Справа № 338/1383/19
Провадження № 33/4808/33/20
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Круль І. В.
Суддя-доповідач Васильєв
28 січня 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Зоренко О.В.,
розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.,-
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 10 листопада 2019 року о 12 год. 40 хв. на автодорозі Мукачево-Львів Н 09 286 км керував автомобілем Daewoo Sens, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп'яніння проводився в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує що суд першої інстанції неповно з'ясував фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, формально підійшов до вивчення обставин справи, допустив грубі порушення його права на захист, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляду справи, внаслідок чого прийшов до безпідставного висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та постановив незаконне та необґрунтоване рішення.
Вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення які стосуються часу вчинення адміністративного правопорушення, а долучені до протоколу письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оформлені на заздалегідь підготовлених та роздрукованих бланках, які не допускають внесення інших відомостей крім тих, що внесені працівниками поліції та стосуються його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні підписи осіб, які зазначені свідками правопорушення, що є грубим порушенням вимог ст..ст.254,256 КПК України та унеможливлює визнання їх належними та допустимими доказами.
Вказує на те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння було проведено в медичному закладі в порушення вимог п.п.8,12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до яких поліцейський направляє особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За таких обставин огляд на стан алкогольного сп'яніння повинен був бути проведений у Богородчанській ЦРЛ, хоча в дійсності був проведений в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері, який відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України припинив свою діяльність 25.10.2019 року.
Крім того, вважає, що суд першої інстанції допустив порушення його права на захист, оскільки розглянув справу без його участі та участі його захисника адвоката Зоренка О.В., який направив відповідне клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не мав можливості з'явитися в судове засідання, призначене на 03.12.2019 року з поважних причин.
Вказує, що суд 09.12.2019 року , не повідомивши його та захисника Зоренка О.В. про розгляд справи у встановленому законом порядку, безпідставно розглянув справу без їх участі, чим порушив його право на захист.
Крім того, звертає увагу на те, що до матеріалів справи безпідставно долучено носій інформації (лазерний диск) з відеозаписом, який було використано судом першої інстанції, як доказ його винуватості у вчиненні правопорушення.
Вказує на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, в порушення вимог ст.283 КУпАП, відсутні дані, які свідчать про долучення вказаного носія інформації до протоколу.
Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Зоренко О.В. повністю підтримали вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи наведені в апеляційній скарзі та просили скасувати постанову суду.
При цьому, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він не заперечує що дійсно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу та був направлений до медичного закладу для проходження відповідного огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Зоренка О.В., апеляційний суд вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню і постанову судді необхідно скасувати та прийняти нову постанову з наступних підстав.
Так, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції за відсутності даних про те, що він та його захисник належним чином повідомлені про розгляд справи, безпідставно розглянув справу без їх участі, чим порушив його право на захист.
Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи наведене, перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об'єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом першої інстанції необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді.
Апеляційний суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що дійсно суд першої інстанції, отримавши клопотання захисника Зоренка О.В. про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю його участі у судовому засіданні, яке призначено на 03.12.2019 року, відклав розгляд справи на 09.12.2019 року. Разом з тим, суд першої інстанції не прийняв жодних заходів щодо повідомлення захисника Зоренка О.В. про призначення судового засідання, а призначення нового судового засідання через достатньо короткий строк не дозволяло захиснику самостійно своєчасно дізнатися про розгляд справи. Матеріали справи також не містять даних про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про розгляд справи 09.12.2019 року.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог ст.268 КУпАП та безпідставно розглянув справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Зоренка О.В., чим порушив його право на захист.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" повинні застосовуватись судами, як джерело права, приймаючи до уваги правову природу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його характер і ступінь суворості передбачених стягнень, апеляційний суд приходить до висновку, що особа, яка обвинувачується у вчиненні, вищевказаного правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення і в тому числі правом на захист.
Крім того, суд першої інстанції безпідставно вказав на те, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідно до матеріалів справи висновок щодо результатів медичного огляду водія ОСОБА_1 було складено лікарем Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради Кальмук ОСОБА_4 .
Сукупність вищевказаних обставин свідчить про те, що суд першої інстанції формально поставився до розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та в порушення вимог ст.268 КУпАП , ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановив незаконне рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 053043, ОСОБА_1 10.11.2019 року о 12 год. 40 хв. на автодорозі Мукачево-Львів Н 09 286 км керував автомобілем Daewoo sens, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп'яніння проводився в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським СРПП №2 Богородчанського ВП ГУНП капралом поліції Кицмен О.Р. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Зокрема, відповідно до вимог ст.256 КУпАП, якою врегульовано зміст протоколу про адміністративне правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Так, ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки відповідно до ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Богородчанському районному суді, про що свідчить власноручний підпис ОСОБА_1 у вказаному протоколі.
В протоколі зазначені свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 із зазначенням їхніх місць проживання, але без їх власних підписів.
Апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП і не містить недоліків, які свідчать про порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зокрема, апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що вказаний протокол містить виправлення щодо часу вчинення правопорушення, оскільки у вказаному протоколі достатньо чітко записано, що правопорушення було вчинено в 12 год. 40 хв. 10.11.2019р.
Вказаний час вчинення правопорушення повністю узгоджується з сукупністю інших доказів по справі і не викликає сумнівів щодо правильності його зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, зі змісту копії протоколу про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі серії ДПО18 №219730 від 10.11.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за керування транспортним засобом 10.11.2019 р. у 12 год. 40 хв. без включення ближнього світла фар.( а.с. 2)
Зі змісту пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що саме керування транспортним засобом без включення ближнього світла фар була правовою підставою для зупинки транспортного засобу під його керуванням.
Зі змісту письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 10 листопада 2019 року о 12 год. 55 хв. на автодорозі Мукачево-Львів Н09 286 км відмовився у встановленому порядку пройти перевірку на визначення стану сп'яніння за допомогою приладу "Drager.
Апеляційний суд приймає до уваги, що долучені до протоколу письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оформлені на заздалегідь підготовлених та роздрукованих бланках.
Однак, вказані пояснення підписані свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими зазначені конкретні дані щодо обставин, за яких ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального засобу.
Крім того, зі змісту пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що він повністю підтверджує факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння безпідставно було проведено в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері, оскільки цей медичний заклад не є найближчим медичним закладом і припинив свою діяльність 25.10.2019 року.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що висновки лікаря КНП "ПНЦ ІФ ОР" не можуть бути визнані допустимими доказами, оскільки відповідно до вимог п.п.8,12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан алкогольного сп'яніння повинен був бути проведений у Богородчанській ЦРЛ як найближчому закладі охорони здоров'я.
Вимога щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі спрямована на своєчасне, протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та з метою забезпечення найбільш об'єктивного результату обстеження.
За таких обставин працівники поліції самостійно на власний розсуд вирішують питання в який медичний заклад вони зможуть найшвидше доставити водія для проходження такого огляду з врахуванням сукупності інших обставин.
Апеляційний суд вважає, що під час проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння не було встановлено порушень, встановленого ст.266 КУпАП порядку проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння та приписів Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.
Відповідно до вимог ст. 266 ч. ч. 2, 3 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 1.4 розділу 1 цієї Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 Порядку направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що висновок медичного закладу щодо перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння не може бути визнаний допустимим доказом, оскільки огляд було проведено у Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері, який припинив свою діяльність з 25.10.2019 року.
Так, з матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився в Комунальному некомерційного підприємстві «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» лікарем цього закладу ОСОБА_5 , про що прямо зазначено у медичному висновку, який скріплений печаткою вищевказаного закладу.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що Івано-Франківський обласний наркологічний диспансер дійсно припинив свою діяльність з 25.10.2019 року і відповідно до п.1.3 статуту Комунального некомерційного підприємства «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» вказане підприємство створено на підставі рішення Івано-Франківської обласної ради від 20.09.2019. № 1230-30/2019 відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” шляхом перетворення Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру у комунальне некомерційне підприємство і є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру.
Відповідно висновку КНП "ПНЦ ІФ ОР", щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.11.2019 водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Вказаний висновок оформлено на бланку, в якому вказано, що найменування медичного закладу - Івано-Франківський обласний наркологічний диспансер, хоча огляд проводився лікарем КНП "ПНЦ ІФ ОР"
Апеляційний суд вважає, що складання висновку лікаря на бланку старого зразка, в якому зазначена попередня назва медичного закладу, правонаступником якого є новостворений медичний заклад, не свідчить про недійсність висновку щодо перебування водія транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння за умови належного оформлення висновку в частині, яка має істотне значення для розгляду справи.
Зокрема, у вказаному висновку конкретизовано ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, особу якого встановлено на підставі водійського посвідчення ВХО 248666 , зазначена скорочена назва медичного закладу охорони здоров'я де проводиться огляд, а саме КНП "ПНЦ ІФ ОР", прізвище лікаря, який проводив огляд - ОСОБА_5 , дата і точний час огляду 10.11.2019 13год.45хв. та висновок огляду, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Вказаний висновок скріплено печаткою медичного закладу КНП "ПНЦ ІФ ОР".
Згідно відповіді генерального директора КНП "ПНЦ ІФ ОР" ОСОБА_6 від 24.01.2020 року огляд ОСОБА_1 10.11.2019 р. було проведено саме в КНП "ПНЦ ІФ ОР".
Апеляційний суд вважає, що вищевказаний висновок зроблений лікарем КНП "ПНЦ ІФ ОР" ОСОБА_5 в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд та часу, місця його проведення.
Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, що відповідно до п. п. 16, 17, 20 Розділу III вищевказаної Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акту медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
При цьому висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до запиту апеляційного суду на адресу суду було надіслано Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №579 від 10.11.2019 року, з якого вбачається, що стосовно ОСОБА_1 були застосовано різні методи дослідження, внаслідок яких було встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 також вказує на те, що до матеріалів справи безпідставно долучено носій інформації (лазерний диск) з відеозаписом, який було використано судом першої інстанції, як доказ його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення
Звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст.283 КУпАП відсутні дані, які свідчать про долучення вказаного носія інформації до протоколу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
З вищевказаних відеозаписів вбачається, що після зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , останній не заперечував факт керування ним транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів Драгер в присутності свідків та погодився пройти такий огляд у медичному закладі.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Зміст вищевказаного відеозапису повністю доводить, що зафіксовані на ньому події стосуються саме обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення
Особливості вказаного запису свідчать про те, що він був зроблений за допомогою нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції і є належним та допустимим доказом по справі.
Відповідно до вимог п.2.9а) ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Сукупність досліджених судом доказів поза всяким розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає встановленим, поза всяким розумним сумнівом, що ОСОБА_1 10 листопада 2019 року о 12 год. 40 хв. на автодорозі Мукачево-Львів Н 09 286 км керував автомобілем Daewoo Sens, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
При призначенні стягнення ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із зміною в 2020 році розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати та прийняти нову постанову.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв