Справа № 569/10610/19
провадження № 2/570/605/2020
27 січня 2020 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
з участю секретаря судового засідання Кмін В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.С.Петлюри, 10) матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
оскільки суд під моїм головуванням закрив провадження у цій справі, а вказане рішення скасоване в апеляційному порядку, мною 27 січня 2020 року заявлений самовідвід.
Враховуючи достатність доказів для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати особисті пояснення учасників справи, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розглянути заяву про самовідвід у їх відсутність та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд прийшов до таких висновків.
Покликаючись на порушення відповідачем Конституції України та вимог ЗК України, позивач у поданій 30 травня 2019 року до Рівненського міського суду Рівненської області позовній заяві просить визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо відмови у прийнятті на свій баланс належних на праві колективної власності членам бувшого садівно-городнього кооперативу "Білокриничний" 2.2 га земель загального користування та зобов'язати його прийняти їх на свій баланс та припинити право власності у зв'язку з добровільною відмовою власника землі на користь територіальної громади.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2019 року закрито провадження у справі. Ухвалою Рівненського апеляційного судувід 16 січня 2020 року дану ухвалу скасовано і справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
П.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…». Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Згідно ч.2 ст.36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст.37 цього Кодексу, п.1 ч.1 якої не допускає повторну участь судді у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування ухвали про закриття провадження у справі. У ч.1 ст.39 ЦПК України вбачається, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. Відповідно до вимог ч.1, 2, 8 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Не заявивши самовідводу, прийнявши до свого провадження та розглянувши зазначену справу, суддя порушить правила відводу (самовідводу), оскільки їй було достеменно відомо про вказані обставини. Зазначені дії судді, на думку сторін, у своїй сукупності можуть свідчити про порушення їх прав на безсторонній, неупереджений та законний розгляд справи, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя призводить до порушення правил щодо складу суду.
Вважаючи самовідвід обгрунтованим, оскільки зазначені у ній обставини виключають можливість розгляду справи даним складом суду, а також звільнення від обов'язку надання інших доказів, суд підлягає самовідводу.
Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку окремо від рішення суду визначені ч.1 ст.353 ЦПК України, якою не передбачено оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду такої ухвали. Відповідно до п.4 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Згідно з ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Разом з тим, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, позбавлення за даних обставин права на апеляційне оскарження є фактично порушенням принципів рівності всіх перед законом і судом та доступу до правосуддя.
З огляду на викладене, керуючись ст.37 ЦПК України, суд
задоволити самовідвід судді Кушнір Н.В. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Передати до канцелярії Рівненського районного суду Рівненської області для передачі її до провадження іншого судді в порядку ст.33 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Кушнір Н.В.