Ухвала від 27.01.2020 по справі 163/1464/19

Ухвала

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 163/1464/19

провадження № 61-1774ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 17 жовтня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором в розмірі 11 440,08 грн.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 17 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року, у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПиватБанк», в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення, та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову в даній справі становить 11 440,08 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200 грн).

Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.

Доводів, які б свідчили про необхідність відкриття касаційного провадження в малозначній справі заявником не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages PrestationsServicesv. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla GomezdelaTorrev. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

З урахуванням вказаного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подано касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

З наведених обставин не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статті 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 17 жовтня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 27 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Воробйова

Попередній документ
87179153
Наступний документ
87179155
Інформація про рішення:
№ рішення: 87179154
№ справи: 163/1464/19
Дата рішення: 27.01.2020
Дата публікації: 28.01.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (27.05.2020)
Результат розгляду: Відмовлено
Дата надходження: 28.04.2020
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором