Справа № 22-556/2010 Головуючий в 1 інстанції: Плевако О.П.
Категорія: 19.20 Доповідач: Демянчук С.В.
06 квітня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Демянчук С.В.
суддів: Василевича В.С., Шимківа С.С.
при секретарі: Чалій Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення подвійного розміру завдатку та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
Рішенням Здолбунівського районного суду від 29 січня 2010 року ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення подвійного розміру завдатку та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу спальні "Олімпія" від 15 серпня 2007 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 розмір завдатку в сумі 4400 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також таким, що ухвалене на основі неповного і не всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, а також без урахування доказів, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначає, що як тільки її працівник ОСОБА_3 довідалася про те, що вищевказаний договір купівлі-продажу спальні "Олімпія" від 15 серпня 2007 року був укладений під впливом помилки щодо істотної умови, а саме ціни спальні, то вона одразу повідомила про це ОСОБА_2 та його сина ОСОБА_4, про що свідчать роздруківки телефонних розмов, але яким не було дано належної оцінки судом першої інстанції.
Крім того вказує, що при укладенні договору ОСОБА_3 з ОСОБА_2 було допущено ненавмисну помилку, що має істотне значення, а саме щодо ціни спальні "Олімпія", свідчать і показання свідка ОСОБА_5, яка була присутня при отриманні працівницею ОСОБА_3 факсу і при її телефонних розмовах з ОСОБА_2 та членами його сім'ї.
Також зазначає, що вона жодним чином не завдавала ніякої шкоди ні майновим інтересам ОСОБА_2, а також не завдавала ніякої моральної шкоди, оскільки неодноразово пропонувала різні виходи із ситуації, які були б прийняті для обох сторін. Попередню оплату в розмірі 4400 грн. було отримано за дорученням ОСОБА_2 його сином. Таким чином, нею не було порушено прав ОСОБА_2 в жодному разі, оскільки тільки після її неодноразових звернень до ОСОБА_2 та його представників вони отримали суму попередньої оплати.
Крім того вказує, що стягнення судом першої інстанції з неї суми 4400 грн. є таким, що здійснено в порушення чинного законодавства України, адже як вбачається з вищенаведеного здійснений ОСОБА_2 аванс нею був повернутий в повному обсязі, а норми цивільного законодавства не передбачають повернення авансу у подвійному розмірі.
Просила рішення Здолбунівського районного суду від 29 січня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі і відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1, її представник підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.
ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним , суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1, оскільки помилка щодо вартості спальні, на яку покликається позивачка як підставу визнання договору купівлі - продажу недійсним, виникла внаслідок власного недбальства позивачки.
За таких обставин, вірним є і висновок суду про розірвання спірного договору та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 подвійного розміру завдатку, половина якого вже повернута добровільно.
Правильно суд відмовив в задоволенні ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтується на вимогах чинного цивільного законодавства.
Відповідно до ст.229 ЦК України, передбачено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Оскільки судом не встановлено обставин, заслуговуючих до уваги, які б свідчили про підстави визнання правочину під впливом помилки, а, навпаки, як встановлено, помилка виникла внаслідок власного недбальства позивачки, тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.
Колегія суддів погоджується і з висновком суду про те, що при укладенні договору було сплачено завдаток, а не аванс, оскільки це визначено письмовим договором та встановлено, що дана суму сплачена в рахунок належних з боржника платежів і, що узгоджується з положеннями ст. 570 ЦК України, якою передбачено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником в рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Встановлено, що договір купівлі-продажу не виконується з вини ОСОБА_1, як продавця.
Разом з цим, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки спір випливає з договірних стосунків. Договором таке відшкодування не передбачено.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, ОСОБА_1 суду не надала. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, ЦПК України колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 січня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя: Демянчук С.В.
Судді : Василевич В.С.
Шимків С.С.