Справа № 569/18590/19
22 січня 2020 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Рибачик О.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини,-
ОСОБА_4 врамчук ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що 16 квітня 2016 року зареєструвала шлюб з відповідачем у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, про що було зроблено відповідний актовий запис № 340 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та постійно проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Спільне життя з відповідачем не склалось. Через різні погляди на життя, постійні суперечки та конфлікти між нею та відповідачем втрачені почуття любові. Шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. Неодноразові спроби на примирення не привели до бажаного результату. Вважає, що шлюбні відносини існують лише формально, подальше спільне життя як подружжя та збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам. Просить суд розірвати шлюб, визначити місце проживання дитини ОСОБА_6 з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, не заперечує щодо їх задоволення.
Суд, вислухавши показання сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав: 16 квітня 2016 року сторони зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, про що було зроблено відповідний актовий запис № 340 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу мають сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та постійно проживає з нею за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час сторони шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. Збереження сім'ї неможливе і суперечить їхнім інтересам та інтересам їхньої дитини.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Сторони втратили один до одного почуття любові, довіри і поваги, не ведуть спільного господарства, отже шлюб існує формально.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частиною 1 ст. 150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім'ї, родини. Брак любові у дитячі роки це духовний дисбаланс на усе життя.
Згідно ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Матеріали справи не містять таких доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин, зокрема про аморальну поведінку позивача, відсутність можливості матеріально забезпечити дитину, приймати участь у її вихованні.
Наведені вище правові норми та інші обставини справи свідчать про можливість позивача забезпечувати нормальний всебічний розвиток дитини.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
Відповідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що судові витрати в розмірі 1 536,80 грн. слід стягнути з відповідача в прибуток держави.
Керуючись ст.ст. 110, 112, 141, 150-151 Сімейного кодексу України та ст. 82, 141, 263- 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , який зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, про що було зроблено відповідний актовий запис № 340 - розірвати.
Визначити місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання його матері - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) в прибуток держави судові витрати по сплаті судового збору 1 536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук