Ухвала
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 2-14319/05
провадження № 61-21058ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року, ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 25 грудня 2005 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2007 року,
ОСОБА_1 подав 25 листопада 2019 року до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року, ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 25 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2007 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05грудня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 05 грудня 2019 року ці недоліки було усунуто.
Аналіз доданих до касаційної скарги копій оскаржених рішень свідчить, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 09 листопада 2001 року і до його повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 25 грудня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року залишено без розгляду.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2007 року, який діяв в межах повноважень, наданих Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» № 697-V від 22 лютого 2007 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 25 грудня 2005 року залишено без змін.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Системне тлумачення частини другої статті 17, пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року в апеляційному порядку не переглядалось, а отже не підлягає касаційному оскарженню відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України. Тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року слід відмовити.
У пункті 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 25 грудня 2005 року необхідно відмовити, оскільки є ухвала апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2007 року про відхилення касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 25 грудня 2005 року.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України.
У частині першій статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Системний аналіз частини першої статті 389, статті 406 ЦПК України свідчить, що оскарження рішення суду касаційної інстанції у касаційному порядку не передбачено.
Тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2007 року, слід відмовити.
Керуючись статтями 17, 260, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2005 року, ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 25 грудня 2005 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2007 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат