Постанова
Іменем України
22 січня 2020 р.
м. Київ
справа № 755/12131/17
провадження № 51-3735км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 03 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року задоволено клопотання заступника директора Департаменту - начальника Управління міжнародної правової допомоги Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України.
Визначено, що відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 визнано винуватим вироком Ленінського районного суду міста Володимира Російської Федерації від 4 жовтня 2016 року, передбачена ч. 2 ст.15 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Визначено строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим на підставі вироку Ленінського районного суду міста Володимира Російської Федерації від 4 жовтня 2016 року, - 10 років і 1 місяць позбавлення волі без конфіскації майна.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , подану в інтересах засудженого ОСОБА_7 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року про приведення вироку суду Російської Федерації щодо ОСОБА_7 у відповідність із законодавством України, повернуто.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх доводів зазначає, що його апеляційну скаргу апеляційний суд повернув безпідставно, оскільки не врахував положення ст. 46 КПК України. Вважає, що суд вийшов за межі повноважень, чим безпідставно позбавив його доступу до правосуддя.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав подану скаргу.
Прокурор не заперечував щодо задоволення скарги захисника.
Інші учасники судового провадження було належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, захисником ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року про приведення вироку суду Російської Федерації щодо ОСОБА_7 у відповідність із законодавством України. Суддя апеляційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 повернув.
Із ухвали апеляційного суду вбачається, що рішення про повернення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 було ухвалене на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України з посиланням на те, що апеляційна скарга подана особою, яка не має права її подавати відповідно до вимог ч. 7 ст. 610 КПК України. Окрім того, суддя апеляційного суду зазначив, що захисник долучив ордер на надання правової допомоги, в якому зазначена не конкретна назва апеляційного суду, тобто вказано про те, що договір укладений про надання правової допомоги у неіснуючому Апеляційному суді м. Києва, якому й адресована апеляційна скарга.
Верховний Суд вважає таке рішення апеляційного суду необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до статі 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 7 ст. 610 КПК України, ухвала, постановлена згідно з цією статтею, може бути оскаржена в апеляційному порядку органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором. Тобто захисник як окремий суб'єкт оскарження у змісті цієї норми не вказаний.
Однак, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, серед сторін кримінального провадження з боку захисту чинний закон передбачає таких суб'єктів: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники
За суттю свого процесуального становища особа, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, є засудженим, адже стосовно такої особи в контексті цього питання існує чинний обвинувальний вирок суду.
У ч. 4ст. 46 КПК України закріплено, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.
Вказані вище норми стосуються можливості захисника користуватися процесуальними правами підозрюваного та обвинуваченого. Щодо такої ж можливості стосовно процесуальних прав засудженого зазначене положення КПК України окремої вказівки також не містить.
Але відповідно до ч. 3 ст. 43 КПК України, виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтею 42 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України, обвинувачений, крім іншого, має право мати захисника та отримувати правову допомогу захисника.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 393 КПК України апеляційну скаргу має право подати, крім інших, захисник.
Таким чином, комплексний аналіз указаних вище норм закону, вказує, що висновок апеляційного суду про те, що захисник особи, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, не має права подати в інтересах такої особи апеляційну скаргу, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.
Окрім того, колегія суддів не погоджується з висновком судді апеляційного суду про те, що захисником поданий неналежний документ, а саме ордер на підтвердження своїх повноважень, оскільки у ньому неправильно вказаний суд, в якому повинна надаватися правова допомога.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року було ліквідовано Апеляційний суд м. Києва та Апеляційний суд Київської області і утворено Київський апеляційний суд у відповідному апеляційному окрузі. Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 03 жовтня 2018 року Київський апеляційний суд розпочав свою діяльність з офіційного оголошення в газеті «Голос України» про початок роботи новоутвореного суду.
Тому зазначення в ордері про те, що договір укладений про надання правової допомоги в Апеляційному суді м. Києва, а не в Київському апеляційному суді, не є достатньою підставою для повернення поданої апеляційної скарги захисника.
Із огляду на викладене, ухвала судді суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу судді Київського апеляційного суду від 03 липня 2019 року про повернення апеляційної скарги скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3