Єдиний унікальний номер 741/1123/19
Провадження № 2/741/142/20
м. Носівка 22 січня 2020 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Олійник Ю.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на 1/3 частину належного йому житлового будинку АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв він (позивач) та його мати (дружина ОСОБА_2 ) - ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він (позивач) прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 . Нотаріус відмовив йому (позивачу) у видачі свідоцтв про право на спадщину.
ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на:
- 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ;
- 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 .
У судове засідання позивач та його представник - адвокат Яцун В.М. не з'явилися, представник подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі та участі позивача.
У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення та просить розгляд справи проводити без участі їх представника.
Суд проводить підготовче засідання у відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідачі визнали позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
З копії свідоцтва про право власності від 27 грудня 1999 року (а.с. 9) вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_2 на праві приватної власності зареєстрований за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 4).
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 за життя заповіту не складав, спадкова справа після його смерті не заводилася, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 29; 31-33).
Таким чином, спадкоємство після смерті ОСОБА_2 здійснюється за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 року № 18/5, встановлено, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути, крім іншого, довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , як спадкоємці першої черги за законом (дружина та син відповідно), після смерті ОСОБА_2 фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, безпосередньо перед його смертю проживали та були зареєстровані разом із ним в АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про одруження (а.с. 6), про народження (а.с. 7) та копією довідки виконавчого комітету Носівської міської ради Чернігівської області № 245 від 19 лютого 2019 року.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 визнаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , успадкували після його смерті по 1/6 частині житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5).
У судовому засіданні встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_1 прийняв її син - ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом, 10 листопада 2017 року та 8 лютого 2019 року на його ім'я були видані свідоцтва про право на спадщину за законом, підтверджується копією спадкової справи № 413/2012 до майна померлої ОСОБА_1 (а.с. 35-41).
У судовому засіданні встановлено, що нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину спадкового житлового будинку, яка належала ОСОБА_2 та була успадкована ОСОБА_1 та ОСОБА_1 після його смерті, у зв'язку із тим, що свідоцтво про право власності на житловий будинок було видане на ім'я ОСОБА_2 після його смерті, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 332/02-31 від 11 травня 2019 року (а.с. 15).
З матеріалів справи вбачається, що на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація (а.с. 11-13).
Проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 200, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право власності на:
-1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 94,1 кв. м, житловою площею 43,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 94,1 кв. м, житловою площею 43,4 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв