Справа № 127/16333/19
Провадження № 2/127/2248/19
13.01.2020 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Короля О.П.
секретаря Крижанівського В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди,
11.06.2019 р. позивач звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 02.04.2018 р. позивач працювала у ТОВ «Нестле Україна» на посаді фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку у відділі дитячого, спеціального харчування та харчування для вагітних і матерів-годувальниць з визначеним робочим місцем: АДРЕСА_2
14.05.2019 р. за викликом керівництва приїхала до центрального офісу у м. Києві для участі у вебінарі з нутріціології та тренінгу з безпечного керування, після яких була викликана до кабінету, де знаходились ОСОБА_27 ОСОБА_10 та ОСОБА_3 . Останні встановлювали причини відсутності на роботі 25.04.2019 р. та 08.05.2019 р. В ході зустрічі під психологічним тиском, будучи обмеженою у пересуванні, маючи незадовільний стан здоров'я та позбавлена особистих речей, ОСОБА_1 написала заяву про звільнення за згодою сторін з 15.05.2019 р., заяву про направлення їй трудової книжки поштою та підписала угоду про припинення трудових відносин. 15.05.2019 р. електронною поштою направила керівникам ТОВ «Нестле Україна» заяву про чинення психологічного тиску 14.05.2019 р. при написанні заяви про звільнення, аналогічну заву направила поштою 16.05.2019 р.
14.05.2019 р. був виданий наказ про звільнення за згодою сторін, позивач отримала трудову книжку, наказ про звільнення з роботи, угоду про припинення трудових відносин поштою.
Звільнення вважала незаконним, оскільки 14.05.2019 р. не бачила керівника ТОВ «Нестле Україна», заяви писала під психологічним тиском, її внутрішнє волевиявлення при цьому не співпадало з зовнішніми діями, була у стані гіпертонічної кризи.
Ухвалою суду від 18.06.2019 р. задоволено заяву судді Воробйова В.В. про самовідвід та справу передано до канцелярії суду для перерозподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою суду від 21.06.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (Т.1 а.с. 95-101).Свою позицію обґрунтував тим, що ОСОБА_1 звільнено з дотриманням положень трудового законодавства, оскільки вона власноруч написала заяву про звільнення за згодою сторін з 15.05.2019 р., між ОСОБА_1 та ТОВ «Нестле Україна» 14.05.2019 р. була укладена угода про припинення трудових відносин, 14.05.2019р. оформлення припинення трудових відносин оформлене наказом №247.
Крім того, відсутня взаємна згода між ОСОБА_1 та ТОВ «Нестле Україна» на анулювання домовленості про звільнення за угодою сторін, відкликання позивачем заяви про звільнення без взаємної згоди ТОВ «Нестле Україна» не є підставою для поновлення на роботі.
Вважав твердження позивача про чинення психологічного тиску на позивача безпідставними та недоведеними доказами.
Позивач була запрошена до кабінету ОСОБА_5 , керівника відділу дитячого харчування, для обговорення трудових обов'язків ОСОБА_6 , в тому числі під час її відрядження 25.04.2019 р. до м. Умань, її індивідуальних візитів до окремих лікарів у березні-квітні 2019 р., листопаді 2018-квітні 2019 р. та їх виконання 08.05.2019 р. на робочому місті у м. Вінниця.
Під час зустрічі позивач повідомила про погане самопочуття і попросилась вийти на вулицю, туди її супроводжувала ОСОБА_7 , оскільки діють певні правила переміщення по офісу осіб з гостьовим пропуском.
Речі позивача були тимчасово переміщені в інше місце, але на перше прохання позивача повернуті їй.
Позивачу неодноразово пропонували викликати швидку допомогу, від якої вона відмовлялась, а тому виклик швидкої був відмінений працівником відповідача.
Позивачу працівником відповідача були придбані препарати, які є несильнодіючими, позивач прийняла Ѕ пігулки. Зовнішніх ознак погіршення самопочуття ОСОБА_1 співробітники відповідача не помітили. Було продовжено обговорення трудових обов'язків позивача, в результаті чого позивач власноруч написала заяву про припинення трудових відносин. Далі було оформлено обхідний лист, ОСОБА_7 супроводила позивача до виходу. Позивач не демонструвала жодних ознак стривоженості, нервування чи переживання.
У відповіді на відзив позивач (Т.1 а.с.154-159) посилається на те, що з ОСОБА_39. , директором з управління персоналом, вона не зустрічалась, а ОСОБА_27 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 не мали повноважень 14.05.2019 р. вести переговори про припинення трудових відносин. Також зазначає, що у позивача були відсутні мотиви для укладення угоди про припинення трудових відносин, оскільки відповідач у відповідях на два адвокатські запити заперечив вчинення позивачем дисциплінарного проступку, і 14.05.2019 р. керівники позивача оперували не реальними документами про вчинення проступку, а погрожували звільненням за вчинення нею якось неіснуючого проступку.
У запереченнях на відповідь на відзив (Т.1 а.с.174-179) відповідач обґрунтував, що метою зустрічі 14.05.2019 р. було обговорення трудових обов'язків позивача, твердження позивача про те, що їй погрожували звільненням за вчинення нею якось неіснуючого проступку є голослівними та не підтверджені жодними доказами; намагання позивача обґрунтувати наявність психологічного тиску відсутністю підстав для звільнення в дисциплінарному порядку є припущенням та не має жодного значення для вирішення справи.
Також зазначив, що твердження позивача про прохання викликати швидку допомогу, написання заяви про звільнення на фоні поганого самопочуття, обмеження у пересуванні, відсутності можливості зателефонувати, хвилювання з приводу запізнення на потяг є домислом позивача. Між позивачем та відповідачем мало місце спільне волевиявлення сторін, виражене у підписанні угоди про припинення трудових відносин особисто ОСОБА_1 та ОСОБА_39. , як уповноваженою особою відповідача.
В поясненнях щодо обставин, викладених в письмових поясненнях ОСОБА_1 (Т.1а.с. 202-203) відповідач звертає увагу суду на розбіжності в доводах позивача щодо виклику швидкої допомоги, наявності/відсутності особистих речей позивача, показників артеріального тиску позивача, його поганого самопочуття.
Ухвалою суду від 30.09.2019 р. клопотання представника позивача - адвоката Кашпрук О.В. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
30.09.2019 р. ухвалою суду без оформлення окремого документу частково задоволено клопотання представника позивача - адвоката Кашпрук О.В. про виклик свідків : ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 31.10.2019 р. задоволено клопотання представника позивача - адвоката Кашпрук О.В., витребувано у ТОВ «Нестле Україна» інформацію з особової справи операційного менеджера з персоналу ОСОБА_14 , звільненої з роботи у ТОВ «Нестле Україна» про дату її народження та адресу останнього місця її проживання; витребувано у Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві і Київській області Державної міграційної служби України інформацію про місце реєстрації ОСОБА_14
31.10.2019 р. надали пояснення представники позивача - Кашпрук О.В. та відповідача - ОСОБА_16 , в порядку допиту свідків надала пояснення позивач ОСОБА_1 , допитані свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_13 .
Позивач та її представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві та відповіді на відзив.
ОСОБА_1 пояснила суду, що ОСОБА_11 , її безпосередній керівник, з самого початку роботи мала до позивача необґрунтовані претензії, кілька разів пропонувала позивачу звільнитись за угодою сторін, пропонувала компенсацію, остання така пропозиція була зроблена в березні 2019 р. на конференції.
08.04.2019 р. позивач звернулась до так званого омбудсмена Товариства ОСОБА_31 електронним листом, в якому просила провести службове розслідування з приводу ставлення до неї ОСОБА_11 та ОСОБА_18 . Оскільки ОСОБА_11 часто казала позивачу, що вона не подобається ОСОБА_19 і до неї є питання у ОСОБА_12 . До листа приклала заключення невропатолога та кардіолога, оскільки стала відчувати погіршення здоров'я через стрес на роботі. Від ОСОБА_21 отримала електронний лист про те, що у ОСОБА_11 та ОСОБА_22 взяті пояснення.
13.05.2019 р. ОСОБА_23 повідомила позивачу про необхідність приїхати до центрального офісу у м. Києві на вебінар та тренінг. Позивачу були замовлені квитки на потяг до Києва і назад. Після закінчення тренінгу ОСОБА_23 запросила позивача у кабінет ОСОБА_5 , де також були ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , яку позивач не знала особисто. В основному розмову вела ОСОБА_10 , яка представлялась як роботодавець. У позивача запитували про причини запізнення на роботу в м. Умань 25.04.2019 р., прогул у м. Вінниці 08.05.2019 р., запитували інформацію про лікарів м. Умані. Позивач цікавилась, яка мета зустрічі, а їй відповідали, що надійшов сигнал і треба розібратись.
Позивачу стало погано, вона не розуміла поставлених запитань, вийшла з кабінету на вулицю, щоб подихати свіжим повітрям. Її супроводжували ОСОБА_7 , без супроводу якої позивача не випустили б з офісу. Позивач хотіла піти, але її речі залишились у приміщенні, де проводився тренінг. Запитувала ОСОБА_7 , від кого надійшла інформація про порушення. Але остання їй не відповіла.
Речей, залишених в кабінеті позивач не знайшла, їй повідомили, що у зв'язку з закінченням тренінгу їх перемістили в інше приміщення. Речей, а саме сумки, телефону, робочого планшету позивачу не принесли.
ОСОБА_7 поміряла позивачу тиск, він був 190/90 і 170/90 на двох руках, для позивача нормальним є тиск 90/60. Її керівники стурбувалися, пропонували викликати швидку, спочатку вона відмовлялась, потім просила викликати, але швидка не приїхала. Їй було придбано в аптеці за порадою ОСОБА_7 препарат для зниження тиску - каптопрес. Вона прийняла Ѕ пігулки, як їй радила лікар.
З нею продовжили бесіду. Їй показали документ, в якому було зазначено, що позивач вчинила прогул 08.05.2019 р. і цей факт встановила ОСОБА_24 . Вимагали назвати прізвища лікарів у м. Умані та у м. Вінниці. Позивач просила для цього робочий планшет. Написала пояснення, що в м. Умань спізнилася через погану дорогу, щодо лікарів, прізвища яких були зазначені, написала, що це лікарі медичних закладів м. Умань.
Пояснила, що прогулу 08.05.2019 р. не вчиняла, відвідала всіх лікарів згідно із списком. ОСОБА_25 08.05.2019 р. не бачила, та їй в цей день не телефонувала.
Коли до кабінету хтось зайшов та покликав керівників на обід, що закінчувався, позивач зрозуміла, що вже близько 14.00 години. ОСОБА_10 сказала позивачу, що з нею треба закінчувати, оскільки вона має лише 30 хвилин до наступної зустрічі. Позивач почала турбуватися з приводу можливого запізнення на потяг, оскільки квиток був на 16 год.30 хв. Їй було повідомлено, що з Києва ходить багато маршруток.
Заяву про звільнення написала, оскільки не вбачала іншої можливості залишити цей кабінет. Заяву про звільнення та заяву на видачу трудової книжки писала під диктовку ОСОБА_14 , про те, що підписала угоду про припинення трудових відносин взагалі не пам'ятала, оскільки дуже погано себе почувала. Роздивилась угоду про припинення трудових відносин лише, коли отримала її поштою.
Після написання заяви про звільнення позивачу повернули її речі, ОСОБА_7 допомогла їй підписати обхідний лист. Оскільки хотіла пити та їсти, а в кавовому автоматі Товариства не було чаю, за порадою ОСОБА_7 взяла капучіно. Потім вийшла з офісу.
Зазначила, що є розлученою жінкою. На утриманні має двох дітей, роботою в Товаристві завжди була задоволена, ні в якому разі не бажала звільнятися. Заяву про звільнення 14.05.2019 р. написала для того, щоб вийти живою з офісу.
З ініціативи суду змінено порядок дослідження доказів і ухвалено допитати свідків до надання пояснень представником відповідача.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що проблеми з ОСОБА_1 виникли ще під час строку випробування, але ОСОБА_1 просила його закрити, обіцяла виправитися. У ОСОБА_1 постійно були проблеми з виконанням трудових обов'язків: позивач ходила до лікарів, яких не існує, постійно робила помилки в документації, постійно порушувала строки звітності, підробляла підписи лікарів, запізнювалась на роботу, не повідомляла в установленому порядку про пошкодження службового автомобіля, падали продажі продукції Товариства по м. Вінниці, встановлено факт відсутності на роботі 08.05.2019 р. цілий день. Про всі ці факти повідомляла керівництву усно.
Пропонувала позивачу звільнитися за угодою сторін в березні 2019 р. на конференції. Позивач відмовилась. З приводу звинувачень ОСОБА_1 у чиненні тиску проводилось службове розслідування, з ОСОБА_1 з цього приводу не розмовляла.
08.05.2019 р. вона та представники по Східному та Південному регіонах ОСОБА_43. та ОСОБА_26 спеціально приїхали перевірити виконання трудових обов'язків ОСОБА_1 і встановили її відсутність у лікувальних установах м. Вінниці згідно з графіком роботи позивача протягом всього робочого часу. Письмово відсутність ОСОБА_1 на роботі не фіксували, свідок усно повідомила про це керівництво. До лікарів, яких мала відвідати ОСОБА_1 , не заходили.
Ставлення до ОСОБА_1 завжди було нормальне, виникали лише робочі моменти. Ніколи не обговорювала з позивачем виконання нею трудових обов'язків у присутності інших осіб.
Свідок ОСОБА_13 повідомила суду, що займається документальним оформленням звільнення працівників. ОСОБА_1 14.05.2019 р. не бачила. Не пам'ятає, хто приніс заяву ОСОБА_1 на звільнення та угоду про припинення трудових відносин. Накази про звільнення працівників Товариства готує команда у м. Львові на підставі заяв, які скануються і надсилаються в електронному вигляді, в м. Києві такі накази лише роздруковуються. Свідок внесла запис про звільнення до трудової книжки позивача.
15.05.2019 р. ОСОБА_1 зателефонувала свідку та повідомила, що на лікарняному, про що ще розмовляли свідок не пам'ятає.
Через деякий час було отримано новий проект наказу про звільнення ОСОБА_1 , де правильно враховано дні невикористаної відпустки. Наказ разом з трудовою книжкою було надіслано позивачу.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.10.2019 р. підтримав позицію, зазначену у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив. Додатково пояснила, що тепер з пояснень свідків розуміє, що були порушення трудової дисципліни позивачем протягом всього часу роботи і вочевидь під час зустрічі повідомлені обґрунтовані доводи про порушення трудової дисципліни і позивач написала заяву про звільнення. А потім передумала і направила заяву про відкликання заяви про звільнення. Зазначила, що позивач не притягувалась до дисциплінарної відповідальності через складну структуру Товариства. Фіксування порушень трудової дисципліни працівника не є обов'язком власника, про це ніде не написано.
В додаткових письмових поясненнях (Т.2 а.с.7-9) представник позивача зазначила, що у позивача були відсутні підстави для укладення угоди про припинення безстрокового трудового договору з її ініціативи або з ініціативи роботодавця через ймовірність звільнення її в дисциплінарному порядку, оскільки відповідач не довів вчинення нею дисциплінарного проступку, порушень вона не вчиняла, навпаки ефективно працювала.
В поясненнях щодо обставин, викладених у додаткових письмових поясненнях позивача (Т.2 а.с. 20-22) відповідач зазначив, що ним зафіксовано факти порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни: відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 25.04.2019 р. з 10.00 до 13.00; невідповідність дійсності звітів ОСОБА_1 в системі Veeva CRM; відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 08.05.2019 р. з 09.00 до 16.00; відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 12.02.2019 р. з 09.00 до 10.20.; низька ефективність роботи ОСОБА_1 у серпні-вересні 2018 р.
До письмових пояснень долучено копії 15 документів на підтвердження зазначених фактів.
05.12.2019 р. ухвалою без складення окремого документу суд задовольнив клопотання представника позивача - адвоката Кашпрук О.В. про виклик свідка ОСОБА_14 .
В судовому засіданні 05.12.2019 р. допитані свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_27 .
Свідок ОСОБА_12 дала показання суду про те, що в її підпорядкуванні знаходиться ОСОБА_11 а в підпорядкуванні останньої - ОСОБА_1 . Під час роботи ОСОБА_23 постійно в усній формі повідомляла, що ОСОБА_1 з часу прийняття на роботу порушує строки звітності, несвоєчасно постійно закриває візити до лікарів, запізнювалася на регіональні збори. Але ОСОБА_23 завжди була толерантною з позивачем, казала , що позивач хоче працювати та виправиться.
Було зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на роботі в м. Умані 25.04.2019 р. з 09.00 до 13.00 години, в тому числі свідком. Проте свідок не пам'ятає, коли і де складався акт про відсутність на робочому місці. В лікарів в м. Умані свідок та її колеги не цікавились про те, чи відвідала їх позивач 25.04.2019 р. Позивачу в цей день не телефонували. Акт про відсутність на роботі 25.04.2019 р. ОСОБА_1 передала ОСОБА_27
14.05.2019 р. під час зустрічі з ОСОБА_1 свідок переважно мовчала, питань не задавала, не бачила, які документи надавалися ОСОБА_1 з приводу порушень трудової дисципліни. ОСОБА_1 повідомила, що їй погано, свідок з нею вийшла на вулицю, під час цього у позивача не було речей, в тому числі телефону. Після повернення з вулиці позивачу свідок поміряла тиск, які показники були не пам'ятає. Зовнішніх ознак погіршення самопочуття ОСОБА_1 не помітила. Оскільки позивач забула назву пігулок від тиску, порекомендувала каптопрес. Його в аптеці купила ОСОБА_22 , позивач прийняла лише Ѕ пігулки. Позивачу пропонували викликати швидку, вона відмовлялась. Виклик швидкої було відмінено за наполяганням позивача. Коли і хто віддав позивачу особисті речі свідок не пам'ятає. Позивач на всі питання пояснювала, що не пам'ятає, просилась додому, оскільки в неї діти.
Свідок ніколи не говорила з позивачем про порушення нею трудової дисципліни, взагалі бачила позивача два-три рази в центральному офісі.
Зустріч вела ОСОБА_3 . Позивач повідомила про те, що хоче звільнитись, запитала як це зробити. ОСОБА_10 запропонувала позивачу кілька варіантів звільнення, в тому числі за порушення трудової дисципліни. Позивач обрала звільнення за угодою сторін. Заяви позивач писала за шаблонами, які надавала ОСОБА_10 Свідок допомогла позивачу з підписом обхідного листа. Свідка здивувало, що позивач випила каву, хоча свідок радила пити капучіно. Позивач спокійно вийшла з офісу.
Свідок ОСОБА_27 повідомила суду, що ще в процесі випробувального строку ОСОБА_23 говорила, що не все добре, але вирішила надати позивачу шанс, допомогти працювати. Надалі ОСОБА_23 повідомляла, що у позивача постійні помилки в роботі, низькі результати, постійні проблеми з документообігом.
Після скарги ОСОБА_1 на ОСОБА_25 було серйозне розслідування. З ОСОБА_1 цю ситуацію не обговорювали. Зі слів співробітників свідку відомо про прогули ОСОБА_1 , актів про прогули не бачила, це не належить до її функціональних обов'язків.
Свідок разом з ОСОБА_3 була ініціатором зустрічі 14.05.2019 р., оскільки треба було розібратися з функціональними обов'язками позивача.
Спочатку позивач почувалася нормально, потім попросилася вийти через погане самопочуття. Ліки принесла співробітниця, позивач випила. У позивача не було речей, і телефона. Хто і коли приніс речі свідок не пам'ятає.
Питання позивачу не ставила, які документи позивачу надавалися не бачила, які пояснення надала позивач не пам'ятає.
Позивач власноруч писала заяву про звільнення та заяву про направлення поштою трудової книжки, підписала угоду про припинення трудових відносин. Зустріч 14.05.2019 р. проходила у спокійній обстановці.
Свідок ОСОБА_14 не була допитана судом через її неявку в судове засідання та складну процедуру приводу свідка, яка проживає в м. Києві, враховуючи принцип розумності строку розгляду справи.
13.01.2019 р. судом ухвалою без оформлення окремим документом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Кашпрук О.В. про витребування оригіналів письмових доказів.
13.01.2019 р. представником відповідача - адвокатом Гуменюком Д.В. зроблена заява про надання суду доказів про розмір судових витрат в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши письмові докази в справі та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Між сторонами виникли трудові правовідносини, тому при вирішенні спору суд застосовує відповідні норми КЗпП України.
Судом встановлено, що 02.04.2018 р. ОСОБА_1 прийнята на роботу зі строком випробування з 02.04.2018 р. по 02.07.2018 р. на посаду фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку у відділ дитячого, спеціального харчування та харчування для вагітних і матерів-годувальниць ТОВ «Нестле Україна» з визначеним робочим місцем за адресою: АДРЕСА_4 згідно з наказом № 153 від 29.03.2018 р.(Т.1а.с. 18).
Робочий час позивача встановлений в п. 5.1 трудового договору №02.04.2018/2 і складається з фіксованого часу: з 9.30 -12.30 та з 14.30-17.30 (з понеділка по четвер) та в п'ятницю з 9.30-12.30 та з 13.30-16.30. та з гнучкого часу сумарно 10 годин на тиждень, які повинні бути відпрацьовані згідно з виробничою необхідністю або за вимогами керівництва (Т. 1 а.с. 8-10).
Згідно з посадовою інструкцією від 02.04.2018 р. керівником ОСОБА_1 зазначена ОСОБА_27 ( Т .1 а.с. 118-119).
08.04.2019 р. позивач направила на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 лист, в якому повідомила про психологічний тиск на неї з боку її керівника ОСОБА_11 ; про те, що ОСОБА_23 тричі пропонувала позивачу звільнитися, останній раз 29.03.2019 р. пропонувала позивачу написати заяву на звільнення з компенсацією; про погрози створити несприятливі умови праці; про погіршення здоров'я на фоні стресу на роботі та просила провести службове розслідування з приводу перевищення службових повноважень та упередженого ставлення з боку ОСОБА_11 та ОСОБА_22 ( Т . 1 а.с. 24).
16.04.2019 р. ОСОБА_1 написала заяву про надання щорічної відпустки строком на 5 календарних днів з 20.05.2019 р. по 24.05.2019 р. 16.04.2019 р. видано наказ про надання ОСОБА_1 відпустки з 20.05.2019 р. по 24.05.2019 р. (Т. 1 а.с.22).
23.04.2019 р. ОСОБА_31 начальник юридичного відділу Товариства, направив на електронну адресу Yulia.Donii@ua.nestle.com лист, в якому повідомив, що у ОСОБА_32 та ОСОБА_33 були взяті пояснювальні, а подвійні візити є невід'ємною частиною обов'язків керівника і контролю якості роботи співробітників (Т. 1 а.с. 25).
Згідно з розрахунковим листком за квітень 2019 р. ОСОБА_1 отримала квартальну премію у розмірі 17982, 00 грн. (Т.1 а с.59).
На а.с. 41-43 Т.1 електронна переписка ОСОБА_11 з агентом з продажу про замовлення квитків ОСОБА_1 на 14.05.2019 р.
На а.с. 44-45 Т. 1 квитки на потяг на ім'я ОСОБА_6 з датою відправлення 14.05.2019 р. з м. Вінниця о 06:14 та прибуттям до м. Києва о 09:20 та відправленням о 16:30 з м. Києва та прибуттям до м. Вінниця о 18:53.
14.05.2019 р. позивач пройшла повторний інструктаж з безпеки руху, який закінчився о 12.30 годині (Т.1 а.с. 12, 117).
14.05.2019 р. позивачем під час зустрічі з керівником відділу дитячого харчування ОСОБА_27. , провідним фахівцем із медичного маркетингу ОСОБА_12 та операційним менеджером з персоналу ОСОБА_3 власноруч написана заява з проханням звільнити за згодою сторін з 15.05.2019р., заява з проханням надіслати трудову книжку за адресою проживання позивача. Там же ОСОБА_1 була підписана угода про припинення трудових відносин, яка з боку роботодавця підписана директором з управління персоналом ОСОБА_39. ( Т . 1 а.с.14, 16,17). 14.05.2019 р. видано наказ № 247 про звільнення ОСОБА_1 , фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку відділу дитячого, спеціального харчування та харчування для вагітних і матерів-годувальниць ТОВ «Нестле Україна» з визначеним робочим місцем за адресою: АДРЕСА_4 з 15.05.2019 р. за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України з компенсацією 2 днів відпустки, за підписом керівника без зазначення посади і прізвища (Т.1 а.с. 18).
З директором ТОВ «Нестле Україна» ОСОБА_38 та директором з управління персоналом ОСОБА_39 ОСОБА_1 14.05.2019 р. не зустрічалась, що не заперечується обома сторонами.
В трудовій книжці ОСОБА_1 15.05.2019 р. молодшим фахівцем з питань зайнятості ОСОБА_13. зроблено запис: звільнена з роботи за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України (Т. 1 а.с. 30-31).
На а.с. 40 Т.1 листок непрацездатності серії НОМЕР_1 , виданий 15.05.2019 р. КНП «ЦПМСД №1» вул. Зерова, 13 м. Вінниця.
Згідно з відповіддю № 688 від 07.06.2019 р. КНП «ЦПМСД №1» ОСОБА_1 звернулася 15.05.2019 р. до сімейного лікаря зі скаргами на підвищення артеріального тиску до 190/90, слабкість, головокружіння, тремор рук. Зі слів пацієнтки 14.05.2019 р. після нервового стресу на роботі у неї погіршилося самопочуття та підвищився тиск. Відкрито листок непрацездатності №978326, на якому пацієнтка перебувала з 15.05.2019 р. по 21.05.2019 р. з діагнозом: гіпертонічна хвороба 1ст, 1 ст., ризик помірний. Гіпертонічний криз (Т.1 а.с.48).
15.05.2019 р. о 19:50 та 19:59 позивач направила на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 лист з текстом: До листа прикріплена моя заява про відкликання заяви про звільнення, яку я написала під тиском, що призвело до загрози моєму життю. (Т.1 а.с. 32,37).
16.05.2019 р. позивач відправила поштою на адресу відповідача заяву на ім'я генерального директора ТОВ «Нестле Україна» ОСОБА_38 та директора з управління персоналом ОСОБА_39., яка була отримана відповідачем 20.05.2019 р. (Т.1 а.с. 33-35). В заяві описані обставини зустрічі 14.05.2019 р. і зазначено, що заява про звільнення була написана під примусом і зовнішнє волевиявлення позивача не відповідало її внутрішній волі, бажання звільнятися позивач не мала і просила не брати до уваги цю заяву і не проводити звільнення.
16.05.2019 р. о 22.00 ОСОБА_39 надіслав на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_6, в якому зазначив, що трудові відносини між позивачем та відповідачем припинено відповідно до вимог чинного законодавства; при припиненні трудових відносин за п. 1 ст. 36 КЗпП України відкликання заяви про звільнення не допускається; трудова книжка була надіслана 15.05.2019 р. (Т.1 а.с.38).
На а.с.39 Т.1 копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 120190020020001157 за заявою ОСОБА_1 , яка повідомила, що 14.05.2019 р. працівники ТОВ «Нестле Україна» примусили написати заяву на звільнення проти її волі, внаслідок чого її було звільнено, правова кваліфікація за ч. 1 ст. 172 КК України.
На а.с. 46-47 Т.1 електронна переписка позивача (27.05.2019 р., 28.05.2019 р., 30.05.2019 р.) з командою із взаємодії з споживачами Компанії «Нестле України» щодо намагання позивача вирішити спір у досудовому порядку.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.02.2016 р. шлюб позивача та ОСОБА_40 розірвано (Т. 1 а.с.49).
Позивач має дочку ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с.50,51).
На а.с.112,114,121,123,126,194,207-212 Т.1 письмові пояснення по справі ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_39. , ОСОБА_1 , надані до допиту свідків в судовому засіданні.
Згідно з журналом реєстрації відвідувачів ТОВ «Нестле Україна» позивач перебувала в офісі Товариства 14.05.2019 р. з 10:17 до 15:26 (Т. 1 а.с.206).
В судовому засіданні досліджені 17 відеофайлів, наданих відповідачем (Т.1 а.с.193).
Суд відхиляє докази, подані відповідачем в судовому засіданні 05.12.2019р., а саме, копію акту про відсутність на робочому місці від 25.04.2019 р., роздруківку інформації з системи Veeva CRM, копію наказу від 22.04.2019 р. на відрядження ОСОБА_1 , копію доповідної записки від 05.05.2019 р., копію електронних листів щодо інформації з бази лікарів, роздруківку інформації з системи Veeva CRM, фотокопію розкладу прийому лікарів, копії 3-х актів про відсутність на робочому місці від 08.05.2019 р., роздруківку інформації з системи Veeva CRM, копію доповідної записки від 22.04.2019 р., роздруківку інформації з системи Veeva CRM, копію презентації результатів маркетингового дослідження (Т.2 а.с. 23-42).
Ці докази подані з пропущенням строку на подання доказів і відповідач не обґрунтував неможливість їх подання у вказаний судом строк в ухвалі про відкриття провадження у справі з причин, що від нього не залежали, згідно з ч. 8 ст. 83 ЦПК України.
Ці докази надані відповідачем 05.12.2019 р. для підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 порушень трудової дисципліни (проступків), в тому числі прогулів. Проте на питання адвокатських запитів від 16.05.2019 р., 31.05.2019р.: Чи були підстави притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни (прогул 08.05.2019 р.) тощо, якщо так, то надати завірені копії доповідних записок, рапортів тощо щодо вчинення ОСОБА_6 дисциплінарного проступку (Т. 1 а.с. 53-54 , Т. 2 а.с. 10-11) відповідач надав відповіді від 24.05.2019 р. та 12.06.2019 р., що ОСОБА_1 не була притягнута до дисциплінарної відповідальності та ТОВ «Нестле Україна» не встановлювало факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (Т.1 а.с. 12, 160).
Позивач ОСОБА_1 допитана з приводу цих доказів в порядку допиту свідка повідомила, що ці документи їй 14.05.2019 р. не пред'являлися, вперше їх побачила в судовому засіданні 05.12.2019 р.
Відповідно до ст.43 Конституції кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Підстави для припинення трудового договору встановлені ст. 36 КЗпП України.
Однією з підстав для припинення трудового договору є угода сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України). У разі взаємної домовленості між працівником і роботодавцем трудовий договір припиняється у строк, узгоджений сторонами.
Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за угодою сторін, суди повинні з'ясувати: чи дійсно була домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за згодою сторін (постанова ВСУ від 26.10.2016 року у справі № 404/3049/15-ц).
Угода - це дії суб'єктів правовідносин, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і розуміє під собою вільне волевиявлення обох сторін. Волевиявлення - це засіб, яким внутрішня воля виражається ззовні і пов'язується із вчиненням фактичних дій. Формування волевиявлення має бути вільним від чинників, які можуть викривити чи спотворити внутрішню волю.
В КЗпП України відсутні норми, які б обумовлювали порядок, спосіб чи мотиви досягнення угоди про припинення трудових відносин. Судова практика, в тому числі надана відповідачем, допускає досягнення між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом домовленості про звільнення працівника за угодою сторін замість звільнення в дисциплінарному порядку.
З пояснень, наданих сторонами, вбачається, що 14.05.2019 р. керівники позивача ОСОБА_1 зажадали отримати від неї пояснення щодо запізнення на роботу в м. Умань та прогулу у м. Вінниці 08.05.2019 р. Проте ця обставина навіть в сукупності з власноручним написанням ОСОБА_1 заяви про звільнення за угодою сторін та підписанням угоди про припинення трудових відносин не дає суду підстав вважати, що 14.05.2019 р. була досягнута домовленість про припинення трудового договору за взаємною згодою.
Суд погоджується з позивачем, що 14.05.2019 р. заява про звільнення за угодою сторін була написана під впливом тиску з боку працівників ТОВ «Нестле Україна» ОСОБА_14 , ОСОБА_27 , ОСОБА_12 .
Судом встановлено, що позивач повідомила вищезазначених працівників відповідача про погане самопочуття, вона виходила на вулицю саме у зв'язку з поганим самопочуттям, позивачу було виміряно тиск та надано медикаменти для зниження тиску, була викликана швидка допомога, проте виклик був відмінений працівником відповідача. Як підтверджено свідком ОСОБА_12 , під час виходу на вулицю у ОСОБА_1 не було її особистих речей, в тому числі телефону. Факт перебування ОСОБА_1 у стані гіпертонічної кризи підтверджується лікарняним листком, відкритим 15.05.2019 р. та інформацією КНП «ЦПМСД № 1».
Не заперечується відповідачем пропускна система в офісі м. Києва, яка передбачала можливість виходу з офісу лише у супроводі відповідального працівника Товариства. Не заперечується також і той факт, що особисті речі ОСОБА_1 після закінчення тренінгу з безпеки руху були переміщені працівником відповідача в інше місце з приміщення, де позивач їх залишила.
З відеозаписів, наданих відповідачем, можливо побачити лише приміщення холу на 1 поверсі, в той час як кабінет ОСОБА_27 знаходиться на 6 поверсі будівлі. Перший відеофайл фіксує час перебування ОСОБА_1 з речами о 15:00 вже після написання заяви на звільнення та видачі наказу про звільнення. Суд не вбачає можливим встановити на підставі 17 відеофайлів, наданих відповідачем, вільне переміщення ОСОБА_1 в офісі відповідача, відсутність зовнішніх ознак тривоги, поганого самопочуття позивача 14.05.2019 р. Оскільки час запису 17 файлів з перервами становить з 15:00 до 15:21. Крім того позивач на записі майже весь час знаходиться поза фіксацією камерою.
Суд погоджується з доводами позивача про упереджене до неї ставлення з боку її керівників. Її звинувачення щодо упередженості ОСОБА_11 , висловлені в листі від 08.04.2019 р. на ім'я начальника юридичного відділу ТОВ «Нестле Україна» ОСОБА_21 були досить серйозними. Проте свідки та представник відповідача повідомили, що з ОСОБА_1 ніхто з керівного складу ТОВ «Нестле Україна» не зустрівся і не вислухав її позицію з цього питання.
На ОСОБА_1 за час її роботи у ТОВ «Нестле Україна» з 02.04.2018 р. до 15.05.2019 р. жодного разу не було накладено дисциплінарне стягнення, до неї не були застосовані інші заходи впливу, як передання питання на розгляд трудового колективу або його органу. Керівники ОСОБА_1 - ОСОБА_12 та ОСОБА_27 повідомили, що жодного разу не спілкувалися з позивачем з приводу неналежного виконання нею трудових обов'язків. Про більшість порушень трудової дисципліни, які позивач нібито здійснювала ще з часу прийняття на роботу, про які повідомили свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_27 в судовому засіданні, свідки дізнались зі слів ОСОБА_11 .
В той же час ОСОБА_1 в квітні 2019 р. виплачена квартальна премія.
Відповідач не заперечував, що зустріч ОСОБА_1 та ОСОБА_27 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 тривала понад дві години з 12.30. На камері поява ОСОБА_1 зафіксована о 15:00, коли вона з ОСОБА_12 підписувала обхідний лист.
Представники відповідача та свідки підтвердили той факт, що ОСОБА_1 хвилювалась з приводу запізнення на поїзд о 16:30, оскільки у м. Вінниці в неї малолітній син та неповнолітня дочка. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів доводи позивача, що грошей на придбання іншого квитка вона не мала.
Щодо тверджень відповідача про неможливість відкликати заяву про звільнення за угодою сторін, а також можливість здійснення анулювання такої заяви за спільною згодою працівника та власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, суд розцінює заяву ОСОБА_1 не як відкликання заяви чи анулювання домовленості. Цією заявою ОСОБА_1 повідомила про відсутність 14.05.2019 р. домовленості з її сторони на звільнення за угодою сторін та написання заяви про звільнення під тиском.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що заява про звільнення написана позивачем проти її волі, під психологічним примусом, суд прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді з 16.05.2019 р.
Відповідно до ч. 3 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Позивач надав розрахунок розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.05.2019 р. по 13.01.2020 р. у розмірі 210097,80 грн., з яким суд погоджується. (Т.2 а.с. 64).
Суд приходить до висновку про залишення без задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 76000, 00 грн.
Відповідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивач не надала допустимих та належних доказів на підтвердження характеру та обсягу моральних страждань, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у її житті, не обґрунтувала належним чином розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу адвоката згідно з договором про надання правової допомоги від 15.05.2019 р. ОСОБА_1 адвокатом Кашпрук О.В. витрачено 8 годин на надання ОСОБА_1 правової допомоги на стадії підготовки та подання позовної заяви до суду та отримано від ОСОБА_1 гонорар у розмірі 5000,00 грн. (Т.1 а.с.58,59).
Матеріалами справи підтверджено, що Кашпрук О.В. брала участь у судових засіданнях 30.09.2019 р., 31.10.2019 р., 05.12.2019 р., 13.01.2020 р., загальна тривалість яких становить 12 годин. Також адвокат знайомилась з матеріалами справи, готувала відповідь на відзив, клопотання, заперечення.
А тому суд вбачає можливим стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Питання стягнення судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. .
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5-1 ,21, 36, 233, 235, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 2 ,4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 з 16.05.2019 р. на посаді фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку відділу дитячого, спеціального харчування та харчування для вагітних і матерів-годувальниць, з визначеним місцем роботи : АДРЕСА_4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.05.2019 р. по 13.01.2020 р. в розмірі 210097,80 грн.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 5000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» судовий збір у дохід держави в розмірі 2869,37 грн.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.
Встановити сторонам строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу до 20.01.2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20.01.2020 р.
Відомості про учасників справи :
Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна», 04070 м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, літ. «А», код ЄДРПОУ 32531437.
Суддя