Справа №760/1562/20
Провадження №1-кс/760/710/20
22 січня 2020 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з повною середньою освітою, не одруженого, безробітного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у кримінальному провадженні №12020100090000415, дані щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, -
До слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначається в клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності на території Солом'янського району м. Києва за наступних обставин.
Так, він 20.01.2020, приблизно об 11 годині 00 хвилин, перебуваючи в громадському транспорті, а саме в тролейбусі № 3 за адресою: м.Київ, вул.Солом'янська, 3, помітив у раніше незнайомої ОСОБА_7 рюкзак чорного кольору, який в останньої знаходився на лівому плечі ззаду та, розуміючи, що в даному рюкзаку можуть знаходитись цінні речі, вирішив таємно повторно викрасти чуже майно.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна з метою наживи та особистого незаконного матеріального збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, повторно таємно викрав з зовнішньої кишені рюкзака, який належить ОСОБА_7 , гроші в сумі 2300 гривень, вийшов з салону тролейбусу та швидкою ходою пішов в тротуару в протилежну сторону руху. У цей час, злочинні дії ОСОБА_4 , були викриті ОСОБА_7 , яка висловлювала словесну вимогу зупинитись. Вказану вимогу ОСОБА_4 проігнорував, тим самим повторно відкрито викравши вказане вище чуже майно, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 2 300 гривень. Однак, згодом пересічний перехожий наздогнав ОСОБА_4 та затримав.
Таким чином, на думку слідчого, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.
У клопотанні вказується, що підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:
- Протокол огляду місця події від 20.01.2020 року;
- Рапорт помічника оу ВКП Солом'янського УП ГУ НА у м. Києві ОСОБА_8 від 20.01.2020;
- Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.01.2020;
- Протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 20.01.2020;
- Протокол пред'явлення особи для впізнання від 20.01.2020;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 20.01.2020;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 20.01.2020;
- Протокол затримання особи підозрюваного у вчиненні злочину від 20.01.2020 року;
- Повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України;
- Інші матеріали даного кримінального провадження.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, який відповідно до ч.2 ст.186 КК України карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
На думку слідчого, щодо ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, адже повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років. Тобто, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може зникнути від органів слідства та суду, усвідомивши невідворотність великого строку покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, він неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів проти власності. Про вказаний ризик свідчить також той факт, що ОСОБА_4 неодружений, а тому ставиться під сумнів наявність соціальних зв'язків, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційна робота у ОСОБА_4 відсутня, що підвищує ймовірність ризику переховування ;
- вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , будучи засудженим за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив новий злочин, підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, не має офіційного місця роботи, іншого постійного джерела доходів також не має, а тому продовжуватиме злочинну діяльність з метою заволодіння матеріальними цінностями.
Враховуючи наведене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слідчий звертає увагу, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та дадуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на розслідування кримінального провадження. Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб із визначенням застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, зокрема захисник ОСОБА_5 звернув увагу на неправильність правової кваліфікації слідчим дій ОСОБА_4 , в яких відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.186 КК України, та такі дії, на думку захисника, мали б кваліфікуватися як крадіжка. Підозрюваний підтвердив, що він таємно викрав гроші потерпілої, перебуваючи у тролейбусі, що рухався, при цьому, ні потерпіла, ні інші пасажири нічого не помітили. Після того, як тролейбус зупинився, потерпіла і підозрюваний вийшли з нього, останній пройшов декілька десятків метрів з грошима та, озирнувшись, побачив потерпілу, після чого почав рухатися від неї та викинув вкрадені гроші. Виходячи з цього, сторона захисту просила обрати щодо підозрюваного такий запобіжний захід як домашній арешт за місцем реєстрації ОСОБА_4 .
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя доходить висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12020100090000415, в якому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, було затримано ОСОБА_4 .
Виходячи з стст.1, 8 Конституції України Україна є правова держава, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до чч.1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Слідчий суддя також ураховує, що виходячи з Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 № 10
- крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб (п.3);
- грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення (п.3);
- розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій (п.3);
- закінченим замахом на крадіжку є дії особи, яка викрала майно, але одразу була викрита (п.4);
- дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.
Всупереч викладеному у клопотанні про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею, виходячи з матеріалів кримінального провадження, встановлено, що умисел ОСОБА_4 був спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), при цьому, потерпіла не усвідомлювала характер вчинюваних ОСОБА_4 дій.
Слідчим суддею також встановлено, що ОСОБА_4 майно потерпілої було викрадено таємно, а факт крадіжки був виявлений потерпілою лише тоді, коли ОСОБА_4 вже таємно заволодів її майном, мав реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним, тобто коли він вийшов з тролейбусу і пройшов кілька десятків метрів. Наведені обставини підтверджуються, зокрема, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 20.01.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.01.2020, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 20.01.2020.
Згідно з чч.1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з п.5 Розділу 3 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 слід враховувати, коли сторона кримінального провадження не доводить, що існує обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого конкретною статтею або частиною статті КК (випадки завищення кваліфікації), слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні. Це правило поширюється і на вирішення питання про наявність та відсутність кваліфікуючих ознак відповідного злочину, обґрунтовану підозру, в наявності яких сторона кримінального провадження повинна довести перед судом. Таким чином, випадки неправильної кваліфікації кримінального правопорушення є фактично не доведенням вчинення особою кримінального правопорушення, при якому у задоволенні клопотання повинно бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись стст.1, 8, 29 Конституції України, стст.177, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання - відмовити.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1