23 січня 2020 року м.Херсон
Номер справи: 766/13264/18
Номер провадження: 22-ц/819/61/20
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я.,
суддів:Воронцової Л.П.,
Полікарпової О.М.,
за участю секретаряШибінської А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В.В. від 03 липня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
У липні 2017 року позивач звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що 02.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (в подальшому перейменованим в Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 12.2.6-26.
З метою виконання зобов'язань позичальника, 02.04.2008 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 02-23-12.2.6.-26-664, відповідно до умов якого останні передали банку в іпотеку нежитлові приміщення, загальною площею 101,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та згідно звіту про експертну оцінку ринкової власності нежитлової нерухомості від 01.06.2018 року предмет іпотеки оцінено в 1 248 989,99 грн.
Свої зобов'язання за договором ОСОБА_1 не виконував, в результаті чого станом на 24.05.2018 року утворилась заборгованість за кредитом у сумі 164 999,38 дол. США та заборгованість за відсотками в сумі 217 984,64 дол. США, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Враховуючи викладене, позивач з урахуванням уточнень просив:
- в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 12.2.6-26 від 02.04.2008 року, яка станом на 24.05.2018 року становить 488 777,73 доларів США та складається з: заборгованості за кредитом - 164 999,38 дол. США; заборгованості за відсотками - 217 984,64 дол. США; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 45 948,18 дол. США; пені за несвоєчасне повернення відсотків - 59 845,53 дол. США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлові приміщення загальною площею 101,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;
- стягнути солідарно з відповідачів витрати про сплаті судового збору в сумі 18 734,84 грн.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03 липня 2019 року в задоволені позову Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Загоруйко Г.А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Зазначив, що звернувшись у вересні 2009 року з позовом про дострокове повернення кредиту, позивач змінив порядок, умови і строк дії кредитного договору та на підставі чинного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 жовтня 2009 року настав строк виконання договору в повному обсязі. Таким чином, з цього часу почався трирічний відлік загального строку позовної давності, у зв'язку з чим станом на дату звернення позивача з даним позовом, строк позовної давності щодо його подачі сплив.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року заяву адвоката Шевцова Олега Сергійовича, який діє від імені Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про заміну сторони, - задоволено. Залучено до участі у справі № 766/13264/18 правонаступника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Акціонерне товариство «Альфа-Банк».
У ході апеляційного розгляду адвокат Шевцов О.С., який діє від імені Акціонерного товариства «Альфа-Банк», апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» підтримав, просить її задовольнити. Пояснив, що договір про надання кредиту не припинив свою дію, а тому строк позовної давності по тілу кредиту та по відсоткам не пропущено. Окрім того, позовна давність до щомісячних платежів, строк оплати яких не настав, не спливла. Зазначив, що в банківській системі АТ «Альфа-Банк» (правонаступника АТ «Укрсоцбанк») в програмі «Alfa Collection» є запис про те, що вказане вище рішення Третейського суду скасовано, окрім того, за попередньою інформацією від ОСОБА_1 були заяви щодо пролонгації кредитних відносин та відстрочки виконання.
Адвокат Загоруйко Г.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , проти задоволення апеляційної скарги заперечив, підтримав свій відзив, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Звернув увагу суду, що строк позовної давності пропущений, заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності подано в суді першої інстанції. Окрім того, на момент розгляду даної справи при вирішенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки по кредитному договору № 12.2.6-26 від 02.04.2008 року, за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» вчинено виконавчий напис від 12.05.2017 року про звернення стягнення на предмет іпотеки за тим же договором і даний позов дублював ті самі вимоги. Звертає увагу суду на те, що банк безпідставно посилається на скасування рішення Третейського суду, яким було змінено строк виконання зобов'язання. Будь-яких доказів переривання строку позовної давності - банком не надано. Надав орієнтовний розрахунок судових витрат.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надіслані на її адресу судові повістки повернулись без вручення з відміткою про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що вважається належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка до суду апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 509, ст. 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 575 ЦК України та ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Статтею 266 ЦК України закріплено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Суд першої інстанції у зв'язку зі зміною рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07.10.2009 року строку виконання договору кредиту від 02.04.2008 року в повному обсязі і припиненням нарахування, передбачених договором процентів, дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заявленої у позові заборгованості. Однак, з таким висновком не можна повністю погодитись.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.04.2008 року між ВАТ Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12.2.6-26, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 165 000,00 доларів США зі сплатою 13,5 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору, та порядком повернення кредиту рівними частинами в сумі 1527,00 доларів США, не пізніше 01 числа кожного місяця, починаючи з 01.04.2009 року, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01.04.2018 року (а.с.23-27).
В якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним кредитним договором, 02.04.2008 року між ВАТ Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк - іпотекодержателем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - іпотекодавцями, укладено іпотечний договір № 02-23-12.2.6-26-664, згідно умов якого іпотекодавці передали іпотекодержателю в іпотеку належне їм в рівних частках на праві спільної часткової власності нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 101,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 1 044 623 грн, що еквівалентно 206 856,04 доларів США (а.с.35-36).
Згідно чинного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 жовтня 2009 року в справі № 1098/19 позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 1 438 635,25грн. та третейський збір в сумі 14 786,35 грн.
Вказаним рішенням Третейського суду встановлено, що 02.04.2008 року між ВАТ Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12.2.6-26, за умовами якого позичальник отримав кредит в сумі 165 000,00 доларів США зі сплатою 13,5 процентів річних зі щомісячним погашенням заборгованості рівними частинами згідно графіку встановленому договором; 02.04.2008 року між ВАТ Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 02-23-12.2.6-26-665, за яким остання зобов'язалась відповідати солідарно за виконання ОСОБА_1 за вищевказаним договором кредиту. Окрім того, встановлено, що ОСОБА_1 згідно зазначеного договору отримав кредитні кошти в сумі 165 000 доларів США та свої зобов'язання по погашення кредиту не виконав, у зв'язку з чим станом на 29 липня 2009 року виникла заборгованість в сумі 1 438 635,25 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 158 888 доларів США, що еквівалентно 1 221 864,61 грн; заборгованості за відсотками - 1 794,37 дол. США, що еквівалентно 13 798,88 грн; простроченої заборгованості за кредитом - 6 111,38 дол. США, що еквівалентно 46 997,12 грн; простроченої заборгованості за відсотками - 18 686,17дол. США, що еквівалентно 143 698,55 грн; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 1 607,36 грн та пені за відсотками - 10 668,72 грн (а.с. 82-83).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.09.2010 року в справі № 6-1467/2010 заяву ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого Третейського суду - задоволено. Видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07.10.2009 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 1 438 635,25 грн заборгованості та 14 786,35 грн витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом (а.с. 81).
На підставі вказаної чинної ухвали суду від 06.09.2010 року, Дніпровським районним судом м. Києва 14.10.2010 року видано виконавчий лист (а.с. 81).
Таким чином, банк, звернувшись у 2009 року до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків про дострокове стягнення заборгованості за договором кредиту № 12.2.6-26 від 02.04.2008 року змінив строк виконання зобов'язання та повернення кредиту в повному обсязі.
Отже, відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк виконання зобов'язань за договором кредиту змінився та виник обов'язок сплатити всю суму заборгованості по тілу, відсотках та неустойку на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07.10.2009 року та ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 06.09.2010 року.
Згідно положень ст. 266 ЦК України у зв'язку зі спливом позовної давності до основного зобов'язання, позовна давність спливла і до додаткової вимоги, а саме - до вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поданий 09.07.2018 року позов про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 12.2.6-26 від 02.04.2008 року задоволенню не підлягає у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Позивачем не доведено, а судом не встановлено переривання цього строку. За клопотанням банку, суд апеляційної інстанції надсилав запити до відділів державної виконавчої служби, в яких на виконанні перебував виконавчий лист № 6-1467/2010, виданий 14.10.2010 року Дніпровським районним судом м. Києва на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 06.09.2010 року в справі № 6-1467/2010, на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07.10.2009 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 1 438 635,25 грн заборгованості та 14 786,35 грн витрат, пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом. У відповідь на запити, ВДВС не надали жодних відомостей про вчинення боржниками дій, які б свідчили про переривання строку позовної давності.
Згідно відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження, де стягувач ПАТ «Укрсоцбанк», а боржники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завершені, що також підтверджується відповіддю Суворовського РВ ДВС у м. Херсоні від 11.01.2020 року, наданого в ході апеляційного розгляду (а.с. 201).
Доводи скарги про те, що не спливла позовна давність до щомісячних платежів, строк оплати яких не настав, - безпідставні з огляду на існування чинного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 жовтня 2009 року в справі № 1098/19 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 12.2.6-26 від 02.04.2008 року, яким змінено строк виконання зобов'язання. Окрім того, на виконання вказаного рішення ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2010 року, яка набрала законної сили, постановлено видати виконавчий лист.
Посилання скаржника на те, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 07 жовтня 2009 року в справі № 1098/19 «за певною інформацією» скасовано, - колегією суддів до уваги не приймається, оскільки на підтвердження вказаної обставини позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів.
Разом з тим, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов'язання не припиняється. Вказане узгоджується з правовими позиціями, викладеними постановами Верховного суду від 23 січня 2018 року в справі № 760/16916/14-ц та від 11 вересня 2019 року в справі № 201/13602/16-ц.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним судом України у постанові від 15 травня 2017 року у справі № 6-786цс17 якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов'язання за кредитним договором і, відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку».
Із вказаного вбачається, що основне зобов'язання за кредитним договором та додаткове за іпотечним договором не можна вважати припиненими.Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов'язку, що не виключає позасудового врегулювання згідно умов договору.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги банку про те, що договір кредиту не припинив свою дію - заслуговують на увагу. Колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки частково заявлені обґрунтовано, однак сплив строк позовної давності, тому рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову за безпідставністю підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в зв'язку зі спливом строку позовної давності.
У даному випадку позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим його вимоги не підлягають задоволенню.
Окрім того, на час звернення банку до суду із даним позовом та на час вирішення спору мало місце вчинення 12 травня 2017 року за реєстровим № 6615 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем виконавчого напису про звернення стягнення на нежитлові приміщення, загальною площею 101.4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками яких є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з приводу цієї ж заборгованості за договором № 12.2.6-26 від 02.04.2008 року, тобто даним позовом, поданим у липні 2018 року, дублювалось звернення стягнення.
На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», - задовольнити частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 липня 2019 року, - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду.
Дата складання повного судового рішення 27 січня 2020 року.
Головуючий П.Я.Ігнатенко
Судді: Л.П.Воронцова
О.М.Полікарпова