Провадження № 11-кп/803/440/20 Справа № 184/2536/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 січня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючої судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні подання установи про умовно - дострокове звільнення засудженої ОСОБА_6 ,
за участю учасників провадження:
прокурора: ОСОБА_7
засудженої: ОСОБА_6 в режимі відеоконференції, -
В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити подання адміністрації установи про її умовно - дострокове звільнення.
В обґрунтування апеляційної скарги засуджена зазначає, що за час відбування покарання має 2 заохочення, приймає активну участь у трудовому та соціальному житті, не мала конфліктів, дотримувалася всіх вимог адміністрації.
Вказує, що до неї може бути застосовано п.п.2, 3 ст.81 КК України, а суд не об'єктивно розглянув ситуацію.
Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2019 року було відмовлено у задоволенні подання начальника Державної установи "Покровський виправний центр (№79)" про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_6 .
Суд обґрунтовуючи своє рішення зазначив, що ОСОБА_6 засуджена за вчинення умисного корупційного тяжкого злочину, а чинним законодавством не передбачено можливості для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засуджених за тяжкий корупційний злочин.
Крім того, засуджена ОСОБА_6 має заборгованість за виконавчим листом в сумі 37 099,91 гривень.
Вислухав суддю - доповідача, доводи засудженої, яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга засудженої не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, колегією суддів встановлено, що вироком Цюрупинським районним судом Херсонської області від 25.09.2017 року ОСОБА_6 засуджена за ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади з адміністративно-господарськими функціями на 3 роки.
Злочин за ч. 1 ст. 366 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_6 визнано винуватою, згідно ст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, а злочини за ч. 2, 3 ст. 191 КК України - до тяжких.
У примітці до ст.45 КК України зазначено, що корупційними злочинами, відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.
Частиною 3 ст. 81 КК України встановлено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» звернуто увагу на те, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому при прийнятті судом рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання необхідно довести, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що чинним законодавством передбачено умовно-дострокове звільнення засуджених за вчинення лише корупційних злочинів середньої тяжкості та не передбачено можливості для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засуджених за тяжкий корупційний злочин, у зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги засудженої в цій частині, колегія суддів не приймає до уваги.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_6 засуджена, зокрема, за вчинення умисного корупційного тяжкого злочину, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні подання установи про її умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Колегія суддів, вивчивши надані матеріали провадження встановила, що ОСОБА_6 має заборгованість за виконавчим листом у сумі 37 099, 91 гривень.
Подання про те, що засуджена довела своє виправлення та відрахування за виконавчим листом здійснено напередодні звернення установою до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 , що не може свідчити про те, що засуджена довела своє виправлення.
При цьому, суд першої інстанції правильно врахував, що Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого ст.81 КК України, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.
Також, колегія суддів, зазначає, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженої під час відбування покарання відповідно до ст. 9 КВК України є обов'язком засудженого, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що апеляційна скарга засудженої ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, а тому, повинна бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровськ ої області від 05 грудня 2019 року, якою було відмовлено у задоволенні подання начальника Державної установи "Покровський виправний центр (№79)" про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженої ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
------------------- ------------------- --------------------
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4