Справа №534/26/20
Провадження №2-а/534/36/20
24 січня 2020 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі:
головуючого-судді Солохи О.В.,
за участі секретаря судового засідання - Чебикіної Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП ВП № 2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Раховського Станіслава Станіславовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмет позову - Департамент патрульної поліції Національної Поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 684239 від 06.01.2020 винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 2 Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області рядовим поліції Раховським С.С., про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП.
Позов обґрунтовує тим, що 06.01.2020 приблизно о 21 год. 10 хв. по вулиці Строни у м. Горішні Плавні Полтавської області, під час керування автомобілем «Ssang Yong Kyron», державний номерний знак НОМЕР_1 , позивача було зупинено поліцейським патрульної поліції з приводу непрацюючої лівої фари в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушено п. п. 31.4.3 «в» Правил дорожнього руху, отже водій керував транспортним засобом з несправними зовнішніми світовим приладами. Позивач зазначає, що після зупинки ним було надані пояснення поліцейським, з приводу зазначеного правопорушення, а саме, що водієм перед виїздом було перевірено і забезпечено технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, можливо, несправність лівої фари в режимі ближнього світла виникла під час руху, яку вчасно не міг ані передбачити, а ні виявити, оскільки рухався в темну пору доби, проте в гарно освітленій проїзній частині, окрім того на автомобілі були включені протитуманні фари, що на сам перед дозволяється використовувати в умовах недостатньої видимості. Окрім цього, позивач вказав, що до зупинки та виявлення несправності рухався до дому, що й передбачено п. 31.5 ПДР, якою у разі виникнення в дорозі несправності, зазначених у п. 31.4 ПДР. Виходячи з вище наведеного позивач вважає вказану постанову незаконною і такою, що не відповідає вимогам закону та обставинам справи, оскільки вказана постанова складена з порушенням вимог законодавства, просить вказану постанову скасувати та провадження у справі закрити.
У судове засідання позивач не з'явився, прохав провести розгляд справи без його участі. Заявлені вимоги підтримав повністю та прохав позов задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явився та не повідомив про причини не явки. Правом надання відзиву на позов та доказів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.
Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, у судове засідання свого представника не направила. Пояснення щодо позовної заяви та відомостей про причини не явки в судове засідання свого представника суду не надав.
Встановивши фактичні обставини справи та оцінивши досліджені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а саме, те що він06.01.2020 близько 21 год.30 хв., керуючи транспортним засобом «Ssang Yong Kyron», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху по вул. Строни, у м. Горішні Плавні керував транспортним засобом у якого не горіла ОСОБА_2 фари в темну пору доби, чим порушив п.п. 31.4.3 «в» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП. У зв'язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. та складено постанову серії БАА №684239.
При відкритті провадження по справі в ухвалі суду було запропоновано відповідачу надати суду докази, на підставі яких була прийнята постанова про адміністративне правопорушення серії БАА №684239 від 06.01.2020, у тому числі відео фіксацію вчинення правопорушення. Проте останнім у розумінні ст.72 КАС України жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суду не надано.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Зазначене рішення суб'єкта владних повноважень наразі є предметом оскарження.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1,2,3,5,6 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Диспозицією ч.1 ст.121 КУпАП, передбачена відповідальність, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Даючи правову оцінку обставинам справи та наявним у ній доказам, суд вважає, що оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в обґрунтування адміністративного позову.
Згідно із пунктом 31.4.3«в» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, як, зокрема несправність зовнішнього світлового приладу, а саме: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла. У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд погоджуються з доводами позивача з приводу того, що несправність лівої фари в режимі ближнього світла виникла під час руху, яку вчасно позивач не міг ані передбачити, а ні виявити, оскільки останній рухався в темну пору доби по гарно освітленій проїзній частині. Натомість надати суб'єктивну оцінку баченню дорожньої обстановки, зокрема, щодо відсутності світла лівої фари, може лише сам ОСОБА_1 , який до того ж вказував, що на автомобілі були включені протитуманні фари, що в свою чергу перешкоджало виявити несправність освітлювальних приладів. Також відповідачем не спростовано тверджень позивача, щодо виконання ОСОБА_1 вимог п. 2.3 Правил дорожнього руху.
Натомість суд наголошує, що обов'язок щодо збирання доказів, згідно із ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, які належних і достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не зібрали.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких випадках суб'єкт владних повноважень не може покладатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Всупереч наведеної норми, відповідач нехтував своїм обов'язком щодо доведення правомірності прийнятого ним рішення. На пропозицію суду (а.с.12) відповідачем доказів вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП (пояснення позивача або свідків, відео- чи фотофіксації, тощо), відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом із тим, будь-яких доказів, передбачених ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_1 у його вчиненні, матеріали справи не містять. Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.
Суд зазначає, що у відповідності до ч.3 ст.286 КАСУ, за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху та відповідно вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, суд вважає позов обґрунтованим.
За таких обставин, суд доходить висновку про скасування оскарженого позивачем рішення суб'єкта владних повноважень та необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Питання про судові витрати у справі вирішено судом відповідно до положення ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 90, 139, 246, 271, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Постанову серії БАА № 684239 від 06 січня 2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП- скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.
Суддя О.В. Солоха