Справа № 127/11543/19
Провадження № 1-в/127/741/19
24 січня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, або заміну покарання більш м'яким, або визначення чіткого терміну для повторного перегляду покарання, -
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, мотивуючи свої вимоги тим, що він засуджений до довічного позбавлення волі, вироком Апеляційного суду Вінницької області від 11.06.2007 року. На даний час відбув 18 років ув'язнення. Однак нормами українського законодавства не передбачено механізму перегляду призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі та дострокового звільнення осіб, які відбувають такий вид покарання як довічне позбавлення волі, тому звертаючись до міжнародної судової практики та Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», вважає це порушенням положень cт. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, норм cт. 28 Конституції України. Також зазначив, що особа довічно позбавлена волі, має право знати, за яких умов може бути переглянутий строк її покарання, включаючи дату, коли такий перегляд може відбутись.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 своє клопотання підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в письмовому клопотанні.
Захисник засудженого адвокат ОСОБА_5 клопотання свого підзахисного підтримала, просила його задовільнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 з мотивів відсутності правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_4 , враховуючи думку захисника ОСОБА_5 , думку прокурора ОСОБА_3 , дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати такі питання, зокрема, про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 засуджено вироком Апеляційного суду Вінницької області від 11.06.2007 до покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Верховного суду України від 17.01.2008 року вирок Апеляційного суду Вінницької області від 11.06.2007 відносно покарання ОСОБА_4 залишено без змін.
Відповідно до протоколу про затримання у підозрі у вчиненні злочину ОСОБА_4 було затримано 13.02.2005.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 07.10.2016 ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення з 13.02.2005 року по 17.01.2008 рік з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Відповідно до характеристики від 19.02.2015, ОСОБА_4 характеризується посередньо, заходи стягнення не застосовувались. Був заохочений один раз правами начальника установи. Не працевлаштований у зв'язку з відсутністю для нього обсягу робіт. Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Духовне відродження». Підтримує соціально-корисні зв'язки з матір'ю та батьком шляхом листування, побачень, отримує від них посилки (передачі), бандеролі. Згідно рішення адміністративної комісії установи, зазначеного в протоколі №5 від 19.02.2015, засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_4 переведено з приміщень камерного типу, для тримання двох осіб до багатомісних приміщень камерного типу.
Згідно довідки про стягнення та заохочення засудженого до довічного позбавлення волі від 30.07.2015, ОСОБА_4 має одне заохочення та два стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України особам, які відбувають покарання у виді обмеження чи позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Згідно ч. 1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може застосовуватись до осіб на підставі ч.1 ст. 81 КК України може застосовуватись до осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Статтею 51 КК України передбачені види покарань до осіб визнаних винними у вчиненні злочину, зокрема, позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі.
При розгляді клопотання засудженого суд виходить з вимог ч. 1 ст. 81, ч.1 ст.82 КК України, якими передбачена лише можливість заміни покарання більш м'яким покаранням та умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, у виді позбавлення волі призначеного на певний строк. Така заміна до призначеного судом покарання у вигляді довічного позбавлення волі не передбачена.
За таких обставин суд вважає, що підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким немає.
Посилання засудженого ОСОБА_4 на порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке розтлумачене в рішенні Європейського суду з прав людини від 09 липня 2013 року у справі «Вінтер та інші проти Сполученого Королівства Великобританії» в частині необхідності з боку держави передбачення можливості та механізму умовно - дострокового звільнення засудженого до довічного позбавлення волі, суд вважає необґрунтованим.
Оскільки, законодавство України про кримінальну відповідальність передбачає механізм захисту прав осіб, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, шляхом помилування.
Положенням ч. 1 ст. 87 КК України передбачено можливість здійснення Президентом України помилування стосовно індивідуально визначеної особи. Згідно ч. 2 ст. 87 КК України актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п'яти років.
Детальний механізм помилування визначений Положенням «Про порядок здійснення помилування», затвердженим Указом Президента України від 21 квітня 2015 року № 223/2015.
Таким чином, нормами Кримінального Кодексу України передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням шляхом помилування засудженого, що у повній мірі відповідає вимогам «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та практиці Європейського суду з прав людини.
Такою можливістю вправі скористатися і ОСОБА_4 .
За даних обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, визначення чітких термінів можливого перегляду його покарання та проміжків часу для його повторного перегляду, а також визначення чітких критеріїв, на підставі яких може відбуватися такий перегляд, слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 87 КК України, ст. ст. 152 КВК України, ст. ст. 370, 371, 372, 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від покарання, або заміну покарання більш м'яким, або визначення чіткого терміну для повторного перегляду покарання - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: