Справа №127/1763/20
Провадження №1-кс/127/892/20
24 січня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чигирин, Чигиринського району Черкаської області, українця, непрацюючого, вдівця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,-
Старший слідчий СВ Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 , 23.01.2020 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 . Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений спосіб, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час вступив в злочинну змову із невстановленими слідством особами для вчинення шахрайських дій, що направлені на заволодіння грошовими коштами та золотими прикрасами у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізовуючи дану попередню змову та спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами та золотими прикрасами, 17 січня 2020 року, о 22 год. 30 хв. невстановлена досудовим розслідуванням жінка зателефонувала до ОСОБА_8 та, видаючи себе за невістку потерпілої, а саме ОСОБА_9 , повідомила, що потрапила у дорожньо-транспортну пригоду і їй терміново потрібні грошові кошти. Далі по телефону почала говорити інша невстановлена слідством особа чоловічої статі, яка представилась працівником поліції на ім'я ОСОБА_10 . Даний чоловік повідомив потерпілій, що її невістка потрапила у дорожньо-транспорту пригоду, а саме збила жінку, яка знаходиться у тяжкому стані у лікарні. Також невстановлена слідством особа повідомила, що для позитивного вирішення ситуації необхідно надати грошові кошти в сумі 5 тисяч Євро.
На це ОСОБА_11 , будучи введеною в оману, відповіла, що в неї в наявності є лише 51 тисяча гривень. У відповідь особа, яка представлялася ОСОБА_12 , повідомила, щоб вона збирала всі наявні гроші та вироби з золота. В подальшому даний невстановлений слідством чоловік повідомив ОСОБА_11 , що вищевказані грошові кошти та золоті прикраси потрібно передати довіреній особі, яка прийде за адресою проживання ОСОБА_11 , а саме:
АДРЕСА_3 , на що остання в ході телефонної розмови також погодилась. Після того, як невстановлена досудовим розслідуванням особа домовилась з ОСОБА_11 про зустріч та передачу коштів та золотих прикрас, ОСОБА_4 , діючи узгоджено з невстановленими слідством особами, згідно заздалегідь розробленого плану, направився до місця проживання потерпілої з метою заволодіння грошовими коштами та золотими прикрасами.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи з метою незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, 18.01.2020 приблизно о 00.15 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , під приводом передачі працівникам поліції грошових коштів, усвідомлюючи, що ОСОБА_11 є особою похилого віку, отримав від останньої грошові кошти, які лежали на столі в кімнаті, в сумі 51 000 гривень та вироби з жовтого металу, а саме ланцюжок вагою 4 г., кулон з зображенням Божої матері та хрестик вагою 2 г, вартість яких не встановлена.
Забравши грошові кошти та вироби з жовтого металу, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
В подальшому ОСОБА_4 разом із невстановленими слідством особами розпорядились отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 51 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, ОСОБА_4 , попередньо вчинивши 18.01.2020 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, у невстановлений спосіб, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час вступив в злочинну змову із невстановленими слідством особами для вчинення шахрайських дій, що направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Реалізовуючи цю попередню змову та спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, 19 січня 2020 року, приблизно о 02 год. 00 хв. невстановлений досудовим розслідуванням чоловік зателефонував до ОСОБА_13 та представився працівником поліції на ім'я ОСОБА_10 і повідомив, що її зять потрапив у дорожньо-транспорту пригоду, а саме збив жінку, яка знаходиться у тяжкому стані у лікарні м. Вінниці. При цьому чоловік повідомив, що її зять також постраждав та отримав тілесні ушкодження. Також, невстановлена слідством особа повідомила, що для позитивного вирішення ситуації необхідно надати грошові кошти. В ході розмови потерпіла повідомила, що в неї наявні грошові кошти, а 16800 грн., 2350 доларів США та 1390 Євро.
В подальшому невстановлений чоловік повідомив ОСОБА_13 , що вищевказані грошові кошти потрібно передати довіреній особі, яка прийде за адресою проживання ОСОБА_13 , а саме: АДРЕСА_4 , на що остання в ході телефонної розмови також погодилась. Після того, як невстановлена досудовим розслідуванням особа домовилась з ОСОБА_13 про зустріч та передачу коштів, ОСОБА_4 , діючи повторно, узгоджено з невстановленою слідством особою, згідно заздалегідь розробленого плану, направився до місця проживання останньої з метою заволодінню грошовими коштами.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи повторно, з метою незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, 19.01.2020 приблизно о 02.00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , під приводом передачі працівникам поліції грошових коштів, усвідомлюючи, що потерпіла є особою похилого віку, отримав від ОСОБА_13 з рук в руки грошові кошти в сумі 16 800 грн., 2350 доларів США, що еквівалентно 56 611,5 грн. згідно курсу НБУ станом на 19.01.2020, 1390 Євро, що еквівалентно 37391 грн., таким чином заволодівши ними, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник.
В подальшому ОСОБА_4 разом із невстановленою слідством особою розпорядились грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 110 802,5 грн., що у 105 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 2 ст. 185 КК України належить до значної шкоди.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , попередньо вчинивши 18.01.2020 та 19.01.2020 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України, у невстановлений спосіб, у невстановленому місці, в невстановлені дату та час вступив в злочинну змову із невстановленими слідством особами чоловічої статі для вчинення шахрайських дій, що направлені на заволодіння грошовими коштами у ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Реалізовуючи цю попередню змову та спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, 20 січня 2020 року, о 02 год. 08 хв. невстановлений досудовим розслідуванням чоловік зателефонував до ОСОБА_14 та представився працівником поліції на ім'я ОСОБА_10 . Даний чоловік повідомив, що її син ОСОБА_15 потрапив у дорожньо-транспорту пригоду, а саме збив жінку, яка знаходиться у тяжкому стані у обласній лікарні м. Вінниці. При цьому чоловік повідомив, що її син також постраждав та отримав тілесні ушкодження у виді перелому ребер та розбитої губи. Також, невстановлена слідством особа повідомила, що для позитивного вирішення ситуації необхідно надати грошові кошти в сумі 7000 доларів США.
В подальшому невстановлений чоловік повідомив ОСОБА_14 , що вищевказані грошові кошти потрібно передати довіреній особі, яка прийде за адресою проживання ОСОБА_14 , а саме: АДРЕСА_5 , на що остання в ході телефонної розмови також погодилась. Після того, як невстановлена досудовим розслідуванням особа домовилась з ОСОБА_14 про зустріч та передачу коштів, ОСОБА_4 , діючи повторно, узгоджено з невстановленою слідством особою, згідно заздалегідь розробленого плану, направився до місця проживання останньої з метою заволодінню грошовими коштами.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи повторно, з метою незаконного збагачення, з корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій та суспільно небезпечних наслідків, 20.01.2020 приблизно о 02.14 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 , під приводом передачі працівникам поліції грошових коштів, отримав від ОСОБА_14 з рук в руки грошові кошти в сумі 7000 доларів США, що еквівалентно 169 750 грн, згідно курсу НБУ станом на 20.01.2020, таким чином заволодівши ними, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник.
Вподальшому ОСОБА_4 разом із невстановленою слідством особою розпорядились грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинили потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 169 750 грн., що у 161,5 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 2 ст. 185 КК України належить до значної шкоди.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
За підозрою в скоєнні даного кримінального правопорушення о 18.30 год. 21.01.2020 в порядку ст. 208 КПК України, затримано: ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Чигирин, Чигиринського району Черкаської області, громадянина України, непрацюючого, вдівця, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого : АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
ОСОБА_4 , 22.01.2020 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
ОСОБА_4 23.01.2020 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 , підтверджується наступними доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, а саме:
-заявою ОСОБА_14 від 20.01.2020 р.;
-протокол допиту потерпілої ОСОБА_14 від 21.01.2020р;
-протокол додаткового допиту ОСОБА_14 від 21.01.2020 р.
-протокол пред'явлення особи для впізнання від 21.01.2020 р.
-протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України;
-протокол огляду предметів від 22.01.2020 року;
-постановою про визнання предметів речовими доказами від 22.01.2020;
-протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_11 від 23.01.2020
-протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_13 від 23.01.2020;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілою ОСОБА_13 від 23.01.2020
-протоколом допиту свідка ОСОБА_16
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_16
-протоколом допиту свідка ОСОБА_17
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_17
-іншими матеріалами по справі.
При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт як і застава не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним психологічного впливу на потерпілого та свідків, тощо.
Оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , скоєний без застосування насильства щодо життя та здоров'я особи відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України зобов'язаний визначити розмір застави.
Враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявні ризики, вважаю, що такий запобіжний захід як застава в розмірах визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб забезпечить належну поведінку підозрюваного, що відповідно сприятиме забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави в максимальному розмірі та покладення обов'язків зазначених в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували з приводу обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили застосувати запобіжний захід, який не пов'язаний із позбавленням волі, а саме особисте зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12020020030000067, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.177 ч. 2 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 18.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020030000067 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
22.01.2020 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
23.01.2020 ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190 КК України.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
На думку суду, відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Санкція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 є особою, яка раніше не судима та підозрюється у вчиненні злочину за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, а тому відноситься до кола осіб до яких може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні злочину за яке законом передбачена максимальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, суд також враховує особу підозрюваного, який не працює, тобто не має постійного джерела доходу, вдівець, осіб на утриманні не має, постійного місця проживання не має, що в свою чергу свідчить про відсутність соціально-стримуючих факторів, крім того, останньому відоме місце проживання потерпілих по кримінальному провадженні. Також, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені даного злочину за попередньою змовою з групою осіб, які на даний час не затримані, що в свою чергу дає підстави вважати, що останній перебуваючи на більш м'якому запобіжному заході може змовлятися зі своїми спільниками у тому числі із застосуванням засобів електронного (мобільного) зв'язку та повідомляти їх про важливу для досудового слідства інформацію, які в свою чергу можуть приховувати відомості або інші речові докази, які можуть бути використаними як доказовою базою у даному кримінальному провадженні, а тому суд підчас розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за № 12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується».
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Визначити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 з 21 січня 2020 року, тобто з моменту затримання до 18 год. 30 хв. 20 березня 2020 року в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 20 березня 2020 року.
Одночасно визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не відлучатись з населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя