу правопорушення передбаченого ст. 1224 КУпАП, саме у відношенні ОСОБА_1 .
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 1224 КУпАП як такі, що виразилися в залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди до якої він причетний.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 241 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, його ставлення до порушення, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 1224 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 15 (п'ятнадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
На підставі ст. 401 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В.Щербина-Почтовик
29.01.2020