Справа № 408/2141/18-ц
2/408/1111/20
23 січня 2020 року смт Біловодськ
Біловодський районний суд Луганської області у складі:
головуючого Соболєва Є.О.
при секретареві Савенко Т.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Біловодська багатопрофільна лікарня» Біловодської селищної ради про відшкодування шкоди, завданої наданням медичної допомоги неналежної якості, що стало однією з причин смерті пацієнта у лікувальному закладі,
Позивач звернулась з цим позовом до суду, після уточнення якого, просить стягнути з відповідача на свою користь: у якості компенсації моральної шкоди, завданої наданням її чоловікові ОСОБА_4 при його стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні лікарні у період 14-15 лютого 2017 року медичної допомоги неналежної якості, що стало однією з причин його смерті, грошові кошти у сумі 200000,00 грн.; у якості відшкодування фактично понесених нею витрат на поховання чоловіка грошові кошти в сумі 25784,00 грн.
До початку розгляду справи у загальному позовному провадженні позивач подала заяву про відмову від позову в частині відшкодування моральної шкоди на суму 50000,00 грн., мотивуючи це тим, що так справу може бути визнано малозначною.
У судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні її заяви, вказуючи, що вона саме відмовляється від позову в частині вимог. наслідки цього кроку, роз'яснені їй судом, їй зрозумілі.
Вислухавши позивача, представників відповідача, які вказали, що це право позивача відмовлятись від позову, суд вважає необхідним зазначити таке.
Згідно вимог, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав і обов'язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач, зокрема, має право відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Дане право позивач може реалізувати як особисто, так й через представника. Відмова від позову, якщо така відмова прийнята судом, відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі, про що суд постановляє ухвалу (ч. 2 ст. 255 ЦПК).
Перед закриттям провадження у справі суд зобов'язаний роз'яснити особі наслідки такого закриття, які передбачені ст. 256 ЦПК України.
Суд не бачить підстав не приймати відмову від позову позивача, оскільки ця відмова заснована на розумінні позивачем наслідків такого закриття, яка повідомила, що вона усвідомлює, що вона вже невправі звертатись з такими вимогами та з тих самих підстав до суду.
За таких обставин заява позивача про відмову від частини вимог про відшкодування моральної шкоди є обґрутованою, тому її слід задовольнити, провадження у справі в цій частині слід закрити.
Керуючись ст. ст. 255, 256, 258-260 ЦПК України, суд
Прийняти відмову позивача ОСОБА_1 від позову в частині відшкодування моральної шкоди на суму 50000,00 грн.
У зв'язку з відмовою позивача від позову, провадження у справі в частині вимог про відшкодування моральної шкоди на суму 50000,00 грн. - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її ухвалення.
Головуючий: