Справа № 736/1431/19
Номер провадження 2-а/736/4/20
27 січня 2020 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Чурупченка М.І.,
за участю секретаря - Макуха О.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача Головного управління Держгеокадастру - Бойко Т.М.,
відповідача - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду справу в порядку Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 , залученої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Корюківська міська рада Чернігівської області, про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності та скасування постанови,-
15 вересня 2019 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідачів та просив визнати протиправними дії провідного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах та м. Новгород-Сіверський ОСОБА_2. по притягненню його до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення №314-ДК/0177По/05/01/-19 від 04 вересня 2019 року про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, закрити дану адміністративну справу за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, а також стягнути з відповідачів понесені ним витрати на юридичну допомогу.
Свої вимоги мотивує ти, що він є підприємцем та згідно рішення 2012 року Корюківської міської ради, для ведення підприємницької діяльності, йому міською радою були передані в оренду терміном на 5 років дві малі архітектурні форми, заасфальтований майданчик та танцювальний майданчик, які перебувають в міській комунальній власності. На підставі рішення, був складений акт прийому-передачі вищезазначеного комунального майна, яким міська рада передала йому зазначене в договорі оренди майно.
Додатковою угодою від 2017 року між ним та Корюківською міською радою оренда продовжена по 17 серпня 2022 року.
04 вересня 2019 року по місцезнаходженню орендованого ним комунального майна прибули посадові особи по контролю за використанням земель та провівши перевірку відповідач ОСОБА_2 вручила йому протокол та постанову про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП від 04 вересня 2019 року, так як самовільно він зайняв земельні ділянки під орендованим майном та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
З даною постановою він не згоден, та вважає, що вона складена відносно нього безпідставно, тому звернувся до суду з даного приводу про оскарження даної постанови.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Бойко Т .М. заперечила проти заявлених вимог та просила відмовити у їх задоволенні за безпідставністю, про що також вказала і у відзиві на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні 19.11.2019 заперечила проти заявлених вимог, а в подальшому до суду не прибула, бо звільнилась з займаної посади.
Від залученої третьої особи, Корюківської міської ради в судове засідання подано письмову заяву про слухання справи без їх участі, в рішенні покладаються на розсуд суду.
По справі встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем, основним видом його економічної діяльності є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2013 року. Згідно рішення №104 від 17 травня 2012 року виконавчого комітету Корюківської міської ради Чернігівської області, для ведення підприємницької діяльності, позивачу ОСОБА_1 міською радою були передані в оренду терміном на 5 років малі архітектурні форми, заасфальтований майданчик та танцювальний майданчик по вул. Вокзальна, 8-Б м. Корюківка, які перебувають в міській комунальній власності. На підставі вищезазначеного рішення, між ним та Корюківською міською радою Чернігівської області в особі міського голови, був укладений та нотаріально посвідчений 17 серпня 2012 року договір оренди, яким йому передано в строкове (на 5 років) платне користування комунальне майно, яке належить до комунальної власності Територіальної громади м. Корюківка, в особі Корюківської міської ради та знаходиться за адресою: м. Корюківка, вул. Вокзальна, Чернігівської області, а саме наступне майно: танцювальний майданчик, майданчик асфальтований 1, майданчик асфальтований 2, мала архітектурна форма 1, мала архітектурна форма 2. 17 серпня 2012 року ним та Корюківською міською радою Чернігівської області в особі міського голови, був складений акт прийому-передачі вищезазначеного комунального майна, яким міська рада передала йому зазначене в договорі оренди майно.
Додатковою угодою, яка укладена 17 серпня 2017 року між позивачем та Корюківською міською радою Чернігівської області в особі міського голови, дія Договору оренди від 17 серпня 2012 року була продовжена на той самий термін - по 17 серпня 2022 року включно.
04 вересня 2019 року по місцезнаходженню орендованого позивачем комунального майна прибули посадові особи, які провівши перевірку використання ним земельних ділянок під орендованим майном вручили йому постанову №314-ДК/0177По/05/01/-19 від 04 вересня 2019 року, яка винесена на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2019 року №314-ДК/0201ПТ/04/01/-19. Відповідно до змісту даної постанови, позивач порушив вимоги ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, бо самовільно використовує дві земельні ділянки на території Центрального міського парку (парк «Дружби») по вул. Вокзальна, м. Корюківка під танцювальним майданчиком площею 0,1054 га., та під об'єктом нерухомого майна площею 0,0446 га., при цьому будь-які рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання в оренду даних земельних ділянок відсутні, що свідчить про факт зайняття ним даних земельних ділянок, тому провідний спеціаліст Мотчана Н .Ф. вважає, що за такі порушення передбачена відповідальність за ст.53-1 КУпАП, таким чином визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 53-1 КУпАП, дійсно передбачає адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки. Складена провідним спеціалістом ОСОБА_2 постанова №314-ДК/0177По/05/01/-19 від 04 вересня 2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП базується на недостовірних даних та на суб'єктивній думці посадової особи-автора постанови, дана думка не підтверджена будь-якими конкретними доказами, тому постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності провідний спеціаліст викладає в постанові неточні відомості, вказуючи, що «на даний час ФОП ОСОБА_1 використовує дві земельні ділянки на АДРЕСА_1 під танцювальним майданчиком площею 0,1054 га. та під об'єктом нерухомого майна площею 0,0446 га.».
Згідно ч.2 ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюються тимчасово, без улаштування фундаменту.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державною реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ст.4 вказаного Закону, об'єкти нерухомого майна мають бути капітального типу, а не тимчасовими, що є характерним для малих архітектурних форм і тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, визначення яких міститься в статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому провідний інспектор виклав неналежну інформацію у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, бо на вказаних земельних ділянках відсутні об'єкти нерухомого майна, а розміщені лише малі архітектурні форми.
Притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у постанові вказано, що ним порушені вимоги: ст.125 Земельного кодексу України, яка вказує, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; ст.126 Земельного кодексу України, яка вказує, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Вищезазначені норми законодавства регулюють лише питання виникнення відповідного права на земельну ділянку та регулюють порядок оформлення такого права, даних норм законодавства позивач не порушував, самовільно земельні ділянки він не займав. Механізм встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності врегульовано «Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» затвердженим наказом №244 від 21.11.2011 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за №1330/20068 (далі «Порядок»).
Відповідно до п.2.1 «Порядку», підставою для встановлення тимчасової споруди є паспорт прив'язки, для виготовлення якого, підприємець подає до відповідного органу містобудування заяву та документи перелічені в п.2.3 «Порядку», а саме: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування тимчасових споруд, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів тимчасової споруди з прив'язкою до місцевості, при цьому в абзаці 4 п.2.3 «Порядку» вказано, що зазначений перелік є вичерпним, серед них немає правовстановлюючих документів на землю, тому, можна зробити висновок, що відсутність таких документів не є перешкодою для встановлення тимчасової споруди.
В той же час, вищевказаний «Порядок» регулює саме механізм встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, і діє він у випадку, коли б він (позивач) виявив бажання встановити свої тимчасові споруди на земельній ділянці громади маючи на меті використовувати їх для провадження підприємницької діяльності. Але ОСОБА_1 не встановлював тимчасові споруди на земельних ділянках, ці малі архітектурні форми позивачу не належать, вони були встановлені Корюківською міською радою і належать саме їй, на підставі рішення №104 від 17 травня 2012 року виконавчого комітету Корюківської міської ради Чернігівської області та нотаріально посвідченого 17 серпня 2012 року договору оренди, який укладений між ним та Корюківською міською радою, ці малі архітектурні форми були передані позивачу в оренду для ведення підприємницької діяльності.
Вказане в договорі оренди комунальне майно, а саме: танцювальний майданчик, майданчик асфальтований 1, майданчик асфальтований 2, мала архітектурна форма 1, мала архітектурна форма 2, згідно Договору оренди, належить Корюківській міській раді, дане комунальне майно розміщене на землях Територіальної громади м. Корюківка, Корюківської міської ради, за таких обставин укладення додаткового договору оренди земельних ділянок під цими об'єктами не передбачено а ні нормами законодавства, а ні умовами Договору оренди посвідченого нотаріально 17 серпня 2012 року.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Всі вищевказані обставини пройшли поза увагою при розгляді адміністративної справи провідним спеціалістом. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, вказані обставини не встановлювались.
Вислухавши учасників по справі, дослідивши надані матеріали, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, отже, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення №314- ДК/0177По/05/01/-19 від 04 вересня 2019 року є протиправною і підлягає скасуванню.
Оскільки позов задовольняється на користь позивача, тому з відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, підлягає стягненню понесені позивачем витрати на юридичну допомогу згідно акту виконаних робіт та квитанції.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 251, 268, 283, 284, 287 - 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 9, 90, 229, 245, 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №314-ДК/0177По/05/01/-19 від 04 вересня 2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 - 800 (вісімсот) грн. 00 коп. витрат понесених ним на юридичну допомогу при зверненні з позовом до суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 286 ч.4 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Корюківський районний суд Чернігівської області.
Суддя М. І. Чурупченко