Справа № 947/30640/19
Провадження № 2-о/947/38/20
27.01.2020 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,
представника заінтересованої особи - Чугунникової М.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області про встановлення юридичного факту,
16 грудня 2019 року заявник звернулась до суду з заявою, в якій просив встановити факт керування ним, ОСОБА_1 транспортним засобом - автомобілем «GREAT WALL PEGASUS» д/н НОМЕР_1 , 2008 року випуску з грудня 2014 року.
В своїй заяві посилається на те, що він правомірно володіє та безперервно керує автомобілем «GREAT WALL PEGASUS» д.н. НОМЕР_1 , 2008 p.в. з грудня 2014 року, на підставі ст.ст. 60, 63 КпШС України, що є юридичним фактом, від якого залежить реалізація його права складання практичного іспиту з навичок керування составом транспортних засобів та отримання права керування транспортними засобами категорії "D1, D".
Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даною заявою.
Згідно автоматизованого розподілу справу передано судді Куриленко О.М., яка ухвалою від 17.12.2019 року прийняла справу до свого провадження.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2 та зацікавлена особа ОСОБА_3 вимоги заяви підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити.
Представник зацікавленої особи Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області - Чугуникова Марина Валеріївна заперечувала проти задоволення заяви, вказуючи на її необґрунтованість та безпідставність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву підлягаючою задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 12 вересня 2003 року Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Одеського обласного управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 .
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серії НОМЕР_3 , 03 грудня 2014 року за ОСОБА_3 було зареєстровано автомобіль марки «GREAT WALL PEGASUS» д/н НОМЕР_1 , 2008 року випуску.
Звертаючись до суду з даною заявою, заявник вказує на те, що фактично з моменту реєстрації, даним автомобілем користується лише він, оскільки дружина не має навіть прав водія. Та зазначає, що через відсутність у нього документа, що підтверджує керування транспортним засобом категорії «В», він не може пройти навчання у навчальному закладі для перепідготовки водіїв та скласти теоретичний та практичний екзамени для отримання права керування транспортними засобами категорії «D1,D».
З матеріалів справи вбачається, що 05 липня 2005 року заявник ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серія НОМЕР_4 категорії «В».
У п. 2 Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 20.05.2009 №487 зазначено, що перепідготовка водіїв, це забезпечення закладами, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - заклад), одержання громадянами, що мають посвідчення водія, додаткових знань і навичок для допуску їх до керування транспортними засобами інших категорій.
Пунктом 12 Порядку №487 визначено, що перепідготовка водіїв проводиться з числа осіб, що мають посвідчення водія і на момент закінчення підготовки досягнуть 18-річного віку для відкриття категорії СІ або С з категорії В.
Відповідно до цього ж пункту та п. 9 Положення №340, для відкриття категорії BE, С IE, СЕ або кількох з них, особа повинна мати навички керування транспортними засобами категорії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 більше одного року протягом останнього часу; для відкриття категорії Dl, D або кількох з них, особа повинна мати навички керування транспортними засобами категорії В, СІ, С більше трьох років протягом останнього часу; для відкриття категорії DIE або DE або кількох з них, особа повинна мати навички керування транспортними засобами категорії D1, D більше одного року протягом останнього часу.
Згідно з абз. 5-6 п. 9 Положення №340, керування транспортним засобом підтверджується: для осіб, що працюють водіями, - належним чином завіреною копією наказу (розпорядження) про призначення особи на посаду або трудового договору (контракту) або витягом з трудової книжки та довідкою з місця роботи із зазначенням дати закріплення за особою транспортного засобу, його марки, моделі і номерного знаку. Витяг з трудової книжки або довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи підприємства. У разі ліквідації підприємства витяг з трудової книжки засвідчується в установленому порядку; для осіб, які керують власним транспортним засобом, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб; для осіб, які керують транспортними засобами, що не є їх власністю, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб та документами, що надають право на користування ним, засвідченими в установленому порядку (довіреність або договори, угоди).
Факт керування заявником автомобілем марки «GREAT WALL PEGASUS» д/н НОМЕР_1 з грудня 2014 року підтверджується власником даного автомобіля ОСОБА_3 , яка повідомила в судовому засіданні, що автомобілем керувати не вміє та прав водія не має, у зв'язку з чим сімейним автомобілем користується виключно заявник.
Вирішуючи питання по суті, суд бере до уваги, що жодного спору про право між сторонами по справ не існує, а встановлення даного факту необхідно заявнику для подальшого проходження навчання, складання іспитів та отримання новозапропонованої роботи.
Крім того, суд звертає увагу на те, що доручення на право керування транспортним засобом, власником якого є інша особа, на теперішній час не є обов'язковим документом для пред'явлення співробітникам автоінспекції, так як у серпні 2011 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень”. Зокрема, частину першу статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) викладено в новій редакції, відповідно до якої водій повинен мати при собі: - посвідчення водія відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб; - також поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тобто, в переліку документів для керування чужим автомобілем доручення на право керування транспортним засобом не зазначено.
У зв'язку з наведеним, вказана довіреність на право керування автомобілем заявником не отримувалась, а іншого способу довести факт користування автомобілем, що належить його дружині, заявник не має.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, відповідно до ст. 293 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 5 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами.
Суд розглядає справи про встановлення факту, згідно до ч. 1 п. 6 ст. 315 ЦПК України, щодо належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК (за Кодексом 2004 р.) Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт.
Проаналізувавши п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлений факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, щодо її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документів, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану, тощо).
З представлених заявниками доказів вбачається, що їх доводи є законними та обґрунтованими.
Суд, розглядаючи справу повно, всебічно та об'єктивно, прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 315 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області про встановлення юридичного факту - задовольнити.
Встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом - автомобілем «GREAT WALL PEGASUS» д/н НОМЕР_1 , 2008 року випуску з грудня 2014 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.
Повний текст рішення складений 28 січня 2020 року