22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 752/3703/19-к
провадження № 51-3994км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК), у межах кримінального провадження № 42018100000000983 від 18 жовтня 2019 року залишено без задоволення.
Київський апеляційний суд ухвалою від 27 травня 2019 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на вищезазначену ухвалу слідчого судді.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що апеляційний суд всупереч частині 3 статті 307 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) безпідставно позбавив його права на оскарження ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою є незаконною та необґрунтованою.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників кримінального провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор просив відмовити в задоволенні касаційної скарги захисника, стверджував, що судове рішення є законним та обґрунтованим у зв'язку з тим, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подана після закінчення досудового розслідування, що суперечить вимогам частини 1 статті 309 КПК і є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Захисник ОСОБА_7 свою касаційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав зазначених в ній.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу свого захисника, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Як убачається з матеріалів провадження, захисник ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, постановлену за результатами розгляду його скарги на повідомлення про підозру його підзахисному ОСОБА_6 .
Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за вищевказаною апеляційною скаргою з підстав, передбачених статтею 399 КПК, мотивував прийняте рішення тим, що ухвалу слідчого судді (питання про перегляд якої порушується у скарзі) до вичерпного переліку судових рішень, визначених статтею 309 цього Кодексу, які підлягають апеляційному оскарженню, не віднесено.
До того ж, як зазначив апеляційний суд, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018100000000983 скеровано до місцевого суду для розгляду по суті, а тому скаргу ОСОБА_7 подано до місцевого суду всупереч пункту 10 частини 1 статті 303 КПК.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню на досудовому провадженні, передбаченому частиною 1 статті 303 КПК, включено: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом, яке може бути оскаржене підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Цим же Законом до частини 3 статті 307 та частини 2 статті 309 КПК внесено зміни, які передбачають право оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Згідно зі змістом пункту 4 параграфа 2 розділу 4 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII вищезазначені процесуальні норми вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто, починаючи з 16 березня 2018 року.
З матеріалів провадження видно, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 369 КК, підозру у вчиненні якого оголошено ОСОБА_6 , внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2018 року за № 42018100000000983, після набрання чинності змін, внесених Законом № 2147-VIII.
Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_7 подано після набрання чинності вищезазначених змін, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру оскарженню не підлягають, оскільки положеннями частини 2 статті 309 КПК не передбачені.
Разом з тим, статтею 309 КПК, виходячи з її буквального тлумачення, передбачено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскарженні саме під час досудового розслідування. При цьому згідно з частиною 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 було направлено до місцевого суду для розгляду по суті, що свідчить про закінчення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, а тому за таких обставин апеляційна скарга, подана на ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, оскарженню не підлягає. Перегляд ухвали слідчого судді у такому випадку призведе до конкуренції судових рішень, враховуючи, що оцінка законності та обґрунтованості повідомленої підозри, є предметом розгляду місцевого суду у провадженні якого перебуває кримінальна справа за обвинуваченням особи.
З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_7 за доводами, викладеними у ній.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3