Ухвала
27 січня 2020 року
м. Київ
справа № 570/4501/15-ц
провадження № 61-1629ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 , стягувач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», боржник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Рівненський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, Акціонерне товариство «Оксі Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп», про заміну сторони виконавчого провадження,
16 січня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у вищевказаній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки заявником не надано доказів сплати судового збору, або документів, які б свідчили про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
У касаційні скарзі заявник помилково посилається на те, що сплата судового збору Законом України «Про судовий збір» не передбачена.
Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», і в цьому переліку відсутні скарги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби. Водночас у частині другій статті 4 вказаного Закону не встановлено ставки судового збору за подання скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.
Проте підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»встановлено ставку судового збору за подання фізичною особою до суду апеляційної і касаційної скарг на всі ухвали суду без винятку - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 (провадження № 12-66гс18).
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102,00 грн.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 420,40 грн (2 102,00 грн ? 0,2).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 28 лютого 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак