Справа № 6-89 / 10
24 березня 2010 року. м. Суми.
Зарічний районний суд м. Суми в складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Хіміч А.М.,
розглянувши подання державного виконавця Зарічного ВДВС Сумського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України,
державний виконавець звернувся до суду з поданням, яке мотивує тим, що на підставі судового наказу Зарічного районного суду м. Суми від 30.05.2008 року з ОСОБА_2 на користь установи банку було стягнуто суму боргу. Посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, суб»єкт подання просить обмежити виїзд боржника за кордон та вилучити у нього паспортний документ.
В судове засіданні сторони виконавчого провадження та державний виконавець не з»явились, про час розгляду справи повідомлялися.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі належить закрити на підставі ст. 205 ч. 1 п. 1) ЦПК України, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.ст. 5 та 33 Закону України « Про виконавче провадження », а також ст. 373 ЦПК України, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право в т.ч. і звертатися до суду з клопотанням про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення. Зазначеними нормами не передбачено право державного виконавця звертатися до суду з поданнями про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а у суду, відповідно, відсутнє право вирішувати таке питання в порядку, передбаченому Розділом УІ ЦПК. Не випливають такі права та обов»язки державного виконавця та суду і зі змісту Закону України « Про порядок виїзду з України і в»їзду в України громадян України «.
Подання, що розглядається, не є поданням про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення. Посилання державного виконавця на ст. 217 ЦПК України є надуманими, оскільки вказана норма регулює зміст судового рішення та права суду на стадії його ухвалення, а не на стадії виконання.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Посадові особи органів ДВС при виконанні ними своїх посадових обов»язків, наділені владними управлінськими функціями, тобто є суб»єктами владних повноважень.
Суд вважає, що державний виконавець, в разі наявності на те правових підстав, має можливість вирішити питання тимчасового обмеження боржника в праві виїзду за кордон із застосуванням іншого правового механізму, в т.ч. і шляхом повідомлення органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України про наявність у боржника невиконаних зобов»язань для відповідного адміністративного реагування цих державних органів.
За таких обставин, спір виник з публічно-правових відносин, за участю суб»єкта владних повноважень, питання стосується обмеження конституційних прав боржника, вирішення таких спорів віднесено до компетенції адміністративних судів, тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 205 ч. 1 п. 1), 209-210 ЦПК України, ст.ст. 5, 33 Закону України « Про виконавче провадження », суд -
Провадження у справі закрити, оскільки заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Роз»яснити державному виконавцю, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції Сумського окружного адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.Б. Бойко