Справа № 755/18050/19
Провадження №3/755/118/20
"24" січня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріал, який надійшов від Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, паспорт НОМЕР_1 , виданий Оболонським РУМВС України у м. Києві 30.07.2002, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серія ГР 186409 про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 28 жовтня 2019 року приблизно о 13:30 год. вчинила домашнє насильство психологічного характеру у відношенні співмешканця гр. ОСОБА_2 , а саме: вчинила сварку, ображала словесно.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суд приходить наступного.
З диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП убачається, що Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, передбачають адміністративну відповідальність.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як убачається з письмових пояснень гр. ОСОБА_2 , останній зазначив, що ОСОБА_1 є його співмешканкою, та 28.10.2019 за місцем їх проживання за адресою: АДРЕСА_2 , остання в ході розпочатого конфлікту вживала нецензурну лайку, кричала, ображала його словесно.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , прихожу до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 убачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушень, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Крім того, суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
В порядку ч.5 ст. 283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 33-35, ч. 2 ст. 173-2, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок (отримувач коштів УК у Дніпр.р-ні/Дніпров.р-н/22030101, код за ЄДРПОУ 38012871, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA478999980313141206000026005, код класифікації доходів бюджету 22030101).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя: