вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.01.2020м. ДніпроСправа № 904/4816/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ", м. Дніпро
до Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України "ІНФОРМ-РЕСУРСИ", м. Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерство Внутрішніх справ України, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Шевченківський Відділ Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області
про стягнення збитків, що підлягають відшкодуванню через втрату майна у розмірі 388 186,40 грн.
Представники:
від позивача: Савенко О.О.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: Лукіна А.А.
вільний слухач: ОСОБА_1
свідок: ОСОБА_2
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства міністерства внутрішніх справ України "ІНФОРМ-РЕСУРСИ" про стягнення збитків, що підлягають відшкодуванню через втрату майна у розмірі 376 621,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані втратою майна - автомобіля марки LEXUS реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було доставлено на спеціальний майданчик розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння,6.
Ухвалою суду від 04.04.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.11.2019р.
08.11.2019 від представника ДПП (третя особа-3) надійшли пояснення у яких він зазначив, що дійсно 19.09.2018 поліцейськими Управління під час патрулювання території м. Дніпра було виявлено транспортний засіб, LEXUS д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у розшуку за ініціативою Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області. Даний автомобіль було затримано шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик, розташований по вул. Осіння, 6 в м. Дніпрі, про що було складено відповідний Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, копія якого долучена позивачем до позовної заяви. В подальшому, LEXUS НОМЕР_1, було передано поліцейськими для його зберігання на спеціальному майданчику у визначеному чинним законодавством порядку. Подальші дії щодо забезпечення збереження переданого для тимчасового зберігання на спеціальні майданчики майна та його повернення власникові не належать до компетенції поліцейського, Управління або Департаменту патрульної поліції.
11.11.2019 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де він зазначає, що згідно долучених доказів вбачається, що 10.10.2019 року Позивач отримав відповідь, щодо встановлення факту відсутності зазначеного транспортного засобу на вказаному майданчику. Припущення щодо місця знаходження вказаного транспортного засобу було зроблене виключно на основі того що Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області наполягало на тому, що авто знаходить на майданчику ДП МВС України «Інформ-Ресурси». ДП МВС України «Інформ-Ресурси» є підприємством яке здійснює свою діяльність відповідно до Постанови КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання». Пункт 8 Постанови КМУ №1102, визначає, що місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності - до чергової частини територіального органу Національної поліції. А отже, у Позивача, для підтвердження факту постановки транспортного засобу на майданчик, повинна бути постанова, в якій вказується місце зберігання автомобіля.
12.11.2019 від МВС України (Третя особа-1) надійшли пояснення у яких він проти позову заперечує, оскільки в матеріалах справи відсутні докази підтвердження доставки автомобіля на спеціальний майданчик Відповідача. Крім того, в матеріалах справи є відповідь ліквідаційної комісії Відповідача, в якій зазначено що «за даними реєстру і журналу обліку зазначений транспортний засіб не приймався на зберігання та спецмайданчики підприємства». Також, матеріали справи не містять докази, що підтверджують неправомірність дій та безпосередній причинний зв'язок між діями Відповідача та заподіяною шкодою. Отже, обставини, на які посилається Позивач мають бути предметом досудового розслідування, оскільки зазначені відомості містять ознаки злочину (злочинів) передбаченого Кримінальним кодексом України.
Ухвалою суду від 12.11.2019 підготовче засідання відкладено на 03.12.2019.
Ухвалою суду від 13.11.2019 викликано у судове засідання на 03.12.2019 свідка ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 03.12.2019 підготовче засідання відкладено на 18.12.2019.
08.12.2019 від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог до 388 186,40 грн.
13.12.2019 від Позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він вказав, що Відповідач помилково вважає, що Позивач повинен був «для підтвердження факту постановки транспортного засобу на майданчик» подавати суду постанову про адміністративне правопорушення. Тимчасове затримання транспортного засобу також здійснюється у разі виявлення транспортного засобу боржника оголошеного у розшук відповідно до ст.36 ЗУ «Про виконавче провадження». 19.09.2018 автомобіль було затримано саме відповідно до цієї статті, а не через вчинення водієм адміністративного правопорушення, і в такому випадку ні протокол ні постанова про адміністративне правопорушення не складається. Крім того, журнал - витяг якого подано Відповідачем в якості спростування того, що 19.09.2018 автомобіль було затримано працівниками УПП в Дніпропетровській області та доставлено на спеціальний майданчик - є документом внутрішнього обліку Відповідача, тому є менш вірогідним, ніж сукупність доказів, поданих Позивачем.
Ухвалою суду від 18.12.2019 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті на 08.01.2020.
Ухвалою суду від 08.01.2020 судове засідання відкладено на 15.01.2019.
08.01.2020 представником Позивача надана заява про те, що докази судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Також, представником Позивача надані докази у підтвердження оплати 3500,00 грн. судовому експерту за визначення ринкової вартості автомобіля (копія платіжного доручення №44 від 27/11/2019).
13.01.2020 від Позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, поновити строк на їх подання у зв'язку із обставинами, які не залежали від нього. Клопотання судом задоволено. У судовому засіданні 15.01.2020 поновлено строк Позивачу для надання письмових доказів.
15.01.2020 від Шевченківського ДВС надійшли пояснення, в яких він зазначив, що згідно постанови КМУ від 17.12.2008 №1102 «Про затвердження порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів НП транспортних засобів та їх зберігання» вилучення тимчасово затриманого ТЗ боржника із спеціального майданчика здійснюється державним виконавцем на підставі вимоги. При цьому повинно бути складено відповідний акт. ДВС не був офіційно повідомлений про затримання вказаного ТЗ, акт не складався та вилучення не здійснювалось. Таким чином у Шевченківського ДВС відсутні будь - які відомості про вказаний ТЗ.
Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 15.01.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
19.10.2019 приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна вчинила виконавчий напис на договорі застави транспортного засобу від 30.04.2015 року.
З вчиненим на договорі застави виконавчим написом Позивач звернувся до Бабушкінського (Шевченківського) Відділу Державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (ВДВС, Третя особа-2) з заявою про примусове виконання рішення № 138, на виконання якої заступником начальника вказаного ВДВС Визвілко Т.В. було відкрито виконавче провадження № 52843382 від 03.11.2016 року.
В процесі виконання рішення між Сторонами було укладено мирову угоду яку відповідно до вимог ст. 372 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції від 18.03.2004 року) разом з відповідною заявою було подано до державного виконавця, який в свою чергу передав її на затвердження до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
04.04.2017 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю. розглянула заяву (справа № 200/4950/17-ц) про затвердження мирової угоди між сторонами виконавчого провадження № 52843382 від 03.11.2016 року та затвердила її (а.с.28-30).
Відповідно до п. 2 затвердженої судом мирової угоди в рахунок виконання своїх зобов'язань Божник ( ОСОБА_3 ) передає Стягувачу (ТОВ «СТАЛЬ») право власності на належний йому автомобіль марки LEXUS, легковий універсал - В, номер шасі НОМЕР_2 , колір - чорний, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно п. 5 мирової угоди право власності на Автомобіль виникає у Стягувача (Позивача) з моменту затвердження мирової угоди судом. Передача Автомобіля вважається здійсненою з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Актом приймання - передачі від 05.04.2017 автомобіль марки LEXUS, легковий універсал - В, номер шасі НОМЕР_2 , колір - чорний, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 було передано ТОВ «Сталь» (Позивач) (а.с.31).
Таким чином, з 04.04.2017 року Позивач є власником автомобіля марки LEXUS, легковий універсал - В, номер шасі НОМЕР_2 , колір - чорний, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Після затвердження мирової угоди Позивач звернувся до Третьої особи-2 з заявою про закінчення виконавчого провадження № 52843382 від 12.05.2017 року, на виконання якої постановою заступника начальника ВДВС Визвілко Т.В. від 12.05.2017 року було закінчено виконавче провадження № 52843382.
З метою державної реєстрації права власності на автомобіль, який було йому передано у власність за мировою угодою від 04.04.2017 року у справі № 200/4950/17-ц, Позивач звернувся до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, в результаті чого було виявлено арешт та заборону на відчуження накладену постановою про арешт майна боржника від 12.05.2017 року у виконавчому провадженні № 54011234.
З метою захисту своїх прав Товариство звернулось до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про зняття арешту з майна - автомобіля марки LEXUS, легковий універсал - В, номер шасі НОМЕР_2 , колір - чорний, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладеного в процесі виконавчого провадження № 54011234.
Рішенням у справі № 200/10802/17 від 24.10.2017 року, позовні вимоги ТОВ «СТАЛЬ» про знаття арешту з майна задоволені повністю (а.с.32-34).
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
19.09.2018 року Автомобіль було затримано працівниками Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та доставлено евакуатором на спеціальний майданчик розташований за адресою м. Дніпро, вул. Осіння, 6. що підтверджується актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 19.09.2018 року (а.с.35), складеним відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 17.12.2008 року (Порядок затримання); показаннями свідка - ОСОБА_2 , водія Автомобіля (а.с.36); листом Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 08.07.2019 року вих. №202аз/41/19/01-2019 (а.с.46).
В даному акті, підставою для затримання Автомобіля в акті огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 19.09.2018 року було зазначено ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.35). Акт підписаний водієм ОСОБА_2 , свідками: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та особою, яка склала акт - ОСОБА_7 . Також, у даному акті міститься інформація про те, що автомобіль для його примусового переміщення прийняв водій евакуатора НОМЕР_3 ОСОБА_8 про що свідчить його підпис. Крім того, матеріали справи містять показання свідка ОСОБА_8 про відомі йому обставини 19.09.2018 у яких зазначено, що з вересня 2017 року по січень 2019 року, він працював водієм евакуатора у фізичної особи-підприємця Панічкіної Олександри Юріївни. Цей підприємець, крім іншого здійснював діяльність з доставлення затриманих поліцейськими транспортних засобів на спеціальний майданчик чи стоянку. ФОП мав укладений договір з ДП Міністерства внутрішніх справ «ІНФОРМ-РЕСУРСИ». 19.09.2018 року він отримав по телефону інформацію, що поліцією затримано автомобіль на Січовому провулку в м.Дніпро. Приїхавши на місце він побачив, що поліцейський патруль затримав автомобіль марки LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 (Автомобіль). Після складання Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, який він підписав як особа, яка виконує роботи з доставлення затриманого транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, разом з водієм Автомобіля (він їхав поряд в кабіні евакуатора) на евакуаторі доставив Автомобіль па «штрафмайданчик» розташований за адресою м. Дніпро, вул. Осіння, 6 (безпосередньо поблизу будівлі Індустріального відділення поліції м. Дніпра). Прибувши на «штрафмайданчик» водій самостійно з'їхав на Автомобілі з евакуатора і припаркував Автомобіль в тому місці де йому сказав поставити Автомобіль працівник «штрафмайданчику». Примірник Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу він віддав своєму керівнику - ФОП Панічкіній О.Ю.
Згідно п. 4 Порядку (в редакції, що діяла на час вчинення відповідних дій) після прибуття евакуатора поліцейський у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, яким належить евакуатор, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу із зазначенням: дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасового затримання та доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; посади, місця роботи, прізвища, імені та по батькові особи, яка приймає рішення про тимчасове затримання і доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку; типу, марки, державного реєстраційного номера, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується і доставляється на спеціальний майданчик чи стоянку; найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи або організації, які доставляють транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, державного реєстраційного номера евакуатора; адреси місця зберігання транспортного засобу; посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. Зазначений акт підписують присутні під час його складання особи: особа, яка прийняла рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, особа, що виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, два свідки, а також водій і страховий комісар у разі їх присутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 8 Порядку затримання про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності - до чергової частини територіального органу Національної поліції. Про тимчасове затримання транспортного засобу боржника поліцейський письмово повідомляє державному виконавцю, приватному виконавцю не пізніше наступного робочого дня з дня затримання із зазначенням місця зберігання транспортного засобу.
Вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника із спеціального майданчика чи стоянки здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі вимоги (абз. 2 п. 12 Порядку затримання).
Представником третьої особи-3 до матеріалів справи додано копію журналу обліку тимчасово затриманих заблокованих або доставлених на спеціальний майданчик чи стоянку) транспортних засобів. Як пояснив представник третьої особи-3 у судовому засіданні, що в 19:40 представнику ДВС було повідомлено про затримання автомобіля. Також, згідно пояснень представника в журналі вказано, що штраф майданчик, куди доставлено транспортний засіб, знаходиться за адресою Осіння, 6 (графа 8) і його було забрано евакуатором, про що зазначено у графі 9, 10.
Представником ДВС у поясненнях від 15.01.2020 зазначено, що він не отримував інформацію про повідомлення про затримання транспортного засобу LEXUS, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до абз. 2 п. 2. Порядку затримання тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським, зокрема, у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно п. 2 Постанови Національній поліції необхідно забезпечити функціонування спеціальних майданчиків і стоянок для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів. В тому числі, дозволити територіальним (у тому числі міжрегіональним) органам Національної поліції для доставляння та зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів укладати договори з державними підприємствами, які належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ або Національної поліції..
За інформацією Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області оператором спеціальних майданчиків є Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» спеціальний майданчик якого розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 6, куди і було доставлено Автомобіль.
09.09.2019 року представник Позивача, адвокат Савенко О.О., відвідав спеціальний майданчик Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 6 і не виявив Автомобіль на спеціальному майданчику. Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків - представника Товариства Савенко О.О. та водія ОСОБА_2 (а.с.36,37)
12.09.2019 представник Позивача, адвокат Савенко О.О., та водій ОСОБА_2 , відвідали спеціальний майданчик Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 6 і знову не виявили Автомобіля. Вказані обставини також підтверджуються показаннями цих свідків. Ухвалою суду від 13.11.2019 було викликано у судове засідання водія ОСОБА_2 для надання пояснень.
10 09.2019 представник Товариства, адвокат Савенко О.О., направив Державному підприємству Міністерства внутрішніх справ «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» адвокатський запит, в якому просив надати наступну інформацію (та документи на її підтвердження)(а.с.47,48):
«Чи перебуває зараз на спеціальному майданчику розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 6 автомобіль марки LEXUS, рік випуску - 2006, номер кузова VIN - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип - легковий універсал - В, колір - чорний (далі - Автомобіль), який згідно Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 19.09.2018 р. було затримано інспектором патрульної поліції та доставлено на спеціальний майданчик за адресою: м. Дніпро, вул. Осіння, 6 ?
Якщо «ні» (не перебуває), то:
чи відбулось вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника із спеціального майданчика державним виконавцем (коли і ким) та/або
фізичне переміщення Автомобіля (коли і куди) на інший спеціальний майданчик ДП МВС «ІНФОРМ-РЕСУРСИ») ?»
10.10.2019 року було отримано відповідь Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» від 01.10.2019 року вих. №1578: «за даними реєстру і журналу обліку зазначений транспортний засіб не приймався для зберігання на спецмайданчики підприємства».
Враховуючи вищевикладене суд вбачає підстави, для задоволення позову з наступних підстав:
Відповідно до пункту 15 Порядку затримання «У разі заподіяння транспортному засобу шкоди під час його транспортування та/або зберігання завдані збитки відшкодовуються за рахунок суб'єкта господарювання, що надає такі послуги, та/або відповідного страхового відшкодування, що здійснюється за правовідносинами обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання, що надає послуги з транспортування та/або зберігання транспортних засобів у разі їх тимчасового затримання.
Спори, пов'язані із шкодою, що заподіяна майну, яке перебуває в тимчасово затриманому транспортному засобі, під час транспортування або зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, розв'язуються в установленому законодавством порядку».
Отже, втратою Автомобіля, що зберігався Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» на спеціальному майданчику за адресою м. Дніпро, вул. Осіння, 6 Позивачу заподіяно збитки.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала».
Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно наданого Позивачем висновку експерта № 14/11/2019, який складено 29.11.2019, ринкова вартість автомобіля марки «LEXUS», модель «RХ 400», рік випуску - 2006, номер кузова VIN - НОМЕР_2 на момент дослідження складає 388 186,40 грн. Автотоварознавче дослідження виконано Дроздовим Ю.В.- атестований судовий експерт (свідоцтво № 544 від 28.09.2001, видане на підставі рішення Центральної експертно- кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, дійсно до 15.12.2020).
За змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.
Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, які стали підставою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.
В силу приписів пунктів 2, 6 частини 1 ст. 3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства віднесено зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, а також справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до цих принципів норми цивільного права забезпечують власникам можливість стабільного (сталого) здійснення власницьких повноважень і правовий захист від дій щодо безпідставного позбавлення особи свого майна, що мають розглядатися як правові засоби утвердження поваги і непорушності права власності.
Загальна засада справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства передбачає правило, за яким кожен учасник цивільних правовідносин при здійсненні своїх суб'єктивних прав не повинен порушувати інтереси інших осіб чи суспільних інтересів (зловживати правом). Саме меті встановлення справедливого і розумного правопорядку повинна слугувати демократична держава.
Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства передбачає встановлення його нормами рівних умов для участі усіх осіб у цивільних відносинах, закріплення можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу, поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з урахуванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вилучення у Позивача майна із-за дій Відповідача порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтю 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка відповідно до статті 5 цього ж Протоколу, є додатковою статтею Конвенції.
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого Протоколу).
Предметом безпосереднього регулювання ст. 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, втручання в право власності добросовісного набувача не може бути правомірним, якщо не буде дотримано принципу пропорційності (балансу суспільних та приватних інтересів). Простіше кажучи, витребування майна в добросовісного набувача можливе лише з одночасним забезпеченням належної компенсації.
Таким чином, враховуючи основоположні принципи цивільного та європейського законодавства добросовісний покупець, у якого вилучено майно, має право на отримання належної компенсації.
В обґрунтування розміру збитків позивач послався на висновок експерта № 14/11/2019 вартість яких складає 388 186,40 грн.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції'з вернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Ст.13 ГПК України зазначає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» ( 01103, м. Київ,, проїзд Військовий б.8, код ЄДРПОУ 32248749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ» ( 49000, м.Дніпро, вул. Короленко, б.44, оф.103, код ЄДРПОУ 35394737) збитки в сумі 388 186,40 гривень та судовий збір в розмірі 5822,80 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 27.01.2020
Суддя С.П. Панна