Ухвала
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 493/1241/19
провадження № 51-363 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Балтського районного суду Одеської області від 02 серпня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року щодо нього.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Положеннями ч. 1 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) передбачено вимоги до касаційної скарги, яка подається в письмовій формі
і в якій зазначаються: 1) найменування суду касаційної інстанції; 2) прізвище, ім'я,
по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу,
а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, що оскаржується; 4) обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; 5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; 6) перелік матеріалів, які додаються.
Проте засуджений у своїй касаційній скарзі не вказав, які саме судові рішення
він просить переглянути в касаційному порядку.
Суд касаційної інстанції звертає увагу засудженого на те, що відповідно
до ч. 1 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. А тому вирок суду щодо ОСОБА_4 , який не переглядався в порядку апеляційної процедури, не може предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Разом із цим, враховуючи положення ч. 6 ст. 399 КПК, ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена
в касаційному порядку.
Підставами для скасування або зміни судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Проте у поданій скарзі не міститься обґрунтування істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і необхідності скасування ухвали суду апеляційної інстанції на підставах, передбачених ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 404, 412, 419 КПК.
Відповідно до 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак касаційна скарга засудженого не місить викладених вимог до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися із вказаною вище статтею.
Допущені порушення перешкоджають суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, як це передбачено ст. 428 КПК.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року щодо нього залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі не усунення недоліків касаційної скарги в установлений строк, вона буде повернута.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3