Ухвала від 02.03.2010 по справі 22-323-10

Справа № 22-323/2010 Головуючий в 1 інстанції: Ковальов І.М.

Категорія: 51 Доповідач: Демянчук С.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2010 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.,

суддів: Василевича В.С., Шимків С.С.

при секретарі: Чалій Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа Рівненський міський центр зайнятості, про зміну дати, формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа Рівненський міський центр зайнятості, про зміну дати, формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що рішення Рівненського міського суду від 21 грудня 2010 року є незаконним та не обґрунтованим, оскільки судом неповно досліджено обставини, що мають значення для справи, суд дав неправильну оцінку доказам, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом невірно застосовано норми матеріального права.

Зазначає, що судом першої інстанції при обґрунтуванні рішення було взято до уваги її пояснення від 13.03.2009 року. Однак судом не враховано, що це пояснення було нею написано під впливом насильства зі сторони відповідачки. Більше місяця вона зверталася до відповідачки та в прокуратуру , щоб отримати трудову книжку. Вказує, що акти на роботу є сфальсифікованими.

Крім того вказує, що вона з'являлася на роботі 12.12.2009 року, однак розрахунок з нею проведено не було, трудова книжка не була видана.

Просила рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 травня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник відповідачки апеляційну скаргу не визнала. Просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Третя особа Рівненський міський центр зайнятості в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про вручення судових повісток. Подали суду заяву про розгляд справи в їх відсутність.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 проведено з дотриманням норм трудового законодавства відповідно до п.4 ч.1 ст.40, 24-1 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 з 12 лютого 2009 року по 13 березня 2009 року допустила прогул. При цьому встановлено, що 13 березня 2009 року трудовий договір між сторонами був знятий з реєстрації в Рівненському міському центрі зайнятості. В цей же день внесено запис до трудової книжки про звільнення та проведено розрахунок, видано трудову книжку.

На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується апеляційний суд, оскільки такі висновки суду ґрунтується на вимогах трудового законодавства та здобутих у справі доказах.

Встановлено, що ОСОБА_1, яка працювала в відповідача продавцем, 12 лютого 2009 року на роботу не вийшла, про причини своєї неявки на роботу не повідомила, про що були складені відповідні акти від 12.02.2009 року, 13.02.2009 року, 16.09.2009 року, 17.02.2009 року, 18.02.2009 року, 27.02.2009 року, 06.03.2009 року /а.с. 29- 38/.

З власноручних пояснень ОСОБА_1 від 13 березня 2009 року вбачається, що вона з 12 лютого 2009 року не з'являлася на роботу, оскільки вважала, що її не допустять до роботи, в цей час вона не хворіла і у відпустці не перебувала. Проти звільнення її за прогул не заперечувала /а.с.37/.

В цей же день позивачка отримала розрахункові та з"явилася в центр зайнятості та розірвала з відповідачкою трудовий договір. Даний договір було знято з реєстрації.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що судом першої інстанції надано при обґрунтуванні рішення переваги доказам відповідачки, які є суперечливими. Так, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді , встановлено, що ОСОБА_1 допустила прогул в період з 12 лютого 2009 року по 13 березня 2009 року . 13 березня вона написала власноручні пояснення щодо обставин прогулу, розірвала трудовий договір в центрі зайнятості.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, належних та допустимих доказів в спростування висновків суду щодо обставин недопущення позивачки до роботи судом не здобуто, позивачкою не надано.

Окрім того, голослівними вважає колегія суддів посилання позивачки про недопущення її до роботи, та про написання пояснень від 13 березня 2009 року під тиском відповідачки, оскільки належними доказами вони не підтверджуються та спростовуються вищезазначеними доказами.

За вказаних обставин апеляційним судом порушень діючого трудового законодавства при звільненні позивачки не встановлено.

Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не можуть вплинути на законність прийнятого судового рішення, оскільки вони не спростовують зазначених висновків суду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 10 , 60 , 303 , 307 , 308 , 313 - 315 , 317 ЦПК України , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 21 грудня 2009 року Рівненського міського суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: Демянчук С.В.

Судді : Василевич В.С.

Шимків С.С.

Попередній документ
8720665
Наступний документ
8720667
Інформація про рішення:
№ рішення: 8720666
№ справи: 22-323-10
Дата рішення: 02.03.2010
Дата публікації: 12.04.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Рівненської області
Категорія справи: