Справа № 2 - 717 / 10
02 квітня 2010 року. м. Суми.
Зарічний районний суд м. Суми у складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,
при секретарі - Хіміч А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку « Надра « про стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди,
позивачка свої уточнені вимоги мотивує тим, що 07.05.2008 року вона уклала з відповідачем договір банківського вкладу, згідно умов яких відповідач прийняв від позивача 5000 доларів строком на 12 місяців. Зазначаючи, що вимоги про повернення вкладів тривалий час залишаються без задоволення, посилаючись на порушення її прав, вимог Цивільного кодексу України, позивач просила ухвалити рішення про стягнення на її користь 5000 доларів вкладу, а також 358 доларів 3578 центів США упущеної вигоди .
Окрім того, позивач зазначає, що неповернення коштів по депозиту порушило нормальну течію життя, спричинило моральну шкоду, яку позивач оцінює в 10000 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час розгляду справи повідомлявся, відгук суду не надано.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного : згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Статтями 509 та 526 ЦК України передбачено, що зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускається.
Судом встановлено, що 07.05.2008 року позивачка уклала з відповідачем договір банківського вкладу, згідно умов яких відповідач прийняв від позивача 5000 доларів строком на 12 місяців ( а.с. 7-8 ).
В травні 2009 року позивачка звернулася з вимогою повернення вкладу, однак з письмової відповіді від 07.05.2009 року на звернення позивача вбачається, що в поверненні коштів було відмовлено з підстав важкого фінансового стану та запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів ( а.с. 10 ).
Відповідно до ч. 2 ст. 1058 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором ( стаття 633 цього Кодексу ), на який розповсюджується дія Закону України « Про захист прав споживачів ».
Суд вважає, що відмовою задовольнити вимоги позивачки про повернення суми вкладу та відсотків по ним, відповідач порушив охоронювані законом майнові права позивача та його права як споживача фінансових послуг ( що надаються вищевказаною установою банку ). При цьому суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги про стягнення збитків у вигляду втраченої вигоди, оскільки позивач не довів реальність збитків, дійсні можливість та наміри розміщення коштів в іншій установі банку. Зокрема, навіть в судовому засіданні позивачка пояснила, що мала намір витратити ці кошти на лікування членів своєї родини.
Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню з тих підстав, що право на таке відшкодування настає в лише разі, коли це прямо передбачено умовами укладеного між сторонами договору або спеціальним нормативно-правовим актом. Умовами ж укладеного між сторонами договору право на відшкодування моральної шкоди споживачу не передбачено. Позивач в обгрунтування цих вимог послався на ст. 1167 ЦК України, однак дана норма не регулює спірні правовідносини, тому в задоволенні цієї частини вимог належить відмовити за необгрунтованістю.
Судом встановлено, що нараховані по депозиту проценти позивачка отримала. Доказів виплати заборгованості по вкладу відповідач не надав.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, належить стягнути з відповідача на користь заявника 5000 доларів вкладу, що на день ухвалення судового рішення становить 39600 грн .
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь заявниці належить стягнути 30 грн. в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення та на користь держави 396 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 1058, 1060-1061 ЦК України, ст. 22 Закону України « Про захист прав споживачів «, ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 з адовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку « Надра « на користь ОСОБА_1 5000 доларів 00 центів США вкладу, а також 30 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необгрунтованістю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку « Надра « на користь держави 396 гривень 00 копійки копійок судового збору.
Особи, що брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку шляхом подачі заяви протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду особами, які брали участь у розгляді справи, може бути подана до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення має право подати заяву про його перегляд.
СУДДЯ В.Б. БОЙКО