22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 520/13349/16-ц
провадження № 61-276ск20
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,
розглянув касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калашник Оксана Василівна, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання угоди недійсною,
27 жовтня 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, який в подальшому було неодноразово уточнено, та згідно останньої редакції від 24 жовтня 2018 року, просила ухвалити рішення, яким: визнати недійсним (внаслідок його фіктивності) договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 від 23 березня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований приватним нотаріусом Калашник О. В., зареєстрований у реєстрі під № 892. Застосувати наслідки недійсності правочину купівлі-продажу спірної квартири та визнати право власності на квартиру за ОСОБА_2 Стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що спірний договір є фіктивним правочином з огляду на те, що вона ніколи не мала наміру передати або зобов'язуватися передати та насправді не передавала свою квартиру у власність другій стороні. Зі свого боку покупець за фіктивним договором ніколи не мала на меті прийняти або зобов'язуватися прийняти цю квартиру у свою власність, що повністю підтверджується відсутністю у неї намірів якимось чином володіти, користуватися чи розпоряджатися цим майном на праві власності, а також ніколи не сплачувала за спірним договором будь-яку грошову суму з причин фіктивності цього правочину. Стверджує, що справжньою ціллю вищенаведеного правочину зі сторони покупця - було отримання винагороди від ОСОБА_3 за оформлення на себе кредитних зобов'язань у АТ «Райффайзен Банк Аваль» під заставу спірної квартири та фігурування у цій угоді - номінальним (фіктивним) власником квартири.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним (в наслідок його фіктивності) договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_1 від 23 березня 2007року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований приватним нотаріусом Калашник О. В., зареєстрований у реєстрі під № 892. Застосовано наслідки недійсності правочину купівлі-продажу квартири, шляхом визнання права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 . Розподілено судові витрати.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним суд першої інстанції з висновками якими погодився апеляційний суд, виходили з наявності підстав визнання недійсності договору.
30 грудня 2019 року (відповідно до штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, в якій просить судові рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити в позові ОСОБА_2 в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої та апеляційної інстанції не встановили всі фактичні обставини справи та ухвалили необґрунтоване рішення про задоволення позову. Скаржниця посилається на те, що суд першої та апеляційної інстанції не дали оцінки всім наявним в матеріалах справи доказам, а рішення ухвалено на підставі припущень та з посиланнями на показання, які надані в ході досудового слідства.
Верховний Суд, вивчивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Положенням частини першої статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема частиною п'ятою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першої, другої статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Судом першої інстанції досліджені належним чином матеріали справи та встановлені всі обставини для правильного вирішення спору.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, задовольняючи позов, вірно виходив з того, що позивачем доведено відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки, які обумовлені правочином. Тому суди першої та апеляційної інстанції правильно дійшли висновку про визнання договору купівлі-продажу квартири від 23 березня 2007 року фіктивним.
Висновки судів узгоджуються із позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 19 жовтня 2016 року у справі №6-1873цс16 та Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2018 року у справі №61-1225св17.
Наведені у касаційній скарзі доводи становили зміст апеляційної скарги, який судом апеляційної інстанції досліджено із наведенням мотивів відхилення доводів апеляційної скарги.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 жодного разу в судове засідання не прибула, письмових заперечень не надала, тверджень позивача не спростувала, як і не переконала в тому, що пояснення надані під час слідства є неправдиві або неправильно тлумачені. При цьому твердження щодо обов'язку суду першої інстанції зупинити провадження у справі до закінчення кримінального провадження не заслуговують на увагу, оскільки на час розгляду справи учасники процесу підтвердили, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в результаті дій яких з метою отримання кредитних коштів, спірна квартира вибула із володіння ОСОБА_2 , закрито у зв'язку із закінченням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності, а тому докази по даному кримінальному провадженню можуть бути прийняті судом до уваги і підстави для зупинення провадження у цивільній справі відсутні.
Суди ухвалили рішення відповідно до усталеної судової практики, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції (частина перша статті 400 ЦПК України).
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калашник Оксана Василівна, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про визнання угоди недійсною відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Петров
С. Ю. Мартєв
В. М. Сімоненко