Ухвала
27 січня 2020 року
м. Київ
справа №463/730/19
провадження № 61-856ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Личаківського районного суду міста Львова від 05 вересня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04 лютого 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту та відсотках, пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н від 30 вересня 2013 року, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 3 200, 00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 31 грудня 2018 року становить 126 604, 14 грн, з яких: 960, 00 грн заборгованість за кредитом, 113 239,18 грн заборгованість по відсотках за користування кредитом, 5 900, 00 грн заборгованість за пенею та комісією, 500, 00 грн штраф (фіксована частина), 6 004, 96 грн - штраф (процентна складова). Просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та сплачену суму судового збору в розмірі 1 921, 00 грн.
Заочним рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 05 вересня 2019 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» суму непогашеного тіла кредиту по договору від 30 вересня 2013 року в розмірі 960,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Заочне рішення Личаківського районного суду міста Львова від 05 вересня 2019 року залишено без змін.
09 січня 2020 року представник Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - Крилова О. Л. засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційного скаргою на заочне рішення Личаківського районного суду міста Львова від 05 вересня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року,в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору в цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 126 604,14 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100= 210 200 грн).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Касаційна скарга містить посилання на те, що дана справа становить виняткове значення для банку, оскільки невиконання відповідачем зобов'язань за договором перешкоджає стабільній роботі АТ КБ «ПриватБанк», обмежує права та порушує майнові інтереси позивача. Заявником не наведено логічного обґрунтування таких тверджень, а саме, яким чином заборгованість за кредитним договором, яку він просив стягнути з відповідача, у розмірі 126 604,14 грн перешкоджає стабільній роботі банку. Сама по собі вказівка на це не свідчить про те, що справа має виняткове значення.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному перегляду, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено передбачених законом підстав для перегляду оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу retione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Личаківського районного суду міста Львова від 05 вересня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко