Справа № 2-2267\09
іменем України
27 травня 2009 року Київський районний суд міста Донецька Донецької області у складі: Головуючий - суддя Рассуждай Я.М. при секретарі - Чеснюк Є.О., за участю представника позивача - Гарагуля А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2, про відшкодування в порядку регресу майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, про відшкодування в порядку регресу майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.09.2008 р. відбулося ДТП за участю автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, під його керуванням та автомобіля «Шевролет» державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2.
В результаті ДТП було завдано шкоди автомобілю «Хонда», державний реєстраційний номер НОМЕР_3. Згідно з довідкою відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька № 7792 від 03.10.2008 р., ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 пункту 10.9 ПДР України. Вина ОСОБА_2 також булла об'є.ктивно встановлена Постановою Київського районного суду м. Донецька від 17.11.2008 р. Відповідно до рахунку ТОВ «Донбасс-МОТОР» № СФ-0012642 від 29.09.2008 р. вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_3, складає 1 983, 66 грн. З рахунку ТОВ «Донбас-МОТОР» № СФ-0012642 від 29.09.2008 р. було виключена позиція № 6 згідно умов договору страхування. Отже, сума, що підлягає виплаті в якості страхового відшкодування за Договором страхування, становить 1 802, 31 грн., про що було складено страховий акт № 7022-02 від 13.10.2008 р.
В судовому засіданні представник позивача Гарагуля А.С., що діяв на підставі довіреності, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, які аналогічні тим, що викладені у позові.
Відповідач в судове засідання не з"явився, про причини не явки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать відомості про одержання ним судової повістки, на адресу суду від нього не надходило повідомлень про причини неявки. При таких обставинах суд за згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути цивільну справу під час відсутності не з»явившогося відповідача на підставі наявних у справі доказів, тобто ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи, оцінив зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу майнової шкоди, завданої в результаті ДТП, підлягають задоволенню у повному обсязі за наступними підставами.
Характер правовідносин, що виникли між сторонами регулюється нормами цивільного законодавства України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
Відповідно до вимог СТ.1166 ЦК України майнова шкода, яка заподіяна неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла.
Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності чи інше) володіє транспортним засобом, використання якого утворює підвищену небезпеку. За заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки його володілець відповідає незалежно від наявності вини. Володільцем визнається той власник, чи інший титульний володілець, який одночасно фактично його використовує, зберігає, чи утримує.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України в п.2 « Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6 , розглядаючи
позови про відшкодування шкоди, суд бере до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок.
В ухвалі судової палати у цивільних справах ВСУ від 19.04.2006 р. зазначено, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки завжди є неправомірною і за її наявності передбачається безвинна відповідальність володільця такого джерела.
У відповідності до ст. 15-1ППК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою осіб, зазначених у п. 5 Цього кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів.
Встановлено, що обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджені матеріалами адміністративної справи, Постановою Київського районного суду м. Донецька про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАІДа.с.Д, копією страхового акту \а.с.13\, тобто встановлено, що зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок того, що водій ОСОБА_2 22.09.2008 р. рухався в м. Донецьку по пр. Партизанському о 07 год. 35 хв., керуючи транспортним засобом марки «Шевролет» д/н НОМЕР_4, не забезпечив безпеку руху, рухаючись заднім ходом, скоїв найд на стоячий з лівого боку автомобіль марки «Хонда» д/н НОМЕР_1, завдав автомобілям механічні пошкодження, такими діями ОСОБА_3 заподіяно майнову шкоду, тому суд вважає за доведене, що встановлений причинний зв»язок між протиправними діями відповідача та шкодою, що заподіяна володільцю автомобілю «Хонда» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3
Розмір матеріальної шкоди, який було заподіяно автомобілю «Хонда» реєстраційний номер НОМЕР_1 ніким не оспорювався, крім того, він підтверджений рахунком фактурою \а.с.15\, який зроблений вірно і судом перевірений, копією акту огляду транспортного засобу від 26.09.2008 року \а.с.13\. та іншими матеріалами справи.
Встановлено, що між позивачем та власником автомобіля «Хонда» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 \ а.с. 8-9\ виникли правовідносини, які врегульовані договором добровільного страхування наземного транспорту № 025416-02-05-01-01 від 26.06.2008 року. На виконання умов цього договору, діючи у відповідності до вимог ст.25 Закону України « Про страхування» на підставі заяви Страхувальника про відшкодування шкоди та страхового акту № 7022-02 від 13.10.2008 р. позивач -Акціонерне товариство закритого типу Страхова компанія «ВуСО» сплатило розмір страхового відшкодування ОСОБА_3 на підставі рахунків, наданих відповідними станціями технічного обслуговування у загальній сумі 1802, 31 грн.
Ті обставини, що позивач відшкодував суму страхового відшкодування, підтверджується страховим актом № 7022-02 від 13.10.2008р. \а.с.16\.
На підставі ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993, 1191 ЦК України, до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. Особа, яка відшкодувала шкоду, яка заподіяна іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі сплаченого відшкодування.
Таким чином, суд вважає, що встановлені всі підстави, які передбачають право страховика (позивача) вимагати стягнення збитків з особи, що винна у заподіянні шкоди (відповідача), тобто у регресному порядку, а також, встановлені всі підстави цивільної відповідальності самого відповідача.
Враховуючи викладене, оцінюючи пояснення представника позивача та зібрані докази у їх сукупності, суд визнає за встановлене, що матеріальна шкода у сумі 1 802, 31 грн. заподіяна власнику автомобіля «Хонда» реєстраційний номер НОМЕР_1 (страхувальнику) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача ОСОБА_2, між діями якого і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, відшкодована за договором страхування позивачем, тому вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодовування підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень ч.1, 4 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв»язку з тим, що позивач є стороною, на користь якої ухвалене судове рішення і ним документально підтверджена сума понесених ним судових витрат, на його користь відповідно до положень ст.ст.79, 88 ЦПК України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» належить присудити понесені ним судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30, 00 грн. та судового збору в сумі 51, 00 грн.
На підставі викладеного, Пленуму Верховного суду України в п.2 « Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.92 р. № 6, ст.ст.23, 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст.15-1, 57, 60, 88, 84, 131, 209, 214, 215, ЦПК України,
Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «ВуСО» до ОСОБА_2, про відшкодування в порядку регресу майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія «ВУСО» 1 802 (одна тисяча вісімсот дві) грн. 31 коп. у відшкодовування суми заподіяних збитків, а також суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп., а також суму державного мита у розмірі 51 грн. 00 коп., а всього стягнути 1883 (одна тисяча вісімсот вісімдесят три) грн. 31 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмової заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.