Справа № 947/27913/19
Провадження № 2-о/947/51/20
24.01.2020 року
Київський районний суд м. Одеси
У складі судді Калашнікової О.І.
При секретарі Шеховцевій О.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 , заінтересована особа - Одеська міська Рада про встановлення факту, що має юридичне значення,
Встановив,
Заявник звернувся до суду з вимогами ухвалити рішення, яким встановити факт що має юридичне значення, а саме, що він - ОСОБА_1 проживав однією сім'єю разом з падчеркою ОСОБА_2 з 1990 року по день смерті падчерки - ІНФОРМАЦІЯ_1 , стверджуючи, що встановлення цього факту йому - ОСОБА_1 необхідно для оформлення права на спадщину, що відкрилась після смерті падчерки.
Ухвалою суду від 13.11.2019 року відкрите провадження по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
В судовому засіданні заявник свої вимоги підтримав і пояснив, що встановлення цього факту йому необхідно для оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті падчерки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 1990 року. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою ОСОБА_3 . Сім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 проживала в квартирі АДРЕСА_1 . 8 червня 1995 року управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради видало ОСОБА_1., ОСОБА_3 і ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 23.11.2004 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері - на 1\12 частину квартири.
ОСОБА_2 була інвалідом 1- групи внаслідок психічного захворювання і рішенням Київського райсуду м. Одеси від 03.11.1995 року була визнана недієздатною особою. 19 квітня 1996 року рішенням виконкому Київської райради народних депутатів ОСОБА_4 В. було призначено опікуном недієздатної ОСОБА_2 .
Після смерті падчерки ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса. В прийнятті заяви ОСОБА_1 нотаріус відмовив з тих підстав, що ОСОБА_1 не надав доказів родинних відносин зі спадкодавцем. Заявник, посилаючись на положення ст.1264ЦК України, звернувся до суду з цим позовом і доводить, що з 1990 року по день смерті падчерки вони проживали в одній квартирі, однією сім'єю, він - ОСОБА_1 утримував і піклувався про падчерку, яка за станом здоров'я потребувала постійного стороннього догляду.
Представник заінтересованої особи - Одеської міської ради до суду не з'явився, про дату, час і місце слухання справи сповіщений, за заявою ОСОБА_1 пояснень не надав.
Суд дослідив надані заявником докази і наведені доводи і дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з пунктами 2,21, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Статтею 3 СК України визначено, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, незаборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.
Членів сім'ї пов'язують взаємні права та обов'язки. Ця ознака є найбільш вагомою для юридичного визначення поняття сім'ї.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.99 №5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Надані заявником письмові докази свідчать, що з 1990 року ОСОБА_1 проживав однією сім'єю з дружиною - ОСОБА_3 до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 і з падчеркою - ОСОБА_2 - до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такими доказами є: довідки про склад сім'ї і реєстрацію, видані КП ЖКС «Чорноморський»; рішення Київського райсуду м. Одеси від 03.11.1995 року про визнання недієздатною особою ОСОБА_2 , рішення виконкому Київської райради м. Одеси №373 від 19.04.1996 року «Про призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_2 »; медичні документи за 2015 рік щодо стану здоров'я ОСОБА_2 , квитанції і чеки на придбання ОСОБА_1 ліків для ОСОБА_2 ; документи, що підтверджують витрати ОСОБА_1 на поховання ОСОБА_2 . Ці докази підтверджують, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були пов'язані одним побутом, внаслідок стану здоров'я ОСОБА_2 усі обов'язки щодо її утримання, піклування про неї виконував ОСОБА_1 .
У даному випадку факт, що підлягає встановленню, має юридичне значення, тому як від встановлення цього факту залежить виникнення права у заявника на спадщину, що відкрилась після смерті падчерки. Встановлення даного факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документи, які посвідчують факт, що має юридичне значення.
Керуючись ст.ст. 293-294, 315-319 ЦПК України, суд
Вирішив
Встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , 1944 року народження і ОСОБА_2 , 1956 року народження в квартирі АДРЕСА_1 з 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 - день смерті ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене в Одеський апеляційний суд через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Калашнікова О. І.